Сутність та етапи становлення світового господарства. Структура світового господарства. Основні форми міжнародних економічних відносин

Історичний досвід людства засвідчує, що світове господарство охоплює в тій чи іншій мірі всю структуру економічних відносин. Існують міждержавні виробництво, обмін, розподіл і споживання. На міжнародну арену виходять фірми, на ній функціонують і міжнародні економічні форми і відповідні їм сукупні явища. У світовому господарстві знаходять прояв відносини співробітництва і відносини експлуатації. Міждержавні і міжнародні економічні відносини – похідні від економічних відносин суспільств в тих країнах, що контактують між собою.

Під впливом розвитку науково–технічного прогресу в промисловості і на транспорті, а також еволюції світового ринку на початку ХХ ст. сформувалося світове господарство.

Світове господарство – це єдиний взаємопов’язаний всеохоплюючий і взаємозалежний процес, який включає в себе країни, що перебувають на різних етапах соціально–економічного розвитку.

Основою розвитку світового господарства був світовий ринок, який зародився ще в XVI ст. в період великих географічних відкриттів.

Світовий ринок – це сукупність національних ринків окремих країн у їх взаємодії, пов’язаних міжнародними економічними відносинами. (С. В. Мочерний)

На його основі почав формуватися міжнародний поділ праці, для якого формою реалізації були торговельні угоди між країнами. Всі ці процеси, як вже було зазначено вище, зумовили виникнення і розвиток світового господарства.

На розвиток світового господарства виливають такі чинники:

· розвиток науково–технічного прогресу, перетворення інформаційних технологій на один із найважливіших аспектів розвитку світової економіки;

· зростаюча взаємозалежність національних господарств, загальна лібералізація зовнішньоекономічних зв'язків;

· поглиблений розвиток МПП – міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва;

· високий рівень інтенсифікації міжнародного руху факторів виробництва: робочої сили, капіталів, технологій, засобів виробництва, інформації;

· інтернаціоналізація виробництва і капіталу;

· формування самостійної фінансової системи, безпосередньо не пов'язаної з обслуговуванням руху товарів;

· вирішення глобальних проблем тощо.

Міжнаро́дні економі́чні відно́сини — відносини, які виникають та існують між людьми з різних країн із приводу виробництва, обміну і споживання товарів, послуг та ідей на основі міжнародного поділу праці, в умовах безмежності людських потреб і обмеженості ресурсів.

Об'єктами міжнародних економічних відносин є те, на що спрямована господарська діяльність суб'єктів світового господарства. До них відносять експорт та імпорт товарів, послуг, капіталу; міжнародна спеціалізація та кооперація виробництва; здійснення господарської діяльності за кордоном; фінансові операції; науково–технічні зв'язки; оренда засобів виробництва; зустрічна торгівля; спільне підприємництво.

Суб'єктами міжнародних економічних відносин є учасники відносин, які можуть активно та відносно незалежно діяти для здійснення власних економічних інтересів. До них належать фізичні, юридичні особи, держава, міжнародні організації та деякі специфічні суб'єкти

Основними формами міжнародних економічних відносин, через які здійснюється функціонування системи світового господарства, є:

- міжнародна торгівля товарами,

- міжнародна торгівля послугами,

- міжнародна міграція робочої сили,

- міжнародна міграція капіталу,

- міжнародні валютно–фінансові відносини,

- міжнародні кредитні відносини,

- міжнародні науково–технічні відносини,

- міжнародні інтеграційні процеси та інші.

Однак, чіткого, єдиного та точного розмежування форм міжнародних економічних відносин не існує, адже існує безліч змішаних форм (так званих «субформ»), які включають елементи двох і більше форм. Тому відношення такої «субформи» до якоїсь із «чистих» (основних) форм є дуже умовним, і відбувається за домінуванням ознак певної однієї з цих основних форми.

Дата добавления: 2014-10-17