Оцінка стійкості економічної безпеки підприємства

Тема 8. Критерії та індикатори розвитку системи економічної безпеки підприємства

Загальновідоме поняття економічної безпеки підприємства включає фінансову, інтелектуальну, кадрову, техніко-технологічну, політико-правову, екологічну, інформаційну та силову складові [80; 85, с. 139]. У зв’язку з новими умовами господарювання, які постійно змінюються під впливом НТП, виникає необхідність додати до загальновідомих складових ще дві, не менш важливі складові, такі як ретроспективна та інноваційна. Виходячи з цього, можна виділити 10 домінантних складових економічної безпеки: фінансову, інтелектуальну, кадрову, техніко-технологічну, політико-правову, екологічну, інформаційну, силову, інноваційну, ретроспективну.

Проблема визначення рівня економічної безпеки підприємства є слабоструктурованою проблемою, яка має яскраво виражену ієрархічну, багаторівневу структуру. Складові економічної безпеки мають, як правило, якісні характеристики, що ускладнює використання формалізованих методів для їх оцінки. Запропоновані складові економічної безпеки пропонуємо вимірювати за шкалою порядку, яка застосовується для опису належності об’єкта до певного класу та встановлення пріоритетів і порівнянь. Будується ця шкала за таким правилом: усім об’єктам одного і того ж класу присвоюється одне і те ж число; також це виконується для об’єктів різних класів. Ця шкала широко використовується при експертному оцінюванні, яке здійснюється з метою упорядкування об’єктів.

Для визначення кожної складової обираємо ті показники, які найбільш відповідають характеристиці даної складової. Статистичним методом визначаємо верхні та нижні границі показників кожної складової економічної безпеки. Отриманні інтервали поділили на рівні проміжки (кількість проміжків дорівнює кількості рівнів відповідної складової, які відповідають рівню стану безпеки). За допомогою експертів було визначено вагомість кожного показника відповідної складової. Після визначення рівня стану економічної безпеки за показниками відповідної складової кожному показнику призначили відповідне число. Для визначення узагальненого показника відповідної складової нами пропонується використовувати формулу середньозваженості. Після цього за узагальненим показником можна визначити рівень безпеки промислового підприємства. Для визначення рівня економічної безпеки підприємства здійснюємо розрахунки границь показників кожної складової [80].

Фінансова складова. Характеризує фінансову забезпеченість підприємства. Дана складова показує, наскільки ефективно використовуються корпоративні ресурси. Існують три загальновідомих показника, що характеризують фінансову стійкість підприємства [80; 53, с. 41]: надлишок або нестача власних оборотних коштів; надлишок або нестача власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел формування запасів; надлишок або нестача загальної величини основних джерел формування запасів. Ці показники відповідають показникам забезпеченості запасів і витрат джерелами їхнього формування. Після проведення розрахунків наведених вище показників за критерієм фінансової стійкості підприємство може бути віднесене до одного з чотирьох рівнів: абсолютна фінансова безпека, задовільна фінансова безпека, незадовільна фінансова безпека, критична фінансова безпека.

Інтелектуальна складова. Дана складова відповідає за збереження та розвиток інтелектуального потенціалу підприємства, тобто охорону сукупності прав на інтелектуальну власність, а також на використання накопичуваних знань і професійного досвіду працівників підприємства.

Рівень інтелектуальної складової ми пропонуємо визначати за допомогою таких коефіцієнтів:

– коефіцієнт кваліфікації працівників підприємства

(1)

де– сукупна величина кваліфікаційно-освітнього рівня праців-ників, тобто кількість працівників, що мають вищу та середню освіту; – загальна чисельність працівників підприємства; – інтелектуальноозброєність

(2)

де– вартість інтелектуальної власності, до якої можна віднести вартість винаходів, корисних моделей, промислових зразків, товарних знаків, знаків обслуговування, фірмового найменування, раціоналізаторських пропозицій, „ноу-хау” тощо;

– норма доходності співробітників підприємства від використання інтелектуальної власності (Кд):

(3)

де– дохід, який одержує підприємство від використання інтелек-туального потенціалу.

Чим вище значення коефіцієнтів кваліфікації працівників, інтелек-туально озброєності та коефіцієнта норми доходності співробітників підприємства від використання інтелектуальної власності, тим вище рівень інтелектуальної безпеки підприємства. Інтелектуальна безпека підприємства, як і фінансова, має чотири рівні: абсолютний, задовільний, незадовільний та критичний. За допомогою методу математичної статистики нами досліджені та встановлені порогові значення рівнів інтелектуальної безпеки, наведені в табл. [80].

Якщо показник має абсолютний рівень, то йому присвоюється значення 4, задовільний – 3, незадовільний – 2, критичний – 1. Застосовуючи формулу середньозваженості, визначають рівень інтелектуальної безпеки за узагальненим коефіцієнтом.

Кадрова складова. Характеризує кадрову забезпеченість підприємства.

Розрахунок рівня безпеки для кадрової складової ми пропонуємо виконувати за такими показниками:

– коефіцієнт плинності кадрів

(4)

де– кількість працівників, які були звільнені або скорочені за розрахунковий період;

– загальна чисельність працівників підприємства. – коефіцієнт фізичного старіння кадрів

(5)

де– кількість працівників, які за віком фізично старі, старі їх знання та кваліфікація;

– фондоозброєність працівників

– фондоозброєність працівників підприємства фондами невироб-ничого призначення

Чим нижче значення коефіцієнта плинності кадрів та коефіцієнта фізичного старіння кадрів і чим більше фондоозброєність працівників фондами виробничого та невиробничого призначення, тим вище рівень кадрової безпеки підприємства. Як і охарактеризовані вище складові економічної безпеки, кадрова безпека підприємства має чотири рівні: абсолютний, задовільний, незадовільний та критичний. За допомогою методів математичної статистики нами досліджені та встановлені порогові значення рівнів кадрової безпеки, наведені в табл. [80].

Якщо показник має абсолютний рівень, то йому присвоюється значення 4, задовільний – 3, незадовільний – 2, критичний – 1. Застосовуючи формулу середньозваженості, визначають рівень кадрової безпеки за узагальненим коефіцієнтом.

Техніко-технологічна складова. Характеризує ступінь відповідності застосовуваної на підприємстві техніки та технології сучасним світовим аналогам щодо оптимізації витрат ресурсів. Пропонується використо-вувати нижченаведені показники, які характеризують технічний і техно-логічний потенціал підприємства (природно, з урахуванням економічних результатів їх діяльності):

– частка продукції підприємства, що перевершує та відповідає кращим світовим аналогам

– частка технологічного устаткування, що відповідає світовим аналогам

– частка продукції, що випускається підприємством, яка захищена патентами

Чим вище значення даних показників, тим вище рівень техніко-технологічної безпеки підприємства. Техніко-технологічна безпека, як і охарактеризовані раніше складові економічної безпеки підприємства має чотири рівні: абсолютний, задовільний, незадовільний та критичний. За допомогою методів математичної статистики нами досліджені та встановлені порогові значення рівнів техніко-технологічної безпеки, наведені в табл. [80].

Якщо показник має абсолютний рівень, то йому присвоюється значення 4, задовільний - 3, незадовільний - 2, критичний - 1. Застосовуючи формулу середньозваженості, визначають рівень техніко-технолопчної безпеки за узагальненим коефіцієнтом.

Політико-правова складова. Основними загрозами безпеці є: недостатня правова захищеність інтересів підприємства в договірній та іншій діловій документації; порушення юридичних прав підприємства та його працівників; умисне або ненавмисне розголошування комерційно важливих відомостей; порушення норм патентного права. Політико-правову безпеку ми пропонуємо визначати за такими показниками:

питома вага судових й арбітражних справ у загальній сумі господарських договорів підприємства

частка виграних судових й арбітражних справ у загальній кількості юридичних справ, що розглядалися

питома вага одержаних і сплачених штрафних санкцій в загальній сумі зобов’язань за господарськими договорами підприємства

частка витрат на юридичне забезпечення діяльності підприємства в загальній структурі його виробничих витрат

Чим вище значення показників частки виграних судових й арбітражних справ, у тому числі й тих, що розглядалися раніше, та частки витрат на юридичне забезпечення діяльності підприємства в загальній структурі його виробничих витрат і чим нижче значення показників питомої ваги судових й арбітражних справ загальній сумі господарських договорів підприємства та питомої ваги одержаних і сплачених штрафних санкцій у загальній сумі зобов’язань за господарськими договорами підприємства, тим вище рівень політико-правової безпеки підприємства. Політико-правова безпека підприємства має три рівні: абсолютний, задовільний та критичний. За допомогою методів математичної статистики нами досліджені та встановлені порогові значення рівнів політико-правової безпеки, наведені в табл. [80].

Якщо показник має абсолютний рівень, то йому присвоюється значення 3, задовільний - 2, критичний - 1. Застосовуючи формулу середньозваженості, визначають рівень політико-правової безпеки за узагальненим коефіцієнтом.

Інформаційна складова. Рівень даної складової економічної безпеки визначається часткою неповної, неточної й суперечливої інформації, використовуваної в процесі ухвалення управлінських рішень.

Для оцінки рівня інформаційної безпеки ми вважаємо доцільним використання запропонованих С.М. Ілляшенко коефіцієнтів [80; 34, с. 160]: коефіцієнта повноти, коефіцієнта точності інформації, коефіцієнта суперечності інформації.

Обсяг інформації може бути розрахований у сторінках формату А4, кількості символів тексту, Кбайт, Мбайт тощо.

Інноваційна складова. Для українських підприємств, які стикаються з новими для них питаннями конкуренції, виживання в жорстких умовах конкурентного ринкового середовища, саме інноваційна діяльність і її результати є головною умовою успішної та ефективної роботи.

Інновація характеризується більш високим технологічним рівнем, новими споживчими якостями товару або послуги порівняно з попередніми. Поняття „інновація” застосовується до всіх новітніх змін як у виробничій, так і в організаційній, фінансовій, науково-дослідній, навчальній та інших сферах діяльності. Інновації спрямовані на забезпечення економії ресурсів (матеріальних, кадрових, інтелектуальних та ін.) або на створення умов для такої економії.

Інноваційна складова характеризує функціонування діяльності підприємства на якісно новому рівні. Стосовно підприємства – це сукупність прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі та просторі. Дану складову ми пропонуємо визначати за допомогою нижченаведених показників:

– коефіцієнт впровадження нових інноваційних видів продукції

де– кількість інноваційних видів продукції, що випускаються

підприємством;

– загальна кількість видів продукції, що випускається підприємством;

– частка інноваційних підходів, які використовуються у виробничому, управлінському та обслуговуючому процесі

де– сума витрат на інновації;

– загальна сума витрат на виробництво та реалізацію продукції.

За допомогою методів математичної статистики нами досліджені та

встановлені порогові значення рівнів інноваційної безпеки, наведені в табл. [80].

Чим вище значення даних показників тим вище рівень інноваційної безпеки підприємства. Інноваційна безпека підприємства має чотири рівні: абсолютний, задовільний, незадовільний та критичний.

Якщо показник має абсолютний рівень, то йому присвоюється значення 4, задовільний – 3, незадовільний – 2, критичний – 1. Застосовуючи формулу середньозваженості, визначають рівень інноваційної безпеки за узагальненим коефіцієнтом.

Екологічна складова. Характеризується дотриманням екологічних норм технології та випуску продукції, мінімізацією втрат підприємства від забруднення навколишнього середовища.

Для оцінки рівня екологічної безпеки ми також вважаємо доцільним використання запропонованого С.М. Ілляшенко показника [80; 34, с. 156]: середньозваженого рівня окремих факторів.

Силова складова. До основних негативних дій, які характеризують цю складову, відносять: фізичні та моральні дії, спрямовані на конкретних осіб, особливо на керівників та провідних фахівців підприємства, з метою завдання шкоди їх здоров’ю (фізичному й психологічному), а також репутації та матеріальному благополуччю, що є загрозою нормальній діяльності підприємства;

негативні дії, які завдають шкоди майну підприємства, загрожують зниженням вартості його активів та втратою економічної незалежності (доступ до конфіденційної інформації підприємства, промисловий шпіонаж, дезінформація, знищення інформації тощо).

Ми пропонуємо оцінювати силову складову за нижченаведеними показниками:

- частка витрат на охорону підприємства в загальній структурі виробничих витрат

- забезпеченість працівників підприємства службою охорони

Чим вище значення даних показників, тим вище рівень силової

складової економічної безпеки. Силова складова економічної безпеки шдприємства має три рівні: високий, середній та низький. За допомогою методів математичної статистики нами досліджені та встановлені порогові значения рівнів силової безпеки, наведені в табл. [80]..

Якщо показник має високий рівень, то йому присвоюється значення 3, середній - 2, низький - 1. Застосовуючи формулу середньозваженості, визначають рівень силової безпеки за узагальненим коефіцієнтом.

Ретроспективна складова. Характеризує ретроспективну оцінку ефективності використання всіх ресурсів підприємства. Необхідність вивчення динаміки показників рентабельності ресурсів підприємства зумовлюється тим, що визначивши тенденцію їх динаміки за попередні роки, можна відповідно визначити, що чекає підприємство зараз і в майбутньому.

Для оцінки ретроспективної складової ми пропонуємо визначати нижченаведені показники:

– рентабельність виробництва;

– рентабельність продукції;

– рентабельність продажів;

– рентабельність праці;

– рентабельність необоротних активів;

– рентабельність інновацій.

Для визначення комплексного показника рентабельності пропонується використовувати метод відстаней, який базується на розрахунку близькості об’єктів за порівнюваними показниками до об’єкта-еталона. Еталоном може бути середньостатистичний показник по галузі. У цьому випадку розрахунок комплексного показника ми пропонуємо здійснювати таким чином:

Чим нижче значення комплексного показника рентабельності ресурсів підприємства тим вище рівень ретроспективної складової його безпеки. Ретроспективна складова економічної безпеки підприємства має чотири рівні: абсолютний, задовільний, незадовільний та критичний.

За допомогою методів математичної статистики нами досліджені та встановлені порогові значення рівнів ретроспективної безпеки, наведені в табл. [80].

Якщо показник має абсолютний рівень, то йому присвоюється значення 4, задовільний – 3, незадовільний – 2, критичний – 1. Застосовуючи

формулу середньозваженості, визначають рівень ретроспективної безпеки за узагальненим коефіцієнтом.

Таким чином, за допомогою вказаних коефіцієнтів, показників та критеріїв можна більш достовірно визначити стійку економічну безпеку підприємства за чотирма рівнями: абсолютна, задовільна, незадовільна та критична.

Отримані результати поглиблюють і розвивають теоретико-методичні основи оцінки стійкої економічної безпеки підприємства та її складових. Вони можуть бути рекомендовані для практичного використання на підприємствах з метою виявлення „вузьких місць” та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на підвищення економічної безпеки. Подальші дослідження повинні бути направлені на створення математичної моделі процесу забезпечення стійкої економічної безпеки промислового підприємства.

Дата добавления: 2014-10-23