Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Галузева структура АПК




Багатоаспектність структури територіального АПК – галузева, функціональна, територіальна, організаційно-управлінська.

Галузева структура АПК як результат галузевого і внутрішньо-галузевого поділу праці в агропромисловому секторі економіки.

Склад і угруповання галузей АПК в окремі сфери на загальнодержавному рівні.

Перша сфера – виробництво засобів виробництва для АПК (машинобудування для рослинництва, тваринництва, кормо-виробництва; випуск технологічного устаткування для харчової промисловості, збереження і транспортування сільськогосподарської продукції; ремонт машин і устаткування; виробництво мінеральних добрив і різних хімічних засобів; мікробіологічна промисловість; комбікормова промисловість; сільське будівництво (меліоративне, шляхове і та ін.).

Друга сфера – рослинництво і тваринництво.

Третя сфера – переробні виробництва (харчова і легка промисловість).

Четверта сфера – торгівля, заготівля сільськогосподарської продукції, матеріально-технічне постачання АПК.

П’ята сфера – виробнича інфраструктура (підприємства транспорту і зв’язку; системи ветеринарного і землевпорядногообслуговування); невиробнича інфраструктура (органи управління і інформаційно-обчислювального обслуговування, система науки, дослідне господарство і підготовка спеціалістів); ринкова інфраструктура (організаційно-технічна, фінансово-кредитна, науково-дослідна).

Основний напрямок удосконалення галузевої структури АПК України – зміна співвідношення між сферами АПК за рахунок розвитку сільськогосподарського і продовольчого машинобудування, виробничої, невиробничої та ринкової інфраструктури. Удосконалення інвестиційної політики (податкові пільги, пріоритетне кредитування; іноземний капітал) як основний чинник зміни галузевої структури АПК. Інтеграція України у світове господарство і необхідність зміни галузевої структури АПК.

Обласні АПК складають територіальні частини АПК економічного району і всієї України.

Залежність галузевого складу від територіального рівня АПК. Угруповання галузей АПК на реґіональному і локальному рівнях.

2. Функціональна структура АПК (склад і співвідношення спеціалізованих (продуктових) підкомплексів) як результат міжгалузевої вертикальної інтеграції.

Інтеграційні формування — це єдині виробничо –господарські комплекси, в яких вся господарська і комерційна діяльність здійснюється на основі вертикальної і горизонтальної кооперації, спеціалізації і концентрації виробництва і переробки сільськогосподарської продукції.

Як наслідок суспільного і територіального поділу праці відбувається як на загальному народногосподарському рівні, так і на рівні окремих територій, підприємств і господарств.

Результатом інтеграції різних галузей на загальнодержавному рівні є агропромисловий комплекс України, на регіональному — зональні і внутрішньо – зональні територіально –виробничі комплекси, на міжгалузевому — спеціалізовані агропромислові комплекси: зерно-промисловий, бурякоцукровий, олійно - жировий, плодоовочево - консервний, виноградарсько - виноробний, тваринницько – промисловий та інші, на місцевому рівні — це агропромислові об'єднання, агрофірми, агрокомбінати та інші інтеграційні формування.

В останніх, як правило, інтегратором виступає промислове підприємство.

Агропромислова інтеграція плоділяється на наступні складові:

1. За масштабом території:

а) регіональні (АПК країни; АПК АР Крим; АПК області; АПК аміністративного району);

б) локальні (АП пункт; АП центр; АП “кущ”; АП вузол)

2. За поєднанням умов і чинників:

а) Зональні, районні (спеціалізовані, інтегральні);

б) Приміські (спеціалізовані, інтегральні)

3. За спеціалізацією людської діяльності:

а) Виробничі:

- рослинницької орієнтації (продовольчі, непродовольчі);

- тваринницької орієнтації (продовольчі, непродовольчі)

б) Виробничо – торгівельні

в) Виробничо - наукові

4. За рівнем комплексно – пропорційного розвитку (високий, середній, низький)

5. За формою організації (АП підприємство; АП фірма; АП об’єднання; АП комбінат)

6. За формою власності (державна, кооперативна, приватна)

7. За відомчою приналежністю (Одному відомству; Кільком відомствам)

Інтегральні (багатогалузеві) АПК – це поєднання сільськогосподарського і промислового виробництва та таких галузей господарства, які беруть участь у виробництві, переробці і реалізації сільськогосподарських продуктів на території області, економічного району і

всієї країни. Тому АПК цього виду поділяють на обласні, економічних районів і загальнодержавні.

Агропромислові цикли – міжгалузеві утворення комплексного типу, що формуються на певній території як послідовні стадії процесу перетворення вихідної сировини у кінцеву продукцію. Вони включають: основні (комплексоутворювальні) виробництва, допоміжні виробництва, обслуговувальні виробництва, паралельні виробництва, супутні виробництва.

Агропромислові цикли –це основа формування спеціалізованих (продуктових) підкомплексів та метод виявлення їх структури.

Типологія агропромислових циклів залежно від територіального рівня АПК.

Спеціалізовані (продуктові) підкомплекси на базі виробництва і переробки рослинницької продукції (зернопереробний, цукробуряко-переробний, картоплепереробний, льонопереробний, плодоовочевопереробний, олійножировий, ефіроолійний, виноградопереробний)та їх загальні особливості: нерозривний зв’язок із землею і великі територіальні масштаби функціонування; сезонність виробництва у сировинній і переробних ланках; значні обсяги і малотранспортабельність продукції.

Спеціалізовані (продуктові) підкомплекси на базі виробництва і переробки тваринницької продукції: молокопереробний, м’ясопереробний та їх особливості (залежність від природної і промислової кормової бази).

Зв’язки рослинницько-переробних і тваринницько-переробних підкомплексів у сировинній, переробній і обслуговувальній ланках.

Основні напрямки удосконалення функціональної структури АПК України: пропорційність, збалансованість основних стадій агропромислових циклів, розвиток міжциклових зв’язків.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-17; Просмотров: 902; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.