Святі Божі пророки Ілля та Єлисей. Ревність Іллі у відновленні істинного богошанування та його чудесне вознесіння на небо

Святий пророк Ілля раптово і несподівано з'являється в історії, і так само несподівано зникає. Про його походження і юність майже нічого не відомо. Судячи з того що він був „фесвитянином", можна вважати, що родом він був з Фісви, містечка на півночі Палестини, звідки з часом він переселився за Йордан у пустелі Галаада, де вів просте і суворе життя пустельника. Саме його ім'я (євр. – Еліяху) означає „Ягве – мій Бог". Немов на противагу руйнівному впливу фінікійсько-ханаанської цивілізації Ілля вдягався як мешканець пустелі – босий з довгим волоссям на голові, в грубому плащі з верблюжого волосу, з шкіряним поясом і посохом в руках. Пустеля – улюблене місце його життя. Саме тому преп. Антоній Великий називав його зразком для подвижників[1].

Тільки пророк Ілля з'являється на сторінках Біблії, він одразу ж постає перед обличчям царя злочинця Ахава з суворими словами страшного Божого вироку: „В ці роки не буде ані роси, ані дощу; хіба тільки за моїм словом'' (3 Цар. XVII, 1). Сам пророк, уникаючи помсти з боку нечестивої царської родини, переховувався біля притоки Хорафа, що впадала в Йордан, де „ворони приносили йому хліб і м'ясо".

Фінікійські літописи згадують про голод за часів сидонського царя Етбаала, батька цариці Єзавелі. Посуха спустошила Ізраїльське царство. Сам цар був змушений скитатися по країні у пошуках корму для коней.

Коли притока, біля якої перебував Ілля, внаслідок вироку Божого висохла, пророк змушений був піти до Фінікії. Там він жив у Сарепті, в домі бідної вдови, яку чудесним чином врятував від голоду і воскресив її померлого сина. Біблія детально зупиняється на цих подіях, оскільки вони вказують на те, що милосердя Боже обіймає також усі інші народи. Доброта і гостинність фінікійської жінки, що прийняла у себе пророка, приємна Богові, хоча вона й не належала до вибраного народу. На це звертав увагу також Христос Спаситель, викриваючи маловір'я назаретян: „Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі. А Ілля до жодної з них не був посланий, тільки в Сарепту сидонську до овдовілої жінки" (Лк. IV, 25, 26).

Після посоромлення і винищення пророком жреців Ваала, Ілля, як вітер пустелі, з'явився і знову зник. Він відійшов до Сінайської пустелі, „до гори божої Хорив", тієї священної гори, де Мойсей уперше отримав своє покликання, і в сусідстві з якою Ізраїль дістав законодавство. Саме ці два найвеличніші представники старозавітньої церкви в подальшому з'являться на горі Фавор перед божественним Законодавцем Нового Завіту. На горі Хорив Ілля, подібно Мойсею, сподобився видіння Бога, Який з'явився йому не в грізних знаменнях блискавки, вогню і землетрусу, як він міг це очікувати, а у „віянні тихого вітру", як знаменні благодаті, що незримо і тихо низходить на душу людську. Це несподівано, так як Бог завжди з'являвся серед блискавок і вогню, і сам дух пророка був подібний цим грізним стихіям. Богоявлення в „гласе хлада тонка" передбачає нове розуміння Бога, що милує і втішає. Господь, за словами бл. Феодорита Кирського, „визнав за краще керувати родом людським смиренністю і довготерпінням, хоча нескладно йому послати на нечестивих блискавки і гром"[2]. В сінайській Теофанії міститься прообраз Нового Завіту.

Особливу увагу біблійних екзегетів привертає факт чудесного вознесіння пророка Іллі на небо. Подія ця була загальновідомою у всьому Ізраїлі, про що свідчить безліч легенд і передань про кінець земного шляху святого пророка.

Так, за Талмудом, Ілля живе вічно. Талмуд говорить про таємну присутність Іллі в єврейських школах, синагогах, під час обрізання та інших священних обрядів. Юдейський історик Йосиф Флавій пише: „За часів царя Єгорама зник Ілля з лиця землі і ніхто по сьогодні не знає подробиць його кончини, так само як і Еноха" (Древн. IX, 2:2).

За своєю суттю таємниче вознесіння пророка Іллі, рівно як і патріарха Еноха (Бут. V, 24), свідчить старозавітній людині про істину загробного буття.

П'ятдесят синів пророчих були свідками не головного в даному оповіданні чуда – вознесіння Іллі на небо, а лише чудесного переходу Іллі та Єлисея через Йордан, що нагадувало чудесний перехід євреїв через Червоне море (Вих. XIV – порівн.: Іс. Нав. III, IV). Тоді Мойсей на очах у всього народу жезлом своїм, символом гідності вождя, ударив і розділив воду, і народ повірив у його божественне покликання (Вих. XIV, 31). Тепер Ілля, як другий Мойсей перед синами пророчими, своїм плащем – символом пророчого служіння – розділяє воду, чим востаннє засвідчує про себе як про вождя пророків.

„Нехай же буде на мені подвійний твій дух" (4 Цар. II, 9). На перший погляд таке прохання ставить під сумнів смиренність Єлисея. Однак тут треба мати на увазі, що пророк Ілля був духовним батьком Єлисея, як і багатьох пророчих синів. Перед розлукою з Іллею Єлисей немов просить визнати його своїм первородним духовним сином. За Законом (Повтор. XXI, 17) первородний син у порівнянні з іншими отримував подвійну частку.

Прохання Єлисея пророк Ілля знаходить складним, так як виконання його залежить від того, чи удостоїть Бог Єлисея відкрити йому духовні очі бачити славне вознесіння Іллі. Коли ж пророк Єлисей став свідком цього чуда, то це було знаменням для нього, що прохання його вислухане і виконане, а в цей час сини пророчі, що стояли напроти, ймовірно, нічого не бачили, тому й шукали пророка Іллю на землі.

Вознесіння Іллі на вогненній колісниці – символічне зображення чуда, тому земними категоріями і поняттями подібні надприродні явища описати неможливо. Святитель Іоан Золотоустий з цього приводу говорить: „Символ вогню відповідав ревнісному духу Іллі, який пік (в розумінні викривав) подібно вогню і слово його горіло як світильник".

Слова Єлисея: „Батьку мій, батьку мій, колісниця Ізраїля та верхівці його", - стосуються самого Іллі, який справді був могутньою опорою в боротьбі з гріхом.

Свята Христова Церква оспівує Іллю такими словами: „У плоті Ангел, пророків основа, другий предтеча пришестя Христового, славний Ілля,” –цими словами виявлена віра, що Ілля знову повернеться на землю і буде проповідником покаяння перед другим пришестям Христа.

Запитання до теми:

Якого походження був святий пророк Ілля і що особливо вражає в його постаті?

Вкажіть на позабіблійні джерела, які засвідчують правдивість описаних в Біблії подій, сучасних Іллі.

Розтлумачте перебування Іллі у фінікійської вдови з Сарепту та ті чудесні події, що там відбулись.

Вкажіть на особливості сінайського богоявлення пророку Іллі.

Розкрийте зміст чудесної події вознесіння Іллі на небо.

Рекомендована література:

Мень А., Исагогика. Курс по изучению Священного Писания. Ветхий Завет.– М., 2000.

Дата добавления: 2014-10-15