Реформи 70-80-х рр. XVIII ст. в Японії

Реставрація Мейдзі

Буржуазна держава та право Японії

У період правління Бакумацу (династії Токугава, 1603-1867 рр.) фактичним правителем Японії був диктатор - сегун. Імператора практично усунено від участі в політичному житті країни. Сегунат

разом зі своїми прямими васалами володів четвертою частиною земель­них угідь країни. Решта землі перебувала в денному користуванні великих феодалів-князів (дайме) (приблизно 260 князівств у ХУШ-ХІХ сто­літтях). Сегун і дайме, як уособлення феодального ладу, що гальмували розвиток буржуазних відносин, спричинили незадоволення суспіль­ства. Боротьба проти сегунату Токугави та великих феодалів, на яких він спирався, стає тією ідейною платформою, на якій відбувається зближення різноманітних антиурядових сил - широких мас селянства та міської бідноти, торговельно-промислової буржуазії й нижчих верств радикально налаштованого дворянства, придворної аристо­кратії, опозиційне налаштованих великих феодалів та ін.

Скориставшись із такої ситуації, група феодалів економічно розвиненого південного заходу країни, що була тісно пов'язана з буржуазією, в 1867 р. розпочала збройний виступ, вимагаючи від сегуна передати владу імператорові. Систему державного управ­ління сегунату було паралізовано, антиурядові сили перемогли. З січня 1868 р. від імені 15-літнього імператора Муцухіто, який вступив на престол у 1867 р., лідери південно-західної коаліції оголосили про повалення уряду сегуна й утворення нового уряду на чолі з імператором. Події 1867-1868 рр. в історії Японії отримали назву ІУІейдзі ісін, або "реставрація Мейдзі" (іноді революція Мейдзі) (від яі ІоІ І. "мейдзі" -1 Іросвіті Іицькс правління) (1867-1912 рр.) - від офіцій­ної назви епохи правління імператора Муцухіто. Реставрація Мейдзі стала початком процесу, що сприяв розвиткові капіталістичних відносин і прискорював становлення буржуазної держави в Японії.

Перемога революціїМейдзі відкрила шлях до буржуазних соціально-економічних перетворень, які втілилисьуреформах70-80-хрр. XVIII ст. їхня суть полягала в такому:

-адміністративна реформа (1871 р.): ліквідовувалися князівства, а натомість запроваджено префектури; на пости губернаторів замість усунутих дайме було призначено урядом чиновників, але колишнім князям надані величезні спадкові пенсії (приблизно 10 % колишнього валового прибутку від їхніх володінь);

- аграрна реформа (1872-1873 рр.): законодавче закріпила приватну власність на землю за тими, кому вона фактично належала на момент реформи; було скасовано всі феодальні податки та повинності й запроваджено єдиний щорічний податок у розмірі 3 % від вартості землі, що стягувався центральним урядом у грошовій формі;

-військова реформа (1871 р.): вводилася загальна військова повинність, розпускалися самурайські загони;

-було розпущено цехові монополії, скасовано феодальну станову систему (1871 р.);

-скасовувалися станові привілеї, проголошувалася рівність, свобода вибору професії, місця проживання й інші буржуазні свободи, що полегшували утворення національного ринку (1872 р.);

Дата добавления: 2014-10-23