Теоретичні засади становлення ринкових відносин. Поняття ринку

Тема 5. Теоретичні основи ринкової економіки та її основні елементи

1. Теоретичні засади становлення ринкових відносин. Поняття ринку.

2. Взаємодія попиту та пропозиції («хрест Маршалла»). Ринкова рівновага.

3. Сутність ціни. Механізм формування і функції ціни. Сутність конкуренції.

В результаті вивчення теми студенти повинні:

Знати: об’єктивні передумови виникнення ринку; елементи ринку; ринкову інфраструктуру; чинники попиту;чинники пропозиції; ринкову рівновагу; механізм формування та види ринкової ціни; сутність конкуренції.

Вміти: визначати причини виникнення та розвитку ринку; пояснювати функції ринку; показати значення інфраструктури ринку та її елементів; характеризувати попит та пропозицію та чинники які впливають на них; графічно показати ринкову рівновагу; показати суть, види ринкової ціни; розрізняти типи та методи конкуренції; аналізувати ринкову рівновагу.

У процесі історичного розвитку ринкового (товарного) господарства змінилося розуміння ринку і ринкового механізму, їх суті, змінився і сам ринок, його механізм і його роль в економіці.

Спочатку ринок вважався місцем обміну товарів, базаром, ринковою площею. Ринок в такому вигляді з'явився ще в доісторичний період, коли обмін між общинами став порівняно регулярним, набуваючи форми товарного обміну, який здійснювався у визначеному місці і у визначений час. З появою міст торгівля помітно розширюється, за ринками закріплюються певні території, ринкові площі.

Таке розуміння категорії „ринок" склалося в процесі розвитку товарного виробництва. З подальшим поглибленням суспільного поділу праці і розвитку товарного обміну ринок дедалі більше ускладнюється. Французький економіст–математик XVIII ст. А. Курно під ринком розумів будь–яку територію, де відносини покупців і продавців вільні і ціни вирівнюються легко і швидко. Згодом виникає нове розуміння ринку як форми товарно– грошового обігу (обміну).

З точки зору суб'єктів ринкових відносин ринок – це сукупність продавців і покупців.Англійський теоретик XVIII ст. В. Джевонс у якості основного критерію ринку висунув „тісноту" відносин між продавцями і покупцями, а сам ринок, на його думку, являє собою групу людей, що вступають у ділові відносини і укладають угоди з приводу будь–якого товару.

Таким чином, ринок є формою (способом) організації і функціонування економічних зв'язків господарюючих суб'єктів, що ґрунтуються на принципах вільної купівлі–продажу, а також суспільною формою функціонування економіки, яка забезпечує взаємодію виробництва і споживання через обмін з прямими і зворотними зв'язками.

Суть ринку найбільш повно визначається його функціями.

Функції ринку:

- саморегулювання економічної системи (підтримання балансу попиту і пропозиції товарів за обсягом і ціною);

- стимулювання виробництва з найменшими витратами і максимумом прибутку, тобто зростання ефективності виробництва;

- регулювання пропорційності у виробництві і обміні – між регіонами, галузями і сферами економіки;

- виявлення величини вартості товарів і забезпечення еквівалентності обміну через ціноутворення;

- визначення міри діяльності і корисності конкретних форм господарської діяльності у відповідності з дією принципів раціональності і доходності виробництва;

- стимулювання НТП;

- демократизація господарської діяльності,яка полягає у звільненні суспільного виробництва від нежиттєвих його елементів (див. схему „Найважливіші функції ринку").

Історичний аналіз ринку дозволяє виділити кілька його типів: нерозвинений, вільний, регульований і деформований.

Дата добавления: 2014-10-17