Зараження соціальними хворобами

Зараження соціальними хворобами (ст. 130 і 133) є особливим видом завдання шкоди здоров’ю потерпілого.

Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інжекційної хвороби (ст. 130)

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) спричинює захворювання під назвою ВІЛ-інфекція. Кінцевою стадією цього захворювання є СНІД (синдром набутого імунодефіциту людини). Ця хвороба на сьогодні є невиліковною.

При виявленні ВІЛ-інфекції медичний заклад письмово попереджає особу про необхідність дотримуватися профілактичних заходів і про кримінальну відповідальність за свідоме зараження іншої особи.

Об’єктивна сторона цього злочину виражається так:

1) свідоме зараження ВІЛ чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини (части: на перша ст. 130);

2) зараження іншої особи ВІЛ чи будь-якої іншої невиліковної інфекційної хвороби особою, яка знала, що вона є носієм небезпечного вірусу (частина друга ст. 130).

Свідоме зараження іншої особи ВІЛ чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, може полягати, зокрема, у здійсненні статевих контактів без застосування запобіжних засобів, недотримання інших профілактичних рекомендацій (наприклад, використання нестерилізованих шприців).

Зараження іншої особи ВІЛ чи будь-якої іншої невиліковної інфекційної хвороби передбачає фактичне потрапляння в її організм: вірусів згаданих хвороб.

Злочин вважається закінченим із моменту:

а) вчинення дій, які створили реальну небезпеку зараження іншої особи вірусом хоча б однієї із зазначених хвороб (частина перша ст. 130);

б) фактичного потрапляння вірусу таких хвороб в організм потерпілого (частини друга і четверта ст. 130).

Суб’єктом злочину є осудна або обмежено осудна особа, яка досягла 16 років, і є носієм ВІЛ-інфекції або іншої інфекційної невиліковної хвороби та знає про це.

Суб’єктивна сторона характеризується: під час скоєння злочину, передбаченого частиною першою ст. 130, – непрямим умислом: або злочинною самовпевненістю; під час скоєння злочину, передбаченого частиною другою ст. 130, – злочинною самовпевненістю; під час скоєння злочину, передбаченого частиною четвертою ст. 130, –прямим або непрямим умислом.

Кваліфікаційними ознаками фактичного зараження зазначеними вище вірусами (частина друга ст. 130) є зараження:

а) двох чи більше осіб;

б) неповнолітнього (частина третя ст. 130).

Особливо кваліфікаційною ознакою є умисне зараження іншої особи цими хворобами (частина четверта ст. 130).

Зараження венеричною хворобою (ст. 133)

Хвороби, що складають групу венеричних захворювань, різні за своєю етіологією (причиною виникнення), однак вони поєднані в одну трупу як такі, що передаються переважно статевим шляхом. Не виключається можливість передачі їх так званим побутовим шляхом: (через нестерилізований шприц, недодержання хворим правил гігієни тощо).

Найпоширенішими венеричними хворобами є сифіліс, гонорея, м’який шанкер.

Осіб, в яких виявлена венерична хвороба, письмово попереджає медичний заклад про дотримання певних правил поведінки в побуті і при статевих контактах на період захворювання і контрольного нагляду після вилікування, а також; про кримінальну відповідальність за зараження іншої особи такою хворобою,

Об’єктивна сторона злочину полягає у зараженні іншої особи венеричною хворобою. Способи такого зараження можуть бути різними і значною мірою – залежати від виду хвороби.

Злочин вважається закінченим із моменту фактичного захворювання на венеричну хворобу.

Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 16-річного віку, хворіє на венеричну хворобу і знає про наявність у неї цієї хвороби.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим чи непрямим умислом або злочинною самовпевненістю.

Кваліфікаційними, ознаками, злочину є:

а) вчинення його особою, раніше судимою за зараження іншої особи венеричною хворобою;

б) зараження двох чи більше осіб або неповнолітнього (частина друга ст. 133).

А особливо кваліфікаційною ознакою є спричинення цим злочином тяжких наслідків (частина третя ст. 133). Цими наслідками можуть бути самогубство потерпілої особи, її психічна хвороба, розпад шлюбу, в якому вона перебувала, тощо.

Дата добавления: 2014-10-15