Б. Р е з ю м е

Марченко Наталка

М. Донецьк

Резюме.

РЕЗЮМЕ

Мета: отримати посаду інженера-електрика з умовою подальшого

професійного вдосконалення і кар’єрного росту

Досвід: 2003-2004 рр. ВАТ“Енергетик“

Електроцех

Електрослюсар 3-го розряду

Уміння 1. Маю посвідчення водія категорії В

і навички: 2. Вільно володію російською, українською,німецькою

мовами,англійською – на робочому рівні.

3. Маю досвід роботи з комп’ютером як користувач

(програми…)

Освіта: 2000-2005 рр. Донецький національний технічний

університет

Електротехнічний факультет

Спеціальність“Електропостачання

промислових міст“

Інженер-електрик

2004-2005 рр. Донецький національний університет

Курси іноземних мов

Перекладач

2005 р. Донецька обласна автомобільна школа

Курси водіїв

Водій категорії В

Особисті дані: Громадянин України, 1982 р.н., одружений

Дружина – Малова Інна Петрівна, 1985 р.н., медсестра

18 квітня 2006 року

ЗАВДАННЯ 3. Ознайомтеся з поданим нижче документом. Поясніть, які вимоги до документа і до тексту не витримані в ньому? Які реквізити відсутні?

Пр. Ватутіна, 8, кв. 16 тел. 91-22-33

Мета: хочу отримати посаду інженера-електрика

Особисті дані: українска, освіта вища, одружена,1979 р.н., дітей немає.

Досвід: ринок «Сокіл». Реалізатор. Маю подяки.

Прошу допустити до конкурсу.

ЗАВДАННЯ 4. Ознайомтесь із зразками резюме. Визначіть, який із зразків належить до наукового стилю, а який – до офіційно-ділового. Відповідь аргументуйте.

зразки резюме

А. Даний текст присвячений конструкції розгляду питання щодо одного із поширених видів цінних паперів – акцій.

Автор дає визначення поняття акцій, описує особливості участі у прибутках або збитках компанії власників і акціонерів.

Автор зазначає, що ризик власників акцій значно більший порівняно з ризиком власників інших цінних паперів, наприклад, облігацій, проте і прибуток значно вищий.

Автор приходить до висновку про широке розповсюдження міжнародних акціонерних інвестицій.

83023 Донецьк,

вул. Шекспіра 74, кв. 57 тел.: 7-90-64

Мороз Андрій Володимирович

Мета: Отримати посаду інженера з умовою професійного

вдосконалення.

Досвід: 1994-2002 р. – ГХКА “Макїїввугілля”

Шахта “Калинівська-Східна”.

Уміння й 1. Маю посвідчення водія міжнародного класу.

навички: 2. Вільно володію англійською та російською мовами.

3. Маю досвід роботи з комп'ютером (.....)

Освіта:

1990-1993 Макіївський вечірній гірничий технікум.

1991 Курси водіїв-любителів при ДАЇ м. Макіївки.

1995 Заочне відділення ФГіУВ ДонНТУ.

Особисті Громадянин України, 1960 р. н., одружений.

дані:

Батьки: Мороз Володимир Васильович, 1933 р.н., пенсіонер.

Мороз Ніна Степанівна, 1938 р. н., пенсіонерка.

Дружина: МорозІнна Миколаївна, 1960 р. н., вчитель фізики,

НВК “Надія” № 49 м. Макіївки.

12.09.2004 /підпис/

ЗАВДАННЯ 5. Спираючись на зразки резюме, що існують у науковому і діловому стилях, зіставте їх і дайте характеристику резюме у діловому стилі.

ЗАВДАННЯ 6. Складіть будь-який із відомих Вам документів (заява, резюме). Визначіть, який розряд прикметників використовується в назвах підприємств, установ, організацій, що вказуються у вашому документі.

ЗАВДАННЯ 7. Перечитайте виписані із перекладеного фахового тексту прикметники, залучаючи їх як приклади і використовуючи теоретичну інформацію, розкажіть про використання прикметників у науковому стилі.

ЗАВДАННЯ 8. Прочитайте текст, підготуйте усне повідомлення на його матеріалах про деякі особливості функціонування прикметників у науковому стилі мови.

Розглянемо функціонування прикметників у науковому стилі, залучаючи приклади ізщ сучасних економічних текстів.

Однією з особливостей розвитку мовних засобів,які використовують в галузі сучасної економіки, є значна кількість термінів, у складі яких компоненти являють собою незмінювані прикметники іншомовного походження. Так, у складі економічного терміну компонент може бути представлений аналітичним прикметником (фіксованим двома і більше графічними словами, що являють собою неосвоєні запозичення з англійської мови: лонг (англ.long – довгостроковий, тривалий, повільний) і шорт (англ. short – короткий, стислий). Як невідмінювані визначники, вони сполучуються з опорними термінами як у препозиції: лонг-позиція («скуповування акцій, валют в очікуванні підвищення на біржі їхнього курсу», лонг-строк («довгострокова фінансова операція, розрахована на декілька років»), так і в постпозиції: контракт лонг («ф’ючерсний контракт, куплений у сподіванні на подальше підвищення цін»), контракт «шорт» («ф’ючерсний контракт, проданий у зв’язку з очікуваним зниженням цін»). Належність до невідмінюваних прикметників у цих словникових формах підтримується і тим, що вони є прикметниками і у мові-джерелі.

До складу цих аналітичних прикметників-неологізмів входять і інші запозиченфі прикметники, наприклад: хеві (від англ. heavi – важкий, порівн.: «хеві-акція» – акція, ринкова вартість якої на даний момент надто висока.

РОЗДІЛ Х

ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ І ПРАВОПИСУ

ВЛАСНИХ НАЗВ У ПРОФЕСІЙНОМУ ТА ДІЛОВОМУ СПІЛКУВАННІ.

СКЛАДАННЯ АВТОБІОГРАФІЇ.

АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДЕНИХ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ

І. ТЕМА 1. ВЖИВАННЯ І ПРАВОПИС ВЛАСНИХ НАЗВ

ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст, запишіть його інформацію у виді тезового плану, користуйтеся інформацією розд.ІІ завдання 5.

Особливості оформлення власних назв

Під час викладу інформації українською мовою часто виникають труднощі у написанні деяких груп географічних назв, особливо іншомовного походження. Щоб уникнути помилок, треба дотримуватися установлених правил.

Українські географічні назви передають відповідно до вимови за нормами українського правопису: Житомир, Запоріжжя, Львів, Чернигів, Прип΄ять, Тиса і под.

У назвах українських міст треба розрізняти -поль у словах грецького походження (грецьке polis – “місто” :Маріуполь, Тирасполь) і -піль (від українського “поле”: Бориспіль, Тернопіль).

Що стосується іншомовних географічних назв, то деякі з них перекладають на українську мову. Це перш за все назви, які не вжива-ють без номенклатурних позначень: мис Доброї Надії, Північний Льодовитий океан. Перекладають в географічних назвах прийменники, що означають розміри, взаємне розміщення та сторони світу: Великий каньон, Південна Америка, Північний полюс.

Написання географічних назв іншомовного походження підпо-рядковують правилам української орфографії, але воно має й деяку специфіку, пов΄язану із позначенням голосних звуків.

Наприклад, російська літера Е передається:

- через Е: Верхоянськ. Пенза;

- через Є:

- після голосного: Колгуєв;

- після приголосних, крім шиплячих і Ц; у суфіксах -єв, -єєв російських назв, які походять від прізвищ: море Лаптєвих, Лежнєве, але Ржев, Мис Рум΄янцева;

- коли російському Е основи відповідає в аналогічних українськиї основах І: Бежецьк, Бєлгород.

Російська літера И передається:

- через і в основах географічних назв, зокрема на їх початку і в кінці: Іжевськ, Бородіно, Сочі;

- через ї після голосного і при роздільній вимові після приго-лосного: Троїцьк, Ананьїно, Єгор΄ївськ;

- через И:

- після ж, ч, ш та ц перед приголосними: Жигалово, Нальчик, Ішим, Цимлянськ;

- у коренях географічних назв, якщо ці корені спільні для україн-ської та російської мов: Кисловодськ, Липецьк, Клин;

- у складених географічних назвах, де И є сполучним звуком: Владивосток, Семипалатинськ.

Російські географічні назви з суфіксами -ск, -цк, -ич передаються з відповідниками -ськ, -цьк, -ич: Луганськ, Кузнецьк, Углич.

ЗАВДАННЯ 2. Ознайомтесь з інформацією відносно особливостей правопису географічних назв, зробіть записи у формі тез.

Правопис географічних назв

Написання географічних назв у ділових паперах регулюється правилами українського правопису, згідно з якими назви пишуть з великої літери, а їх родові позначення – з малої: Біле море, Тихий океан. Коли ж означувані слова не сприймаються як родові позначення, їх пишуть з великої літери: Біла Церква, Ярославів Вал.

У географічних назвах після губних, задньоязиких та Р, а також після префіксів, що закінчуються приголосними, перед йотованими Я, Ю, Є, Ї пишутьапостроф: В΄ятка, Прип΄ять.

Не пишуть апостроф перед йо (Муравйов), перед Я, Ю, коли ці голосні позначають сполучення м΄якого приголосного з а, у: Рязань, Дюсельдорф.

Особливу увагу слід звернути на правопис складних і складених географічних назв як українського, так і іншомовного походження. Вони пишуться окремо, разом і через дефіс.

ОКРЕМО пишуть географічні назви, утворені:

- поєднанням іменника та узгодженого з ним прикметника: Новий Буг, Кривий Ріг;

- поєднанням іменника та узгодженого з ним порядкового числів-ника: Залісся Перше, Гільча Друга.

РАЗОМпишуть географічні назви, утворені:

- від прикметникових та іменникових основ, з΄єднаних єднальним звуком: Новоукраїнка, Верхньоторецьке, Теплогірськ;

- поєднанням числівникових та іменникових основ: Пятигорськ, Тридуби, Семикаракорськ;

- поєднанням двох іменникових основ за допомогою єднального звука: Волгодонськ, Індокитай;

- сполученням дієслова у формі наказового способу та іменника: Гуляйполе, Копайгородок.

Через дефіс пишуть географічні назви, утворені:

- поєднанням двох іменників без єднального звука: Пуща-Водиця, Коста-Ріка, Тель-Авів;

- поєднанням іменника й постпозитивного прикметника: Нов-город-Волинський, Кам΄янець-Подільський;

- поєднанням двох імен або імені та прізвища за допомогою єднального звука: Андрієво-Іванівка, Івано-Франківськ, Михайло-Коцюбинське;

- поєднанням двох іменників, перший з яких вжито в називному відмінку, а другий – у непрямому відмінку з приймеником чи іншим службовим словом; дефісом виділяється прийменник (службове слово) з обох боків: Ростов-на-Дону, Порт-о-Пренс, Па-де-Кале;

- поєднанням перших складових частин соль-, спас-, усть-, вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сент-, сен- з кінцевими назвотворчими частинами -ривер, -сіті, -сквер, -стрит, -фіорд: Соль-Вичегодськ, Спас-Клепики, Усть-Лабінськ, Вест-Індія, Санкт-Петер-бург, Іст-Ривер, Монк-тон-Сіті іт. ін.

ЗАВДАННЯ 3. Перечитайте інформацію про складні випадки узгодження в географічних назвах. Обґрунтуйте важливість правильного написання географічної назви в адресі документа.

Узгодження в географічних назвах

Слід звернути увагу на наступну особливість вживання геогра-фічних назв у ділових паперах: у ділових паперах не рекомендується узгоджувати з означуваними словами у формі непрямого відмінка прикладки – власні імена:

- міст, сіл, селищ, застав: до міста Донецьк, у селі Веселе, біля селища Донське, на заставі Павловська;

- станцій, портів: на станції Київ, із порту Одеса;

- озер, каналів, заток, проток, островів, півостровів, пустинь, гір, рік: біля озера Байкал, у протоці Гібралтар, на острові Вайгач, у пустиню Сахара, рікою Дністер;

- адміністративно-територіальних одиниць іноземних країн: у шта-ті Іллінойс, із графства Ессекс.

Труднощі з узгодженням виникають при утворенні від складних географічних назв прикметникових форм. У одних не узгоджується перша частина назви, у інших – друга.

Перша частина не узгоджується при утворенні прикметникових форм від складних географічних назв, у яких

- друга частина є прикметником (Володарськ-Волинський – Воло-дарськ - Волинського р-ну), числівником (Знам΄янка Друга – Знам΄янко-другий),іменником (Нова Каховка – Новокаховський);

- перша і друга частина є іменниками (Талди-Курган – Талди-курганський, Порт-Артур – Портартурський).

Друга частина не узгоджується при утворенні прикметникових форм від складних географічних назв, у яких і перша, і друга частини – іменники, а друга вказує на місце розташування населеного пункту: Ростов-на-Дону – Ростовський-на-Дону, Комсомольск-на-Амурі – Комсомольский-на-Амурі.

Такі основні правила, які регулюють вживання й правопис гео-графічних назв у діловому мовленні. Тільки ретельне дотримання їх допоможе уникнути помилок у ділових документах, а інколи і серйоз-них наслідків цих помилок (неважно уявити, до чого може призвести невірне написання географічної назви в адресі документа).

ТЕМА 2. НАПИСАННЯ ТА ВІДМІНЮВАННЯ ПРІЗВИЩ І ІМЕН ПО БАТЬКОВІ

ЗАВДАННЯ 4. Прочитайте текст, підготуйте усне повідомлення за темою «Складні випадки написання та відмінювання прізвищ та імен по батькові»

Правопис і відмінювання українських прізвищ

Прізвище – це родове найменування особи, яке отримують при народженні (або одруженні) і передають у спадок. Оскільки в діловій документації реалізують службові стосунки людей, вживання прізвищ є необхідністю. Отже, необхідно вміти правильно їх вживати й писати.

Українські прізвища рекомендовано писати за правилами орфо-графії, які прийнято для загальних назв імен, оскільки прізвища переважно походять від них.

Деякі прізвища функціонують у фонетичних і орфографічних варіантах: Панасенко – Опанасенко, Колесник – Колісник, Олексієнко – Алексєєнко, Задорожний – Задорожній і под. Але треба знати, що це не варіанти одного прізвища, а самостійні юридично-правові одиниці, тобто окремі прізвища з різним джерелом походження.

Звернімо увагу на деякі випадки написання українських прізвищ:

- правилами регламентовано написання прізвищ на -иченко: Калиниченко, Петриченко, Удовиченко;

И пишеться:

- після К: Кизим, Кисіль, Кияниця;

- у суфіксах -их(а), -инськ(ий), -ицьк(ий): Павлиха, Рачинський, Мокрицький.

Певні труднощі виникають при відмінюванні українських пріз-вищ. Звернімо увагу на деякі з них:

- у деяких прізвищах при відмінюванні голосні О, Е в закритому складі чергуються з І: Чорновіл – Чорновола, Сивокінь – Сивоконя;

- голосні О, Е випадають: Кравець – Кравця (а не Кравеця), Орел – Орла (а не Орела);

- у чоловічих прізвищах, у яких основа закінчується на Г, К, Х, відбувається чергування приголосних: Драга – Дразі, Осика – Осиці, Шептуха – Шептусі (рекомендовано в ділових паперах прізвища цього типу ставити у вихідній формі);

- у чоловічих прізвищах, які походять від назв професій і збігаю-ться з ними (Жнець, Швець) перестановка голосного й приголосного, яка відбувається в загальній назві, відсутня: Швець – Швеця, Жнець – Жнеця (порівняймо: швець – шевця, жнець – женця);

- не відбувається чергування у прізвищах: Кисіль – Кисіля, Куліш – Кулеша, Чіп – Чіпа, Лакіш – Лакіша, Сокіл – Сокіла. Ведмідь – Ведмідя (у загальних назвах: кисіль – киселю, куліш – кулешу, сокіл – сокола, ведмідь – ведмедя);

- зберігаються О, Е при відмінюванні таких прізвищ, як Кобець – Кобеця, Перець – Переця, Шершень – Шершеня, Щиголь – Щиголя і под.;

- на відміну від загальних слів, іменників другої відміни, з якими прізвища збігаються, у родовому відмінку вони мають закінчення - а(-я): Борща, Мороза, Вітра (порівняймо: борщу, морозу, вітру);

- відмінюють обидві частини складних прізвищ, якщо перша час-тина може бути самостійним прізвищем: Карпенко-Карий (Карпенка-Карого), Нечуй-Левицький (Нечуя-Левицького);

- не відмінюється перша частина складних прізвищ Бонч-Бруєвич (Бонч-Бруєвича), Дольд-Михайлик (Дольд-Михайлика), Кос-Анатольсь-кий (Кос-Анатольського), Кара-Караєв (Кара-Караєва) і под.;

- не відмінюються прізвища з нетиповими для української мови закінченнями: Леле, Куїнджі, Півторадні й под.;

- не відмінюються жіночі прізвища на -о, -й, -ко, -ло, -енко та на приголосний: Гурзо Ніна – Гурзо Ніни, Чурай Марія – Чурай Марії, Малько Ліна – Малько Ліни, Борзило Ганна – Борзило Ганни, Вітренко Ірина – Вітренко Ірини, Шкляр Віра – Шкляр Віри;

- українські прізвища спільного роду на -а відмінюються: Олег Сирота – Олега Сироти, Галина Сирота – Галини Сироти. Ряд таких прізвищ та прізвищ іншомовного походження визначають за контекстом.

ЗАВДАННЯ 5. Перегляньте наданий нижче текст, запишіть основну інформацію у вигляді тез, підготуйте рекомендації для укладача документів.

Особливості написання російських прізвищ

українською мовою

Щоб не припуститися помилки, треба знати наступне:

- прізвища не перекладаються;

- їх написання максимально відбиває звучання прізвищ у мові-оригіналі, а це значить, що треба знати, якими українськими графічними знаками позначають російські фонеми.

Розглянемо найголовніші випадки.

Ё – ЙО, ЬО, О

- Якщо російське Ё у вимові відповідає сполученню йо, то напо-чатку слова і в середині слова після голосних та твердих приголосних воно передається сполученням йо: Йотов, Майоров, Воробйов;

- після м´якого приголосного Ё передається сполученням ьо: Кисельов, Панфьоров, Плетньов;

- після шиплячих ч, щ Ё передається через О: Грачов, Борщов.

Е – Е, Є

-Російське Е між двома приголосними передається в українській мові літерою Е: Меншиков, Некрасов;

- Якщо звук Е в кореневій частині російських прізвищ відповідає українському І, то він передається літерою Є: Б є льський (б і лий), В є ткін (в і тка), Л є тов (л і то);

- Е в російських суфіксах -ев, -еев передається літерою Є після всіх приголосних, крім шиплячих та Ц: Агєєв, Патрикєєв, Шокарєв але Демичев, Мальцев.

И – І, Ї, И

- На початку слова, в коренях слів і в суфіксах -ін, -інськ ро-сійське И передається літерою І: Іпатов, Єфімов, Дубинін, Зелінський;

- після голосного і при роздільній вимові після приголосного російське И передається літерою Ї: Таїров, Мар´їн, Ільїн.

- українською літерою И передають російське И:

(а) після шиплячих, а також у прізвищах, утворених від імен та коренів, спільних для української та російської мов: Жигалюк, Щипа-чов, Сидоров, Минаєв, Винокур;

(б) у префіксі при-: Привалов, Приймаков;

(в) у суфіксах -ик, -ич, -иц, -ищ: Малик, Ходкевич, Спицин, Ра-дищев.

Ы – И

- Російське ы передається літерою и: Пир´єв, Поварницин; закін-чення -ый російських прізвищ передається після твердого приголосного через -ий, після м´якого – через -ій: Жемчужний, Крайній.

-СК-, ЦК- – -СЬК-, ЦЬК-

Суфікси російських прізвищ -ск(-ий,-ой), -цк(-ий,-ой) передаю-ться через -ськ(-ий,-ой), -цьк(-ий,-ой): Вишинський, Боєцький, Луговсь-кой, Трубецькой.

Ь

- На позначення м´якості приголосних д, т, з, с, ц, л, н після них ставиться ь;

- перед приголосними: Редькін, Кольцов;

- перед голосними я, ю, є, ї: Дьяконов, Ільюшин, Арсеньєв, Іль-їн;

- в кінці слова: Гресь, Рудь;

- не пишеться ь перед суфіксом -ськ(ий) після приголосної Н: Оболенський, Стравінський.

Апостроф:

-ставиться в російських прізвищах після приголосних б, п, в, м, ф та р передйотованими я, ю, є, ї: Аляб´єв, Водоп´янов, Артем´єв, Астаф´єв, Кир´янов.

Правопис імен в українській мові

Тепер розглянемо другий складник людського найменування – ім´я та по батькові. Перш за все зауважимо, що російські форми імен на відміну від прізвищ передаються українськими відповідниками: Александр – Олександр, Афанасий – Панас, Аграфена – Горпина і под.

Існують варіанти кількох офіційних імен, наприклад: Анастас, Анастасія;

Ксенія, Оксенія. Проте кожен варіант – це самостійне ім´я, і підмі-нювати одне другим не можна. Якщо в паспорті людини записано ім´я Панас, то варіант Опанас щодо неї використаним бути не може.

Правопис імен у ділових паперах регулюється загальноприйня-тими правилами правопису іменників. Нагадаємо лише про деякі особливості:

- подвоюються приголосні в іменах Ілля, Ганна, Іванна, Нонна, Римма і ін.;

- не подвоюються приголосні в іменах: Агрипина, Інеса, Інокен-тій, Іполіт, Сава і ін.;

- не пишуть апостроф перед я, ю, коли ці йотовані в сполученні з пом´якшеним приголосним означають а, у: Мотря, Зоряна;

- не пишеться м´який знак після м´яких приголосних перед йотованими в іменах: Омелян, Тетяна, Уляна;

- у деяких іменах (Антіп, Прокіп, Нестір, Сидір, Федір і под.) у непрямих відмінках голосна і чергується з о: Ант о на, Прок о па, Нест о ром, Сид о ру, Фед о ром.

ЗАВДАННЯ 6. Перечитайте нижчезазначену інформацію, обґрунтуйте необхідність дотримання загальноприйнятих норм і правил вживання й правопису імен по батькові для підтримання партнерських зв’язків.

Утворення та відмінювання імен по батькові

Оскільки у офіційному спілкуванні фахівців імена людей вживаються переважно у сполученні з формою по батькові, необхідно знати особливості творення та відмінювання цих форм.

Чоловічі імена по батькові в українській мові утворюють за допомогою суфікса -ович, який додається до основи: Василь – Васильо-вич, Ігор – Ігорович, Юрій – Юрійович.

Жіночі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -івн(а), який додається до основи слова, - і,-ївна (а), якщо ім’я закінчує-ться на - й: Павлівна, Іллівна, Юріївна.

В и н я т о к:

Григорій – Григорович, Григорівна;

Ілля – Ілліч, Іллівна;

Кузьма – Кузьмич, Кузьмівна;

Микита – Микитович, Микитівна;

Микола – Миколайович, Миколаївна;

Сава – Савич (Савович), Савівна;

Хома – Хомич, Хомівна;

Яков – Якович, Яківна.

Слід звернути увагу на правопис деяких форм імен по батькові:

- при утворенні імен по батькові в основах імен відбувається чергування і з о: Фед і р – Федор о вич, Як і в – Як о вич, Нест і р – Нестор о- вич; Павл о – Павл і вна;

- у родовому відмінку жіночі імена по батькові мають закінчення - и, у давальному – -і: Ніни Павлівн и, Вірі Іванівн і.

Наводимо приклад відмінювання жіночих та чоловічих імен по батькові:

Н. Любов Іванівна Олег Миколайович

Р. Любові Іванівни Олега Миколайовича

Д. Любові Іванівні Олегу (-ові) Миколайовичу

З. Любов Іванівну Олега Миколайовича

О. Любов´ю Іванівною Олегом Миколайовичем

М. при Любові Іванівні Олегу (-ові) Миколайовичу

Кл.ф. Любове Іванівно Олегу (Олеже) Миколайовичу

У діловому мовленні часто складнощі виникають при утворенні кличної форми. Як звернутись до особи, коли треба використати весь тричлен людського найменування або тільки ім´я по батькові? Як утворити кличну форму?

Кличну форму імені утворюють від його певної форми, заміняючи закінчення:

-а на -о: Марин а – Марин о, Микол а – Микол о;

-я на -є: Ліді я – Ліді є, Софі я – Софі є, але Ілл я – Ілл е,

Мотр я – Мотр е;

-й, м´який приголосний на - ю: Юрій – Юрію, Василь – Василю, але Нінель – Нінел е;

-о та закінчення на твердий приголосний – на - е: Михайло – Михайле, Ігор – Ігоре, Любов – Любов е.

Якщо у формі звертання треба поставити прізвище та ім´я по батькові, то прізвище ставлять у називному відмінку, а ім´я та по батькові – в кличній формі: Коваль Маріє Петрівно, Шевченко Миколо Івановичу. Коли ж ми не знаємо імені та по батькові особи, до якої треба звернутися, можемо використати одне із загальних слів-звертань (пан, пані, добродію, добродійко і т. ін), поставивши це слово в кличній формі, а прізвище – в називному відмінку: пані Скорик, пане Скляр, добродійко Шевченко, добродію Петров і т. ін.

Отже, використовуючи прізвища та імена по батькові в діловому мовленні (особливо в ділових документах) слід дуже ретельно дотри-муватися загальноприйнятих норм і правил їх вживання й правопису. Нехтування ними може призвести не тільки до зниження якості документа, а й навіть до порушення партнерських зв´язків.

ІІ. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ВПРАВИ

ВПРАВА 1. Запишіть українською мовою наведену нижче інформацію. Прокоментуйте правопис власних назв.

Дата добавления: 2014-10-23