Сутність і мета управлінського обліку

Система виробничого обліку.

Елементи виробничих витрат в системі управлінського обліку.

Організація управлінського обліку.

Сутність і мета управлінського обліку.

План лекції

Тема лекції 11.1: Основні концепції та основи організації управлінського обліку

Управлінський облік пов’язаний з наданням інформації керівництву підприємства для прийняття своєчасних і ефективних рішень.

В більшості випадків, дослідники еволюційних аспектів становлення управлінського обліку виділяють три етапи його розвитку.

Перший етап тривав від початку ХІХ століття до початку ХХ століття. Збільшення кількості великих підприємств, яке відбулося на протязі ХІХ століття вимагало розробки нових методів обліку і управління.

Для управління діяльністю різних підрозділів підприємства було запроваджено систему операційних і капітальних бюджетів, а для оцінки діяльності було запропоновано показник прибутковості інвестицій, який забезпечував взаємозв’язок прибутковості продажу і оборотності активів.

На початку ХХ століття було посилено контрольну функцію обліку через застосування системи калькулювання стандартних витрат і оперативного аналізу відхилень.

Другий етап почався з середини 30-х років і пов’язаний з розробкою принципово нових методів калькулювання та обліку, зокрема, системи калькулювання змінних витрат (директ-костінг), методу однорідних секцій та обліку за центрами відповідальності, що сприяло прийняттю поточних управлінських рішень.

Метод директ-костінг, який передбачав включення у собівартість продукції лише змінних витрат, давав можливість приймати більш обґрунтовані поточні управлінські рішення щодо ціноутворення і рентабельності та проводити аналіз взаємозв’язку “ витрати-обсяг-прибуток ”. Практичне застосування методу однорідних секцій зумовило поширення калькулювання на основі діяльності. Запровадження обліку за центрами відповідальності дало можливість поєднати облік і контроль із відповідальністю конкретних людей за використання ресурсів і результати діяльності підрозділу підприємства.

. У зв’язку зі зміною функцій та змісту обліку відбувалася заміна поняття “ облік витрат ” поняттям “ управлінський облік ”.

Саме на цьому етапі, у середині 50-х років ХХ століття, управлінський облік сформувався як самостійна система і був введений в якості обов’язкового навчального курсу для менеджерів в університетах США, а пізніше і в інших країнах світу.

Третій етап почався із середини 70-х років, у зв’язку з посиленням ролі стратегічного управління в умовах глобальних змін у технології та в системах управління (стратегічний управлінський облік). Значна увага стала приділятися зниженню втрат ресурсів в процесі господарської діяльності шляхом аналізу процесів і технологій управління витратами та удосконалення методів калькулювання собівартості продукції (калькулювання життєвого циклу, цільове калькулювання тощо).

Суттєві зміни, щодо визначення ролі управлінського обліку відбулися у 90-х роках ХХ століття, коли його почали розглядати як складову процесу стратегічного управління. Головною метою управлінського обліку стало надання допомоги керівництву підприємства у досягненні його стратегічних цілей і концентрація уваги на створенні вартості для клієнтів, акціонерів та інших учасників господарського процесу (постачальників, персоналу тощо) шляхом ефективного використання ресурсів.

Аналіз основних праць, присвячених виробничому і управлінському обліку, показує, що між цими двома видами обліку важко провести межу. Тому в останні роки простежується тенденція трактування виробничого обліку як джерела даних про витрати, що використовуються як в управлінському, так і у фінансовому обліку для визначення фінансових результатів і прийняття управлінських рішень на різних стадіях і рівнях управління.

Сучасний виробничий облік - це складова частина системи бухгалтерського обліку, яка акумулює та систематизує дані про витрати для:

- оцінки запасів і визначення фінансових результатів;

- прийняття управлінських рішень;

- забезпечення контролю.

Формування інформації управлінського обліку здійснюється за трьома напрямками:

1) звичайний виробничий облік, основним завданням якого є отримання облікових даних про здійснені витрати (прямі, непрямі) з метою визначення собівартості продукції (робіт, послуг) і очікуваного прибутку від її реалізації;

2) використання отриманої інформації про фактичні витрати і звітну собівартість з метою прогнозування майбутніх витрат виробництва і забезпечення цією інфор­мацією керівників всіх рівнів для прийняття правильних рішень (диференційований облік);

3) організація обліку за центрами витрат і центрами відповідальності з метою контролю витрат за місцями їх виникнення, знову ж таки для оцінки зусиль центрів відповідальності, прикладених для отримання прибутку як основної умови діяльності підприємств.

Управлінському обліку притаманні такі характерні ознаки:

1) дані управлінського обліку в більшості випадків приблизні, ніж абсолютно точні. Допустима неточність особливо велика для даних, які використовуються для планування, оскільки не завжди з достатньою точністю можна оцінити те, що відбудеться в майбутньому;

2) робота з неповним набором даних, оскільки при вирішенні проблем управління вихідна інформація майже ніколи не буває повною. В багатьох випадках проблеми потрібно вирішувати до того, як в розпорядженні менеджерів буде вся необхідна інформація. В той же час, слід добре зважити чи вартує приймати рішення в сфері управління, якщо значна частина інформації, яка стосується даного рішення, ще не отримана, чи продовжити збір даних;

3) дані обліку - це тільки частина інформації, оскільки не всі проблеми управління можуть бути вирішені шляхом збору і аналізу цифрових даних. Окремі фактори, від яких залежить прийняття рішення не можуть бути виражені цифровими даними. Тому існує два підходи до розв’язання цього питання: одні вважають, що більшість проблем можна вирішити на основі аналізу цифрових даних, інші - у всьому покладаються на інтуїцію. Проте, найбільш правильною, на думку фахівців, є золота середина.

4) результати діяльності будь-якого суб’єкта господарювання залежать від зусиль людей, які на ньому працюють. У зв’язку з цим, цифрові дані, сформовані у вигляді бажаної моделі, і система обліку корисні настільки, наскільки результати їх застосування виражаються в реальних діях людей.

Управлінський облік, як і фінансовий оперує двома видами інформації: історичною - про результати операцій, що вже здійснені (характерна в більшості для фінансового обліку) та прогнозною - про можливі результати майбутніх операцій.

Найпоширенішим є визначення управлінського обліку, дане американським Інститутом управлінських бухгалтерів і Міжнародною федерацією бухгалтерів. Згідно цих визначень, управлінський облік - це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передання інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки і контролю всередині організації та забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів.

Дата добавления: 2014-10-23