Анатомічна номенклатура. Основні осі і площини людського тіла

ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

НАВЧАЛЬНА МЕТА

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Скелет тулуба

Вивчення скелета людини можна вважати найдавнішим розділом медицини. Первісні знаряддя праці були зроблені з кісток. Кістка стала одним із перших найбільш доступних об'єктів для анатомічного дослідження.

Складний шлях розвитку пройшов разом із всією анатомі­єю і розділ, який присвячений вивченню системи органів опори та руху. Опорно-руховий апарат — це комплекс, складові час­тини якого морфологічно і функціонально взаємопов'язані та взаємозумовлені.

У зв'язку з поширеністю захворювань хребта, грудної кліт­ки всебічні знання з будови та функцій скелета тулуба як кісткової основи грудної клітки й таза, опори тіла, місткос­ті для спинного мозку, місця прикріплення м'язів будуть ба­зовими для подальшого засвоєння питань з анатомії і фізіоло­гії з основами патології, а також клінічних дисциплін.

Знати: відділи хребтового стовпа, характерні особливості будови шийних, грудних, поперекових хребців, крижової кіс­тки та куприка у взаємозв'язку із функцією; фізіологічні ви­гини хребтового стовпа, форми грудної клітки.

Уміти: розрізняти хребці різних відділів хребтового стов­па, праве ребро від лівого.

Володіти навичками: промацувати остисті відростки хреб­ців, яремну вирізку груднини, мечоподібний відросток, ребро­ву дугу, міжреброві проміжки.

Анатомічна номенклатура. Анатомічна номенклатура систематичний перелік анатомічних термінів. Розрізняють: національні анатомічні номенклатури на національних мовах; міжнародні анатомічні номенклатури латинською мовою Nomina anatomica.

Міжнародній по справжньому стала в 1895 році на 1Х конгресі анатомічного суспільства в Базелі. Затверджена Ця номенклатура відома під назвою Базельської.

Спроби відредагувати були зроблені в 1933 році в Бірмінгемі, в 1935 році в Німеччині. На 1У Федеративній міжнародному конгресі анатомів в 1955 році була прийнята нова анатомічна номенклатура - Паризька анатомічна номенклатура. Вона базується на Базельської, у якої запозичено 4286 термінів, нових назв було 1354. З номенклатури виключили епонімом, додані відомості про сегментарному будові деяких паренхіматозних органів. На Паризькому конгресі організований виконавчий комітет з анатомічної термінології, який розглядає окремі доповнення до номенклатури і виносить їх на затвердження і розгляд міжнародних конгресів, Після міжнародного конгресу анатомів в Лондоні (1985 р.) виникли протиріччя між виконавчим комітетом Міжнародної Федерації анатомів і комітетом по номенклатурі, і заснований Федеративний комітет анатомічної термінології, який почав створення Нової Міжнародної анатомічної номенклатури, за участю 60 національних анатомічних товариств, які входять до Федеративний комітет анатомічної термінології. У серпні 1997 року в Сан-Пауло була затверджена сучасна, спрощена, універсальна анатомічна номенклатура.

Осі і площини людського тіла основні анатомічні терміни. При описі зовнішніх форм тіла використовують осі і площини, прийняті в системі прямокутних Координат. Розрізняють три осі тіла: вертикальну, поперечну та сагиттальную. Всі вони перетинаються один з одним під прямими кутами. Вертикальна вісь найдовша і перпендикулярна до площини опори. Поперечна вісь йде паралельно площини опори. Сагітальна вісь, яка отримала назву від латинського слова «сагітти» - стріла, спрямована спереду назад. Поперечних і сагітальній осей можна провести будь-яку кількість, вертикальну ж вісь - лише одну. Тому вертикальна вісь називають основною віссю.

Осям відповідають три площини - сагиттальная, фронтальна і горизонтальна. Сагітальна площину проходить у напрямку сагітальної осі і перпендикулярно поперечної осі. Через тіло можна провести будь-яку кількість сагітальній площині. Одна з них, та, яка проходить через вертикальну основну вісь, називається серединною, або медіанної. Вона ділить тіло на дві симетричні половини - праву і ліву. Фронтальна площина йде в напрямку поперечної і перпендикулярна до сагітальної осі. Будь-яка з фронтальних площин ділить тіло на задню і передню частини. Фронтальна площина перпендикулярна опорі і паралельна передній поверхні тіла, поверхні лоба, з чим і пов'язана її назва (латинське «фронс» - чоло). Горизонтальна, або поперечна, площина проходить у напрямку поперечної осі паралельно площині опори і перпендикулярна до вертикальної. Будь-яка з поперечних площин розділить тіло на верхню і нижню половини. Відповідно осях і площин визначається положення частин тіла, розташування внутрішніх органів.

Анатомічна термінологія служить для точного опису розташування частин тіла, органів і інших анатомічних утворень в просторі і відносно один до одного в анатомії людини та інших тварин з білатеральним типом симетрії тіла використовується ряд термінів.

Терміни, що описують положення щодо центру мас і поздовжньої осі тіла або виросту тіла: Абаксиальний (антонім: адаксиальний) — розташований дальше від осі. Адаксиальний (антонім: абаксиальний) — розташований ближче до осі.

Апікальний(антонім: базальний) — розташований при вершині Базальний (антонім: апікальний) — розташований при основі. Дистальний (антонім: проксимальний) — далекий. Латеральний (антонім: медіальний) — бічний.

Медіальний (антонім: латеральний) — серединний. Проксимальний (антонім: дистальний) — ближній.

Терміни, що описують положення щодо основних частин тіла: Аборальний (антонім: адоральний) — розташований на полюсі тіла протилежному роту. Адоральний (антонім: аборальний) — розташований поблизу рота. Вентральний (антонім: дорсальний) — черевний. Дорсальний (антонім: вентральний) — спинний. Каудальний (антонім: краніальний) — хвостовий, що розташовується ближче до хвоста або до заднього кінця тіла.

Краніальний (антонім: каудальний) — головний, що розташовується ближче до голови або до переднього кінця тіла.

Основні площини і розрізи: Сагітальний — розріз, що йде в площині двосторонньої симетрії тіла. Парасагітальний — розріз, що йде паралельно площини двосторонньої симетрії тіла. Фронтальний — розріз, що йде уздовж передньо-задньої осі тіла перпендикулярно сагітальному.

Напрямки Головний кінець в анатомії іменують краніальним, cranialis (cranium — череп), а хвостовий зветься каудальним, caudalis (cauda — хвіст). На самій же голові орієнтуються на ніс тварини, і напрямок до його кінчика називають ростральним, rostralis (rostrum — дзьоб, ніс).. Поверхня, спрямована на зад, називається дорсальною, dorsalis (dordum — спина), а протилежна сторона тіла — вентральною, ventralis (venter — живіт). Для кінцівок справедливі поняття: проксимальний, proximalis, — для точки ближчої до тулуба, і дистальний, distalis, — для віддаленої точки. Права, dexter, і ліва, sinister, сторони Термін гомолатеральний, рідше іпсилатеральний позначає розташування на тій же стороні, а контрлатеральний — розташований на протилежній стороні. Білатерально — означає розташування по обох сторонах. Всі описи в анатомії людини засновані на переконанні, що тіло знаходиться в позиції анатомічної стійки, тобто людина стоїть прямо, руки опущені, долоні звернені вперед. Області, розташовані ближче до голови, називаються верхніми; далі — нижніми. Верхній, superior, відповідає поняттю краніальний, а нижній, inferior, — поняттю каудальний. Передній, anterior, і задній, posterior, відповідають поняттям вентральний і дорсальний. Позначення напрямків Утворення, що лежать ближче до серединної площини — медіальні, medialis, а розташовані далі — латеральні, lateralis. Утворення, розташовані на серединній площині називають серединними, medianus., Якщо орган лежить між двома сусідніми утвореннями, його називають проміжним, intermedius. Утворення, розташовані ближче до тулуба будуть проксимальними стосовно віддаленіших, дистальних. Ці поняття справедливі також і при описі органів. Наприклад, дистальний кінець сечовіда проникає в сечовий міхур. Центральний —, що знаходиться в центрі тіла або анатомічної області;
периферичний — зовнішній, віддалений від центра.

При описі положення органів, що залягають на різній глибині, використовують терміни: глибокий, profundus, і поверхневий, superficialis.

Поняття зовнішній, externus, і внутрішній, internus, використовують при описі положення структур стосовно різних порожнин тіла. Терміном вісцеральний, visceralis (viscerus — внутрішність) позначають приналежність і близьке розташування з яким-небудь органом. А паріетальний, parietalis (paries — стінка), — означає таки, що має відношення до якої-небудь стінки. Позначення напрямків на кінцівках Поверхня верхньої кінцівки щодо долоні позначають терміном palmaris — долонний, а нижньої кінцівки щодо підошви — plantaris — підошовний. Край передпліччя з боку променевої кісти називають променевим, radialis, а з боку ліктьової кістки — ліктьовим, ulnaris. На гомілці край, де розташовується великогомілкова кістка, називається великогомілковим, tibialis, а протилежний край, де лежить малогомілкова кістка — малогомілковим, fibularis. Проекційні площини.

• Вертикальна площина розділяє тіло на ліву і праву частини;
• фронтальна площина розділяє тіло на дорсальну і вентральну частини;
• горизонтальна площина розділяє тіло на краніальну і каудальну частини.

Дата добавления: 2014-10-17