Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Канали збуту, форми і методи реалізації продукції




Цільова функція агробізнесу реалізується у результаті споживання населенням кінцевої продукції агропромислового комплексу. За натуральною речовою формою, ця кінцева продук­ція надходить до споживача в трьох основних видах: сільського­сподарська продукція, яка не пройшла переробки (картопля, ово­чі, ягоди, фрукти); продукція галузей харчової промисловості (хліб, хлібобулочні вироби, кондитерські вироби, консерви, мо­лочнокисла продукція і пастеризоване молоко, олія, масло, ков­баса, м'ясо та м'ясопродукти, риба і рибопродукти та ін.); проду­кція громадського харчування (напівфабрикати, кулінарні виро­би, готові страви).

Відповідно до цього основними каналами виробництва і реалі­зації кінцевої продукції продовольчого комплексу є сільське гос­подарство, харчова промисловість та громадське харчування.

За ступенем готовності кінцеву продукцію продовольчого комплексу, яка надходить із цих каналів у безпосереднє особисте споживання, можна поділити умовно на три види:

I — продукція, яка не потребує подальшої обробки в домаш­ніх умовах і яка надходить у безпосереднє особисте споживання;

II — продукція, яка потребує незначної обробки в домашніх умовах (напівфабрикати, овочі, фрукти, ягоди, що потребують термообробки);

III — продукція, яка потребує спеціальної технологічної (ку­лінарної) обробки.

З першого каналу продукція надходить в особисте споживан­ня практично тільки II і III видів.

Основними видами кінцевої продукції другого каналу є І та III, тобто продукція, що не потребує спеціальної обробки для особистого споживання (хліб, хлібобулочні вироби та конди­терські вироби, молочнокисла продукція та ін.), і III, представ­лений м'ясом, рибою, крупами, макаронними виробами, незна­чний обсяг займає II вид — харчові концентрати, заморожена продукція.

У продукції третього каналу переважає І вид, тобто готові страви та кулінарні вироби, і III — сирі м'ясні, рибні і борошняні напівфабрикати; II вид у меншій мірі — охолоджені страви та напівфабрикати високої готовності (Карсекин В. И., Мазараки А. А. Функционирование торговли в продовольственном комплексе. — К.: Техніка, 1984. — С. 34—35).

В індустріальне розвинутих країнах 80—90 % продукції про­довольчого комплексу відноситься до II і III каналів, тобто ос­новна маса продуктів харчування надходить до споживачів у переробленому вигляді, максимально готовими до споживання. Зі свого боку, споживачі намагаються купувати такі продукти харчування, які потребують мінімальної домашньої доробки або зовсім не потребують її (наприклад, розігрів або розморожуван­ня страв).

Серед форм і методів реалізації продуктів харчування можна виділити дві основні групи — заготівля і безпосередня реалізація споживачам. Заготівля здійснюється посередниками, які є сполу­чною ланкою між виробниками і споживачами.

Посередників у продовольчому маркетингу можна поділити на такі групи:

1. Торгові посередники:

а) роздрібні торговці;

б) оптові торговці.

2. Агентські посередники:

а) брокери;

б) комісіонери.

3. Біржові посередники.

4. Переробники та виробники (фабриканти).

5. Допоміжні організації.

Торгові посередники купують товар у виробника і продають споживачеві з метою отримання прибутку.

Роздрібний торговець купує продукти для перепродажу безпо­середньо кінцевому споживачеві.

Оптовий торговець продає товари роздрібним торговцям, ін­шим оптовикам та промисловцям, але не збуває їх у значних кі­лькостях кінцевим споживачам.

Агентські посередники діють як представники своїх клієнтів. Насправді агентські посередники продають не товари, а послу­ги — знання ринку та «ноу-хау».

Агентські посередники поділяються на дві групи — комісіо­нери і брокери. Різниця між ними у ступені повноважень.

До функцій комісіонера входять: фізичне маніпулювання про­дуктом, договір про умови продажу, справляння плати з відраху­ванням із неї своєї винагороди і врученням решти своєму довіри­телю.

Брокер, як правило, безпосередньо не розпоряджається проду­кцією. Він точно дотримується вказівок свого довірителя і наді­лений меншими повноваженнями у переговорах щодо цін, ніж комісіонери.

У галузі сільського господарства приклади цих двох категорій агентських посередників — фірми комісійного продажу худоби і зернові брокери на хлібних біржах.

Спекулятивні посередники — скуповують та перепродують продукти з метою одержання прибутку за рахунок зміни цін. їх називають торгашами, спекулянтами, шахраями та розподільни­ками. Так, зерновий спекулянт за один день торгів може скупити і продати зерно декілька разів. При цьому він ризикує, тому що ціна може впасти.

Переробники та виготовлювачі (фабриканти) — займаються зміною форми продукту. Підприємці боєнного, борошномельно- го та плодоконсервного виробництв займаються також закупів­лею сировини для себе і оптовим продажем своєї готової продук­ції роздрібним торгівцям.

Допоміжні організації — сприяють різноманітним посередни­кам у виконанні їхніх завдань. Одна група цих організацій надає оснащення, можливість маніпулювати продукцією або зведення покупців і продавців. Приклади цієї групи — худобопригонні компанії, зернові біржі та плодоовочеві аукціони.

Інша група — торгові асоціації, їхня мета — збирання, оціню­вання та передача цінної інформації конкретній групі підпри­ємств або торгівлі (АПК: экономика, управление. — 1992. — № 2. — С. 32—36).

Безпосереднє доведення продуктів до споживача здійсню­ється через торговельну мережу. При цьому форми реалізації можуть бути різними. Це — великі універсами (супермаркети), невеликі спеціалізовані магазини, торгові автомати, магазини замовлень, продовольчі ринки (базари), різні форми громадсь­кого харчування (великі ресторани, невеликі закусочні, кафе, буфети та ін.).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-17; Просмотров: 843; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.