Інформаційне забезпечення економічного аналізу і його структура

Нині інформацію розглядають у нерозривній єдності з комп’ютерними системами, які забезпечують її збирання, реєстрацію, зберігання, передавання й перетворення. За допомогою комп’ютерів усю інформацію можна швидко одержати, “відсортувати” у заздалегідь визначеному порядку, що позбавляє необхідності переглядати стоси паперів у пошуках потрібних відомостей. Комп’ютери не створюють інформацію з нічого, але вони здатні надзвичайно швидко сприймати, сортувати, аналізувати та інтерпретувати її за допомогою програмних засобів, розроблених людиною.

На сьогоднішній день велике значення мають інформаційні технології, які базуються на застосуванні комп’ютерів, активній участі в інформаційному процесі користувачів-непрофесіоналів у галузі програмування, широкому використанні пакетів прикладних програм загального призначення, доступі до віддалених баз даних і програм завдяки обчислювальним мережам ЕОМ.

Новітні інформаційні технології сприяють створенню електронних офісів, які забезпечують комплексну реалізацію завдань предметної галузі, причому обладнання та працівники цих офісів можуть перебувати в різних приміщеннях. Необхідність роботи з документами, матеріалами, базами даних конкретної організації або установи вдома, у готелі, у транспортних засобах привела до появи так званих віртуальних офісів. Вони базуються на роботі локальної мережі, з’єднаної з територіальною або глобальною мережею. Абонентські системи працівників установ незалежно від місця їхнього перебування вмикаються в спільну для всіх мережу.

Комп’ютери стали основним “знаряддям праці” всіх спеціалістів, тому розглядати особливості формування й використання сучасної інформаційної бази економічного аналізу неможливо без урахування цієї обставини.

Поняття “інформаційне забезпечення” виникло у зв’язку з розвитком автоматизованих систем управління (АСУ). Це динамічна система одержання, оцінки, зберігання та переробки даних, створена з метою вироблення управлінських рішень. Інформаційне забезпечення можна розглядати і як процес забезпечення інформацією, і як сукупність форм документів, нормативної бази, яка використовується в інформаційній системі (ІС) у процесі її функціонування.

Процес забезпечення інформацією складається з операцій, показаних на рис. 5.2. Збирання даних здійснюється на місцях виникнення інформації, а її надходження до місць обробки виконується з допомогою спеціальних засобів передавання і приймання даних(модемів, факсів, телефонів).

Створюючи систему інформаційного забезпечення, дотримуються таких принципів: цілісність, вірогідність, контроль, захист від несанкціонованого доступу, єдність і гнучкість, стандартизація та уніфікація, адаптивність, мінімізація введення й виведення інформації тощо.

Рис. 5.2. Процес інформаційного забезпечення економічного аналізу.

Структура інформаційного забезпечення подана на рис. 5.3.

Рис. 5.3. Структура інформаційного забезпечення економічного аналізу.

Методичні та інструктивні матеріали інформаційної системи аналізу – це сукупність державних стандартів, галузевих керівних методичних матеріалів і розроблених проектних рішень щодо створення й супроводження ІЗ.

Системи класифікації і кодування – це перелік описів і систем супроводження класифікаторів економічної інформації на підприємстві.

Ефективність ІС залежить від організації її інформаційної бази (ІБ), яка поділяється на позамашинну і машинну. Позамашинна інформаційна база складається з повідомлень, сигналів і документів, виконаних у формі, яка сприймається людиною без застосування обчислювальної техніки. До складу позамашинної ІБ аналізу входять нормативно-довідкові документи, а також документи із плановою, обліковою та іншою інформацією.

Основним носієм позамашинної інформаційної бази є первинний документ. Так як в паперових документах легко поставити відповідні підписи, вони мають юридичну силу та тривалий час можуть зберігатися без небезпеки втратити зафіксовану в них інформацію, проте мають невелику інформаційну місткість, потребують значних витрат паперу, є незручними для пошуку та групування інформації, непристосовані для автоматизованого введення інформації в ЕОМ. Оптимізація позамашинної інформаційної бази полягає не лише в удосконаленні носіїв інформації, а й у раціоналізації документообігу, зменшенні кількості документів, скороченні часу на оформлення, передавання й пошук, в усуненні проміжних документів і дублювання, формуванні їх в електронній формі на машинних носіях.

Масиви машинної інформаційної бази бувають локальними, сформованими переважно для розв’язування окремої задачі, та інтегрованими у вигляді бази даних, що дозволяє позбутися характерного для локальних масивів дублювання і можливої неузгодженості даних, значно полегшують внесення змін у дані, забезпечують колективне користування програмними продуктами, сприяють суттєвому зниженню витрат на супровід інформаційної бази.

Розрізняють нормативно-довідкові, оперативні та інші види масивів машинної інформаційної бази. Нормативно-довідкові масиви містять відносно стабільні протягом тривалого часу дані, якими користуються для розв’язування задач на ЕОМ (найменування різних об’єктів, норми виробітку, ціни на матеріали тощо). Оперативні масиви включають регулярно змінювані дані, що надходять у процесі господарювання (надходження основних засобів, щомісячне нарахування заробітної плати тощо). До інших масивів можна віднести тимчасові масиви, що формуються в процесі розв’язання задач, масиви з результатними даними для наступного друкування.

Одним з головних елементів інформаційного забезпечення є автоматизовані банки даних, які виконують функції введення, накопичення, зберігання, поновлення, інтегрованої обробки й видачі інформації для розв’язування задач та інформаційно-довідкового обслуговування користувачів.

Дата добавления: 2014-10-22