Історія розвитку поглядів на підприємництво

Учебное издание

Библиографический список

Вопросы для самоконтроля

1) Что называется закалкой?

2) Какие способы закалки существуют?

3) В чем различие полной и неполной закалки?

4) Почему при закалке изделия коробятся и в них появляются трещины?

5) Что понимают под закаливаемостью и прокаливаемостью стали?

6) Какие достоинства и недостатки имеет закалка в одном охладителе, в двух охладителях, ступенчатая, изотермическая и с самоотпуском?

7) Что называется отпуском, какие его виды и их назначение?

8) Какие превращения происходят в закаленной стали при нагреве?

9) Какое явление называется отпускной хрупкостью? Как предупредить «охрупчивание» легированных сталей в результате проведения отпуска?

10)Какая термическая обработка обеспечивает максимальные твердость и прочность стали (указать структуру), каковы режимы ее проведения, для каких изделий она используется?

11)Для каких деталей рекомендуется полная закалка и средний отпуск? Какую структуру и свойства приобретает сталь после этой термической обработки? Каковы его режимы?

12)Для каких деталей рекомендуется полная закалка и высокий отпуск? Какую структуру и свойства приобретает сталь после этой термической обработки? Каковы его режимы?

13) Для каких сталей рекомендуется неполная закалка и низкий отпуск? Какую структуру и свойства приобретает сталь после этой термической обработки? Каковы его режимы?

14) С какой целью проводится искусственное старение, для каких изделий, при каких режимах?

1) Бычков Г. В., Ражковский А. А., Смольянинов А. В. Материаловедение. Конспект лекций. Часть 1, Омск, ОмГУПС, 2005.

2) Лахтин Ю. М.. Металловедение и термическая обработка металлов. М. 1984.

РАУБА Александр Александрович,

РАЖКОВСКИЙ Александр Алексеевич,

ПЕТРОЧЕНКО Сергей Викторович

БУНЬКОВА Тамара Геннадьевна

МАТЕРИАЛОВЕДЕНИЕ

РАЗДЕЛ

«ТЕРМИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА СТАЛИ»

_________________

Редактор Т. С. Паршикова

***

Лицензия ИД № 01094 от.2013. Подписано в печать.2013.

Формат 60´84 ¹/₁₆. Бумага писчая. Плоская печать.

Усл. печ. л. 2,1. Уч.-изд. л. 2,0. Тираж 250 экз. Заказ

**

Редакционно-издательский отдел ОмГУПСа

Типография ОмГУПСа

*

644046, г. Омск, пр. Маркса, 35

Серед багатьох чинників соціально-економічного прогресу у більшості країн світу, в тому числі в Україні, важливу роль у сучасних умовах відіграють підприємництво та суб’єкти, що його здійснюють, – підприємці. З’ясуванню сутності підприємництва, основних рис підприємця світова економічна наука приділяє увагу протягом майже трьох століть. Проте поняття “підприємництво” (як і всі інші категорії) постійно поповнюється елементами нового змісту, що зумовлює необхідність його системного вивчення.

Поняття “підприємництво” уперше ввів у науковий обіганглійський вчений Річард Кантільон (1680–1734). Він розглядав його як особливу економічну функцію, важливою рисою якої є ризик.

Французький економіст Жан-Батист Сей (1767–1832) стверджував, що підприємець діє на власний рахунок і ризик з метою отримання зиску, володіючи при цьому знаннями і досвідом, комбінує фактори виробництва.

Відомий англійський економіст Адам Сміт (1723–1790) розглядав підприємця як власника, пов’язував підприємницьку діяльність насамперед з його власною зацікавленістю (особистим збагаченням), у процесі реалізації якої він сприяє найефективнішому задоволенню потреб суспільства. Для цього підприємець сам планує та організовує виробництво, розподіляє отримані прибутки.

Інший англійський економіст Давид Рікардо (1772–1823)вбачав в особі підприємця звичайного капіталіста. Аналогічно оцінював роль підприємця Карл Маркс (1818–1883).

Якісно нову оцінку підприємництва дав наприкінці ХІХ ст. англійський економіст Алан Маршалл (1842–1924), виділивши організацію виробництва, а згодом підприємницьку здатність до такої організації, як окремий фактор виробництва (разом з працею, землею і капіталом).

Повнішу характеристику підприємництва наводять у своїх працях американський економіст Йозеф Шумпетер (1883–1950) та англійський – Фрідріх Хаєк (1899–1992). На думку Й.Шумпетера, зміст підприємництва розкривається в його функціях:

1) реформування і докорінна перебудова виробництва через впровадження нових видів техніки і технологій, створення нових товарів, освоєння нових ринків, джерел сировини;

2) застосування нових розробок, маркетингу тощо. Використання функцій підприємництва залежить від господарсько-політичного середовища, яке визначає його можливості, види, мотивацію.

Тому основними функціями підприємця, за Й.Шумпетером, є:

1) виготовлення нового блага або старого нової якості;

2) освоєння нового ринку збуту, джерел сировини або напівфабрикатів;

3) впровадження нового методу виробництва та відповідна його реорганізація.

Підприємцем, на його думку, може бути не лише капіталіст, власник, а й управляючий. Найбільшою мірою відокремлення власності від управління (а отже, від підприємництва) проявляється в гігантських акціонерних компаніях.

Фрідріх Хаєк пов’язував підприємництво насамперед з особистою свободою, яка дає людині змогу раціонально розпоряджатися своїми здібностями, знаннями, інформацією та доходами. Підприємець прагне оптимально використати ці компоненти, враховуючи ситуацію на ринку (перспективність щодо інвестування, попиту і пропозиції певної галузі економіки, рівень цін тощо), знайти найкращі засоби для задоволення власних і суспільних потреб.

За американським економістом Полем Самуельсоном (1915) підприємництво пов’язане з новаторством, а сам підприємець є сміливою людиною з оригінальним мисленням, яка домагається успішного впровадження нових ідей.

Дата добавления: 2014-10-17