Методи управління проектними ризиками

Отже, аналізуючи проектні ризики, необхідно не лише визначати ступінь їх загрози для проекту, а й оцінювати можливість управляти ними через використання певних методів.

Управління ризиками засноване на таких принципах:

— із збільшенням ризику дохідність зменшується у відсотковому відношенні до ризику;

— сферою допустимих значень дохідності є довірчий інтервал ризику з певними граничними значеннями;

— при оцінюванні ефективності проекту ставка дисконту (Е) та внутрішня норма рентабельності (ІЕК), окрім складових реальної дохідності, темпів інфляції та їх добутку, мають враховувати ступінь ризику проекту;

— зміна основних показників дохідності залежить від можливості фірми управляти ризиком.

Для ефективного управління ризиками застосовують методи диверсифікації, страхування і хеджирування.

Диверсифікація. Це процес розподілу інвестицій між різними об'єктами вкладення (проектами), які безпосередньо між собою не пов'язані.

Страхування ризиків. Суть його полягає у передаванні певних ризиків страховій компанії. Найчастіше застосовують три способи страхування: майнове, страхування від нещасних випадків і страхування втрати прибутку.

1. Майнове страхування. Здійснюється у таких формах: страхування ризику підрядного будівництва, страхування вантажів, страхування обладнання.

Страхування ризику підрядного будівництва має на меті страхування незавершеного будівництва від ризику матеріальних збитків чи шкоди. Йдеться про договори страхування від пожежі або договори страхування від усіх ризиків. Договір страхування від усіх ризиків забезпечує страхування від будь-яких ризиків, матеріальних збитків чи втрати застрахованого майна, за винятком тих ризиків, котрі окремо обумовлено в договорі як такі, що не підлягають страхуванню.

Страхування вантажів передбачає захист від матеріальних збитків чи пошкоджень будь-яких транспортованих вантажів. Воно охоплює всі ризики, в т. ч. форс-мажорні обставини, і поширюється на переміщення товарів зі складу відправника до складу одержувача.

Страхування обладнання використовують при постачанні чи оренді великої кількості дорогого обладнання.

2. Страхування від нещасних випадків. Охоплює страхування загальної громадянської відповідальності і професійної відповідальності.

Страхування загальної громадянської відповідальності є формою страхування від нещасних випадків з метою захисту учасників проекту від тілесних ушкоджень, власних збитків і пошкодження майна.

Страхування професійної відповідальності здійснюється лише в тому разі, коли організація відповідає за підготовку проекту, управління проектом або надання інших професійних послуг щодо проекту.

3. Страхування втрати прибутку. Об'єктом страхування є дохід (виручка від реалізації або чистий прибуток), який одержав би страхувальник, якби страхова подія не призвела до зриву чи зупинення проекту.

Хеджирування. Це процес страхування ризику від можливих збитків шляхом перенесення ризику зміни ціни з однієї особи на іншу. Здійснюється він шляхом укладання контракту, який призначений для страхування ризиків зміни цін (хеджа), між стороною, що страхує ризик (хеджером), і стороною, що перебирає ризик на себе (спекулянтом). Предметом контракту можуть бути різні активи: товари, валюта, акції, облігації тощо.

Методи управління ризиками дають змогу мінімізувати вплив несприятливих ситуаційних чинників на перебіг проекту. З огляду на це необхідно правильно оцінити загрозу і вибрати ефективні запобіжні заходи для компенсування можливої втрати доходів від реалізації проекту.

Організації розробляють і втілюють у життя інноваційні проекти для того, щоб дати потужний імпульс своєму розвитку, формуючи нові бізнес-процеси чи освоюючи нові зони господарювання. Це завжди пов'язано з великим ризиком, обумовленим імовірнісним характером зміни умов реалізації проекту. Зниження ризику досягається кваліфікованим управлінням проектом протягом його життєвого циклу. Кожне управлінське рішення має бути ретельно обґрунтоване і спрямоване на досягнення цілей проекту. Врахування споживчих і технологічних аспектів у проектах створення і промислового освоєння нової Продукції зміцнює її конкурентоспроможність, гарантує збут і забезпечує зростання доходів організацій-інноваторів.

Дата добавления: 2014-10-22