Аналіз динаміки продуктивності праці

Для вивчення рівня динаміки продуктивності праці використовують індивідуальні й загальні індекси цього показника.

Найпоширеніші індивідуальні індекси продуктивності праці:

– індивідуальний натуральний індекс () – відношення середнього виробітку продукції в натуральному вираженні звітного періоду () до аналогічного показника в базисному періоді ():

– індивідуальний трудовий індекс () – відношення середньої трудомісткості одиниці продукції базисного періоду () до аналогічного показника звітного періоду ():

де – обсяг виробленої продукції в натуральному вираженні відповідно в звітному і базисному періодах;

– витрати робочого часу на виробництво продукції відповідно в звітному і базисному періодах;

– індекс трудомісткості одиниці продукції:

.

Зазначені вище індивідуальні індекси продуктивності праці використовують для оцінки зміни цього показника на окремих підприємствах міського господарства, які виробляють однорідну продукцію (послуги).

При визначенні загальних індексів продуктивності праці використовують різноманітні методи їх розрахунку: натуральний, трудовий і вартісний.

Загальні індекси продуктивності праці відповідно до методів розрахунку:

– загальний натуральний індекс продуктивності праці ( ) – характеризує динаміку продуктивності праці в цілому по декількох групах робітників, зайнятих виробництвом однорідної продукції в межах ділянки, цеху, підприємства, галузі, визначається як відношення середнього виробітку в натуральному вираженні звітного періоду () до аналогічного показника базисного періоду ():

де і – відповідно сумарна кількість продукції і загальна чисельність робітників (працюючих) в аналізованій групі підприємств.

– загальний трудовий індекс продуктивності праці – характеризує динаміку продуктивності праці на підприємствах, зайнятих виробництвом різнорідної продукції, визначається за формулою:

де – відповідно трудомісткість одиниці продукції в базисному і звітному періодах;

– фізичні (натуральні) обсяги продукції (послуг) у звітному періоді.

Загальний трудовий індекс продуктивності праці можна визначити також за формулою, запропонованою академіком С. Г. Струмиліним:

де – індивідуальні індекси продуктивності праці на окремих підприємствах;

– робочий час, що затрачується на виробництво продукції у звітному періоді (людино-години, людино-дні, середньооблікова чисельність працівників);

– загальний вартісний індекс продуктивності праці – відношення середнього виробітку у вартісному вираженні звітного періоду () до аналогічного показника базисного періоду ():

де – кількість продукції в натуральному вираженні відповідно у звітному і базисному періодах;

– незмінні ціни одиниці продукції в базисному періоді.

Дата добавления: 2014-10-23