КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Економічна політика і стратегія 20-30-х рр.: НЕП, індустріалізація, колективізація
Економіка УСРР початку 20-х років носила характер кризової. Фактори, що спричинили економічну кризу в УРСР: · непродуктивність економічної політики: політики «воєнного комунізму»; · втрати трудових ресурсів, відсутність кадрів; · зруйнування матеріально-технічної бази як в сільськогосподарському так і промисловому секторі; · скорочення посівних площ; · голод 1921-1923 рр.; · політична нестабільність.
НЕП. Розруха, економічний занепад, соціальна напруженість вимагали програми дій, направлених на вихід з кризового становища, неувага до якого могла важити Радам влади. В. І. Ленін подає до обговорення ідею про впровадження нової економічної політики, зміст якої сфокусується в його праці «Про продовольчий податок». В роботі прозвучав заклик до вивчення досвіду капіталістів і названо основні форми нової економічної політики (НЕП): · оренда (малих підприємств, в діяльність яких держава не втручається); · кооперація; · концесії
· торгівля. Все з переліченого вище В.І. Ленін у підсумку назвав «державним капіталізмом».
В.І. Ленін, як керівник РКП(б), доклав колосальних зусиль аби переконати членів партії в необхідності переходу до нового економічного курсу. В Україні означений курс отримав характеристику капітуляційного: «капітуляція перед буржуазією», «зрада комуністичній ідеї», «відступ назад». Комуністи, в переважаючій своїй більшості, вважали таку економічну стратегію тактичною хитрістю. В своєму травневому виступі 1921 року Ленін акцентував: НЕП вводиться не для обману, а «всерйоз і надовго», можливо, на десять років.
Отже, більшовики вимушено ідуть шляхом поступок і неочікуваного повороту: застосовують нову економічну політику. НЕП зафіксував відступ державної партії від намагань замінити ринковий механізм регулювання економіки директивним управлінням. У березні 1921 року на Х з’їзді РКП(б) прийнято постанову «Про заміну розкладки натуральним податком», яка стала першим кроком нової економічної політики. 24 травня 1921 року Рада народних комісарів УСРР видає декрет (закон) про норми й розміри продподатку НЕП – система заходів в аграрній, промисловій, торговельній, фінансовій сферах, яка тривала у наступних напрямках: · заміна продрозкладки продподатком, · запровадження вільної приватної торгівлі, · денаціоналізація (часткова) в промисловості. Слід зазначити, що важка промисловість, ведучі промислові об’єкти, банки, зовнішня торгівля залишались у власності держави. Нова економічна політика сприяла: · економічним зв’язкам міста і села, · розвиткові промисловості на базі електрифікації, · кооперування на базі населення країни, · повсюдному впровадженню госпрозрахунку, особливій зацікавленості в результатах праці, · удосконаленню системи державного планування і управління, · боротьбі з бюрократизмом, · підвищенню культури у всіх сферах діяльності.
Впровадження НЕП призвело до змін в економіці: · розширились посівні площі, збільшилась урожайність, · торгівля оживила господарський механізм, · карткову систему замінив ринок, · розширились сфери функціонування приватного капіталу, · зросли показники у промисловості і сільському господарстві, · з’явились нові форми колективного господарювання: колгоспи, радгоспи; · реформовано фінансово-банківську систему та податкову, · змінено методи і форми управління підприємствами, · споруджено за планом ГОЕЛРО електростанції: Штирівську, Чугуївську, Дніпровську.
Дата добавления: 2014-10-15; Просмотров: 360; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |