Визначення понять фізичне навантаження та дозування навантаження

Лекція № 5: Фізичне навантаження та відпочинок під час виконання фізичних вправ.

План

1. Визначення понять фізичне навантаження та дозування навантаження.

2. Поняття про відпочинок у процесі виконання фізичних вправ.

3. Поняття про щільність уроку.

4. Методика хронометрування і складання графіку виміру пульсу.

Література

1. Матвеев Л. П. Теория и методика физического воспитания: учебн. для ин-тов физ. культуры / под. ред. Л. П. Матвеева, А. Д. Новикова. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Физкультура и спорт, 1976. – Т. 1. – 303 с.

2. Теория и методика физического воспитания: учебн. для студентов факультетов физ. культуры пед. Институтов / под. ред. Б. А. Ашмарина. –М.: Просвещение, 1990. – 287 с.

3. Шиян Б. М. Теорія і методика фізичного виховання школярів: [підруч. для студ. вищ. навч. закл. фіз. виховання і спорту]: у 2 ч. / Б. М. Шиян. – Т.: Навчальна книга – Богдан, 2004. – Ч. 1. – 272 с.; Ч. 2. – 248 с.

4. Теорія і методика фізичного виховання: [підруч. для студ. вищ. навч. закл. фіз. виховання і спорту]: у 2 т. / за ред. Т. Ю. Круцевич. – К.: Олімпійська література, 2008. – Т. 1. – 391 с.; Т. 2. – 366 с.

Фізичне навантаження — це рухова активність людини, що супроводжується підвищенням (відносно стану спокою) рівня функціонування організму. Поняття “фізичне навантаження” відображає той факт, що виконання фізичних вправ викликає перехід енергозабезпечення життєдіяльності організму людини на вищий, ніж у стані спокою, рівень. Наприклад, уже повільна ходьба (швидкість 3 км/год) викликає збільшення обміну речовин у 3 рази, а біг з біляграничною швидкістю – у 10 і більше разів. Та різниця, яка виникає в енергозатратах між станом фізичної активності та станом спокою, характеризує рівень фізичного навантаження.

Отже, виконання фізичних вправ вимагає більш високих порівняно зі станом спокою енергозатрат. Та різниця, яка виникає в енергозатратах між станом фізичної активності (ходьба, біг тощо) та станом спокою і характеризує фізичне навантаження. Більш доступно, але з меншою точністю можна судити про фізичне навантаження за показниками частоти серцевих скорочень (ЧСС), частоти та глибини дихання, хвилинного та ударного об’ємів серця, кров’яного тиску та ін., як під час виконання фізичних вправ, так і в інтервалах відпочинку. Певну інформацію для учителя фізичної культури про величину навантаження можуть дати і такі видимі показники, як інтенсивність потовиділення, ступінь почервоніння, блідість, погіршення координації рухів.

Розрізняють зовнішню і внутрішню сторони навантаження. До зовнішньої сторони навантаження належать інтенсивність, з якою виконується фізична вправа та її обсяг.

Інтенсивність навантаження -це кількість виконаної роботи за одиницю часу. Вона характеризує силу впливу конкретної фізичної вправи на організм людини. Змінюючи інтенсивність навантаження, можна сприяти переважній мобілізації тих чи інших джерел енергії, різною мірою стимулювати діяльність функціональних систем.

Інтенсивність навантаження можна регулювати такими чинниками:

- швидкість пересування, м/с;

- величина прискорення, м/с2;

- координаційна складність вправ;

- темп виконання вправ, кількість повторень за одиницю часу;

- величина напруження у відсотках від особистого рекорду в конкретній вправі;

- амплітуда рухів (із збільшенням амплітуди зростає інтенсивність навантаження);

- опір навколишнього середовища (біг по твердій доріжці, по піску, з гори і під гору тощо);

- величина додаткового обтяження;

- психічна напруженість під час виконання вправи.

Таблиця 1

Класифікація фізичних навантажень (Р.В. Силла, 1984)

Групи інтенсивності	Види діяльності	Кратність підвищення обміну речовин
	Відсутність рухів у положенні лежачи
	Спокійна діяльність сидячи
	Дуже легке фізичне навантаження (повільна ходьба, повільна їзда на велосипеді тощо)
	Легке фізичне навантаження (рухливі ігри, ранкова гімнастика, танці тощо)	4-6
	Середнє фізичне навантаження (інтенсивний біг, спортивні ігри тощо)	7-9
	Велике фізичне навантаження (біг з біляграничною і граничною швидкістю тощо).	10 і більше

Обсяг навантаження визначається показниками тривалості окремої фізичної вправи, серії вправ, а також загальної кількості вправ на уроці чи у певній його частині. Обсяг навантаження у циклічних вправах визначається в одиницях довжини (наприклад, крос на дистанцію 2 км., або плавання тривалістю 10 хв.). У силовому тренуванні обсяг навантаження визначається кількістю повторень та загальною масою піднятих обтяжень; у стрибках, метаннях тощо — кількістю повторень; у спортивних іграх, єдиноборствах — сумарним часом рухової активності.

Внутрішня сторона фізичного навантаження визначається тими функціональними змінами, які відбуваються в організмі внаслідок впливу певних зовнішніх його величин (інтенсивність і обсяг).

Доведено, що не завжди одні і ті ж зовнішні параметри навантаження викликають ідентичні реакції організму тих, хто їх виконує. Коли, припустимо, кільком учням класу дати одне і те ж навантаження (наприклад, 20 глибоких присідань за 20 сек.), то реакція на це навантаження кожного з учнів буде різною, у чому можна переконатись, вимірявши їх частоту серцевих скорочень. Мало того, навіть одна і та ж людина буде по-різному реагувати на одні і ті ж зовнішні параметри навантаження в залежності від тренованості, емоційного стану, умов навколишнього середовища (температура повітря, атмосферний тиск, вологість, вітер тощо).

У повсякденній практиці величину внутрішнього навантаження можна оцінювати за показниками втоми, а також за характером і тривалістю відновлення в інтервалах відпочинку між вправами. Для цього використовують такі показники, як інтенсивність потовиділення, колір шкіри, якість виконання рухів, здатність до зосередження, загальне самопочуття учня, його готовність продовжувати заняття, настрій під час вправ і в інтервалах відпочинку, а також за показниками ЧСС під час вправ і в інтервалах відпочинку. В залежності від ступеня прояву цих показників розрізняють мале, помірне, середнє, велике і максимальне навантаження.

Втома — фізіологічний стан організму, що виникає внаслідок функціональної активності і проявляється в тимчасовому зниженні працездатності. При втомі знижується м'язова сила, погіршуються точність і координація рухів, може погіршуватися загальне самопочуття.

Симптоми втоми після навантаження різної величини характеризують стан організму. Так, наприклад, помірне навантаження буде викликати легку втому. Симптомами легкої втоми будуть:

- забарвлення шкіри — помірне, легке почервоніння;

- потовиділення — помірне або середнє (в залежності від температури та вологості);

- координація рухів — впевнене виконання, яке відповідає досягнутому рівню тренованості;

- загальне самопочуття — відсутні скарги, виконуються усі навчальні завдання;

- готовність до занять — стійке бажання продовжувати навчальні заняття:

- настрій — веселий бадьорий, радісний.

Великі і граничні навантаження викликають сильну і дуже сильну втому, симптомами якої будуть:

- забарвлення шкіри — значне, сильне почервоніння — дуже сильне почервоніння або незвична блідість;

- потовиділення — велике потовиділення вище талії —дуже велике потовиділення (в тому числі і нижче талії);

- координація рухів — збільшення помилок, зниження точності, прояви невпевненості — сильне порушення координації, мляве виконання рухів, різке збільшення помилок, хиткі рухи;

- зосередженість — погіршення уважності, зниження сприйняття інформації, знижена здібність до диференціації — значно знижена зосередженість, велика нервовість, різко сповільнене реагування;

- загальне самопочуття — млявість у м’язах, значне напруження дихання, зростаюче безсилля, явно знижена працездатність;

- готовність до занять — знижена активність, намагання збільшити інтервали відпочинку між вправами, але є готовність продовжувати заняття — бажання повного спокою і припинення заняття, тенденція до «капітуляції».

- настрій — дещо пригнічений, але радісний, коли результати заняття відповідають очікуваним, радість з приводу наступного заняття — виникають сумніви щодо цінностей і сенсу тренування, занепокоєння і побоювання щодо наступного тренування.

Інформативність зовнішніх симптомів втоми можна вважати достатньою для регулювання навантаження на уроках.

Перевтома — це патологічної стан, що розвивається в людини внаслідок хронічної фізичної чи психологічної перенапруги, клінічну картину якого визначають функціональні порушення в центральній нервовій системі.

Найбільш простий і доступний у практичному відношенні спосіб контролю навантаження на уроці складається в спостереженні за зовнішніми ознаками стомлення (табл..2).

Таблиця 2

Дата добавления: 2014-10-23