Динаміка становлення молодших командирів

експериментальної і контрольної груп (у % до їх чисельного складу)

Рівень становлення	Місяці служби на посаді командира
1–й	6–й	12–й
ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
А. Високий – (становлення повністю)
Б. Вищий за середнього – (становлення в основному)			8,7	6,1	33,3	22,4
В. Середній – (часткове становлення)	15,8	18,4	22,8	26,5	45,6
Г. Нижчий за середній – (недостатній)	61,4	55,1	63,2	53,1	14,1	28,6
Д. Низький – (незадовільний)	22,8	26,5	5,3	14,3

З наведених даних видно, що на початку експерименту молодші командири експериментальної і контрольної груп володіли практично рівною майстерністю. Через шість місяців частка молодших командирів, у яких відбулося часткове становлення і становлення в основному, в експериментальних і контрольних підрозділах також залишалася приблизно однаковою. Разом з тим слід зазначити, що в експериментальній групі дещо скоротилася кількість професійно непридатних молодших командирів (5,3%, порівняно з 14,3% в контрольній групі). Відмінності в успішності процесу становлення виявилися тільки в подальші шість місяців служби молодших командирів експериментальних і контрольних підрозділів. Так, частка командирів, що в цілому справляються зі своїми обов'язками в експериментальній групі, досягла до цього часу 85,9%, порівняно з 71,4% у контрольній групі, тобто зросла в середньому на 15%. Істотним результатом проведеної роботи також стало значне, майже в два рази, зменшення в підрозділах, що нас цікавлять, кількості молодших командирів, які володіють недостатніми для успішної служби рівнями освоєння діяльності. Показовим є і те, що відсоток командирів, становлення яких до 12 місяця практичної ділової діяльності повністю і в основному відбулося, в цих ротах в 1,6 разу виші, чим у звичайних. Крім того, якщо серед молодших командирів КГ частка тих, хто досяг вищого рівня становлення 2%, то в експериментальні групі таких молодших командирів 7%.

Активізація процесу становлення молодших командирів у відмічених підрозділах виразилася в підвищенні ефективності їх праці, у посиленні впливу сержантського складу на стан військової дисципліни і результати бойового навчання, служби. На початку експерименту три з п'яти задіяних у ньому рот мали підсумкову задовільну оцінку і дві – хорошу. Через рік експериментальної роботи один підрозділ став відмінним, а три хорошими. Зросла злагодженість, згуртованість військових колективів, зменшилася кількість грубих порушень військової дисципліни, практично зжиті нестатутні стосунки. У підрозділах контрольної групи становище істотно не змінилося. Проте результати роботи, що проводиться, могли б бути вищими перш за все за наявності у розпорядженні командирів і заступників командира з виховної та соціально-психологічної роботи ефективніших засобів матеріального і морального стимулювання молодших командирів.

Під час вирішення завдань практичної реалізації Державної програми будівництва і розвитку Збройних Сил України зі створення сучасної боєздатної армії з урахуванням економічних можливостей держави провідна роль належить сержантському складу. Різні етапи професійного становлення молодших командирів за контрактом мають свої, властиві лише їм, особливості, що і обумовлює необхідність розгляду кожного з них, виявлення властивих їх проблем та шляхів вирішення.

Сьогодні ці питання набули особливої актуальності.

На виконання Указів Президента України від 07.04.01 № 239 "Про Концепцію переходу ЗСУ до комплектування військовослужбовцями контрактної служби на період до 2015 року", від 07.11.08 №1053 "Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами ЗС України", від 17.04.2002 року № 348 "Про Державну програму переходу Збройних Сил України до комплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом", наказів Міністра оборони України, директив та розпоряджень начальника Генерального штабу–Головнокомандувача Збройних Сил України та начальника головного управління особового складу, методичних рекомендацій Центрального науково-дослідного інституту Міністерства оборони України здійснюються заходи, спрямовані на поступове збільшення у військах (силах) питомої ваги військовослужбовців за контрактом [76, 77, 171, 185, 186, 253, 254, 255, 256, 257, 301–303].

Але на сьогодні поки що не вдалося повністю розв’язати проблему утримання їх на військовій службі упродовж тривалого часу. Нині кількість військовослужбовців, які укладають другий контракт, становить лише 15–20% тих, хто укладав перший контракт. Решта достроково звільняється під час дії першого контракту або відразу після його закінчення. Така плинність кадрів негативно позначається на згуртованості підрозділів, а відтак на їх боєготовності, тому що військовослужбовці контрактної служби стають справжніми професіоналами військової справи не раніше, ніж після укладення другого контракту.

Важливим є створення для військовослужбовців таких умов проходження військової служби, які стимулювали б їх до продовження дії контрактів на декілька термінів служби. З огляду на це актуальним є здійснення заходів психологічного супроводження уже на етапі вибору професії військовослужбовцями служби за контрактом.

Крім того, етап вибору професії контрактника у військовослужбовців є ключовим компонентом. На цьому етапі важливого значення набуває психологічне консультування, під час якого визначається яким військовим професіям військовослужбовець надає перевагу в першу чергу як резервним, чи продумані шляхи оволодіння ними та чи має він уявлення про зміст становлення основної та резервної спеціальностей, їх позитивні та негативні сторони тощо.

Система роботи посадових осіб бригади з психологічного супроводження включає в себе три групи заходів: планування, організаційних та індивідуальної робота.

Під психологічним супроводженням професійного становлення молодших командирів служби за контрактом розуміється сукупність заходів, спрямованих на формування професійної придатності, психологічної готовності до професійної діяльності за призначенням та стійкості до впливу стрес-факторів службово-бойової обстановки [додаток З.1]. Психологічне супроводження складається з двох компонентів: психологічної підтримки та психологічної допомоги.

Під психологічною підтримкою розуміється на увазі комплекс психологічних заходів для підтримки здатності молодших командирів служби за контрактом протистояти негативному впливу в процесі виконання службових обов'язків та виконувати поставлені завдання. При цьому головною метою психологічної підтримки має бути попередження появи індивідуальних та групових негативних психічних станів.

Психологічна допомога являє собою комплекс заходів, спрямованих на безпосереднє подолання впливу негативних факторів у процесі службової діяльності, що здатні травмувати психіку молодших командирів.

Психологічне супроводження включає в себе таке: головну мету; суб'єкт та об'єкт психологічного супроводу; психологічне супроводження на етапах діяльності; форми, методи і засоби психологічного супроводу.

Мета психологічного супроводу полягає у підтримці надійного функціонування психіки молодших командирів, уміння самостійно долати виникаючі труднощі, відповідально ставитися до своїх професійних обов'язків у різних умовах професійної діяльності.

Вихідними принципами психологічного супроводження виступають: принцип наукової обґрунтованості, принцип актуальності, принцип системності, принцип діяльності, принцип динамічності та пролонгованості, принцип комплексності, принцип активності.

Основні завдання і напрями психологічного супроводження військово-професійної діяльності молодших командирів служби за контрактом реалізуються на трьох рівнях: організаційно-управлінському (бригада – батальйон), соціально-психологічному (первинні військові колективи – рота – батарея – бойова частина), індивідуально-особистісному.

Мета розробленої системи заходів психологічного супроводження професійного становлення молодших командирів служби за контрактом полягає в наданні теоретичної допомоги командирам (начальникам) в роботі зі своїми підлеглими з подальшим її використанням у практичній діяльності.

Ефективне вирішення завдань прийняття до військової частини молодших командирів служби за контрактом після випуску з навчальних підрозділів, адекватного процесу їх становлення та входження на посаду нагально потребує, по-перше, своєчасного визначення комплексних організаційних, економічних, фінансових, соціальних, виховних заходів у кожній військовій частині з метою їх професійного становлення; по-друге, реалізації вищезазначеного комплексу заходів шляхом послідовного вирішення конкретних завдань на кожному із наступних етапів.

Під терміном "методика" слід розуміти сукупність методів навчання чому-небудь чи практичного виконання чого-небудь. У словнику практичного психолога цей термін визначено як технічні прийоми реалізації методу з метою уточнення чи верифікації знань про об'єкт, який вивчається [231].

Отже, під методикою організації психологічного супроводження професійного становлення молодших командирів служби за контрактом слід розуміти узгоджені за цілями, завданнями і часом дії командування військової частини, які спрямовані на попередження виникнення дезадаптивних станів у молодших командирів служби за контрактом та підвищення їх адаптивних можливостей (табл. 3.35).

Управління процесом психологічного супроводження професійного становлення молодших командирів служби за контрактом у військовій частині повинен здійснювати командир частини. Безпосереднім організатором цієї роботи є заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи.

Офіцер-заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи проводить психологічну діагностику і виявляє рівень адаптивних здібностей молодших командирів служби за контрактом (додаток У). Крім цього, визначає їх мотивацію та готовність надалі продовжувати військову службу; під поняттям

Таблиця 3.35.

Дата добавления: 2014-10-17