Неправильно 3 страница

Отже, нам, не обмежуючись наведеним у сучасному правописі невеличким переліком слів із ґ, водночас не варто бентежити людей різними українсько-«анґлійськими» словниками. Поважаючи традиції свого народу, мусимо писати й вимовляти не лише Багами, Гаваї, Гавана, Гайдарабад, Гайдельберг, Гаїті, Гамбург, Ганновер, Гельсинкі, Гімалаї, Гондурас, Йоганнесбург, тобто закономірно відтворювати звук h українським г, а й Англія, Бельгія, Бенгалія, Гватемала, Генуя, Гібралтар, Гринвич, Грузія, Грюнвальд, Мадагаскар, Нікарагуа, галантерея, галера, галоп, гладіолус, граніт, грот, де в оригіналі маємо g.

Тепер стало модним порушувати чинний правопис. Він, певна річ, потребує вдосконалення, але в ньому є речі, освячені доброю традицією, усталені та безсумнівні. Приміром, відсутній у нашій мові огублений голосний е, що в різних мовах Європи позначається на письмі ö, ое, eu, послідовно віддається неогубленим е; інженер, режи­сер, фунікулер, Бернс, Ґете, Кельн. Деякі «вдосконалю­вачі» починають писати Бьорнс, Кьольн, хоч тут немає жодного пом'якшеного приголосного перед о (як в українському слові льон чи в російському прізвищі Тьоркін). Знову ж таки бездумно наслідують російський правопис. Але ж треба зважати передусім на можливості своєї мови; не завадить і досвід інших народів, зокрема слов'ян. Наприклад, чехи (за традицією мов з латинською графікою) прізвища Goethe й Gönez пишуть так, як німці та угорці, проте, не маючи огубленого е, вимовляють по-своєму: Ґете, Ґенц.

Ще більшої шкоди українській вимовно-звуковій системі завдають ті, що пишуть балєт, колєґа, лєкція, Лєта. Адже за нормами української літературної вимови звук л перед е та и не твердий і не м'який, а нейтральний л, близький до середньоєвропейського l, тому за всіма українськими правописами був, є та буде можливий тільки варіант ле: балет, колега, лекція, Лета тощо.

Стурбованість української інтелігенції невпорядкова­ністю вживання проривного ґ стала поштовхом до видання низки довідників на цю тему. Один із перших таких довідників уклав О. Негребецький[1]. Висловивши добрі наміри й навівши вже згадану цитату зі статті В. Самійленка, автор пішов на розхитування усталених вимов­них норм, пропонуючи писати ґ там, де його не вимовля­ють навіть греки: ареопаґ, Аґамемнон, Антиґона, Ґанімед, Пеґас замість звичних для української та грецької мов ареопаг, Агамемнон, Антигона, Ганімед, Пегас та ін. З огляду на закони української фонетики неприйнятні поради п. Негребецького писати й вимовляти Гелєна, лєґато, Онґстрьом, Рьонтґен, Шрьодинґер замість Гелена, леґато, Онґстрем, Рентґен, Шрединґер тощо. Позитивним у цьому виданні є чітке розмежування при передачі іншо­мовних звуків h (г) та ch (х). Наш сучасний правопис, на жаль, має тут хибний орієнтир — залежність від примх російської мови, яка через відсутність фрикативного г відтворює звук h то через г (ґ), то через х: Гейне, Гавайские острова, Гофманн і Хофманн, Гельмут і Хельмут, Гелена й Хелена.

Тим часом українська мова може розрізняти ch, h та g:

ch магараджа

Вальдгайм

Харбін Гавптман

Харибда Гамер (не Хаммер)

харита Гамлет

хартія Гамсун

херувим Ганібал

хірург Ганс

хлор Гельмут

хорей Гемінгвей (не Хемінгуей)

Генрих

h Гонекер

Гофман

гайдук Гумбольт

гарт Г'юм

геві метал Нетаньягу

гепі енд

гінді g

гіт (не хіт)

гобі (не хоббі) Ґете

гокей (не хокей) Гюґо

гонор Геґель і под.

гуманізм

Опублікований двома роками пізніше «Словник-довідник вживання літери ґ» в основному зорієнтований на правопис 1928 року, тому з більшістю його рекомендацій можна погодитися. Але, по-перше, тут повторюються огрі­хи згаданого правопису (агроном, дифтонг, енергія, металургія — це грецизми, писати й вимовляти їх треба не через ґ, а через г); по-друге, цьому виданню властиве подекуди надуживання літерою ґ. Є низка слів, які давно засвоєні нашою мовою з фрикативним г: магазин, манган, маргарин, роглик (того самого кореня, що й ріг), Фригія, Ягич. Немає підстав виконувати настанову довідника й запроваджувати написання та вимову манґан (та ще й з несправедливою позначкою «застаріле»), маґазин, марґа­рин і т. ін.

Пропонований словник укладено на підставі реєстрів «Словаря української мови» за редакцією Б. Грінченка, «Правописного словника» Г. Голоскевича, «Довідника українських прізвищ» Ю. Редька, «Словника іншомовних слів» за редакцією академіка О. Мельничука, праць з історії та культури мови І. Огієнка й Б. Антоненка-Давидовича та власних досліджень у галузі етимології лексики української мови.

У словникові щодо використання фонем г та ґ у словах іншомовного походження застосовано засади «Україн­ського правопису» 1928 року з деякими уточненнями, а саме:

а) проривний ґ і фрикативний г слов'янських мов завжди відтворюються українським г, оскільки вживають­ся, як правило, в однокореневих лексемах;

б) у всіх грецизмах уживається тільки г;

в) у запозиченнях з інших мов фонема h послідовно передається через г;

г) g у давно засвоєних словах також відтворюється українським г. Із власних назв це стосується насамперед найменувань країн, міст, гір, річок та інших ономастичних об'єктів;

ґ) у неслов'янських антропонімах (іменах та прізви­щах), а також у новіших загальних назвах розрізняємо h та g, що передаються відповідно через г та ґ. Hegel (нім.) — Геґель, heat (англ.)— гіт, regio (лат.)— реґіон.

Питомі українські слова, що містять у своєму складі фонему ґ, подаються за лексикографічними джерелами.

Як складники реєстру виступають здебільшого слова (іменники, рідше інші частини мови). Похідні подаються під реєстровим словом у такій послідовності: іменник, прикметник, дієприкметник, прислівник, дієслово, спо­чатку безпрефіксні, а далі в абетковому порядку префік­сальні. До іменників чоловічого роду наводиться закін­чення родового відмінка однини: аґрус, -у; бравнінґ, -а.

Назви жінок, утворювані за допомогою наростка -к(а), подаються при відповідних іменниках чоловічого роду в такий спосіб: гуґенот, -ка (цебто чоловік гуґенот, жінка гуґенотка); інші утворення для позначення осіб жіночої статі стоять під реєстровими словами в повній формі: Греція, грек, грекиня.

Фонетичні та фонетико-морфологічні варіанти ре­єстрового слова об'єднуються сполучником і: ґирлиґа і ґерлиґа, ґандж і ґанджа, джерґотати і джерґотіти.

Часом у реєстр виноситься не слово, а його компонент:

а) агро- (біологія, ґрунтознавчий, техніка) — компо­нент стоїть на початку складного слова й пишеться разом: агробіологія, агроґрунтознавчий, агротехніка; гігр о - (граф, ск о п) — гігр о граф (наголошений перший складник), гігро­ск о п (наголошений другий складник);

б) -гр а фія (гео, демо, моно, стено) — компонент склад­ного слова стоїть у його кінці й пишеться разом: геогр а фія, демогр а фія, моногр а фія, стеногр а фія;

в) г а ма- (-залізо, -проміння) —складне слово пишеться через дефіс: гама-залізо, гама-проміння.

При укладанні словника усунуто розбіжності в напи­санні слів того самого кореня — автобіографія і автотре­нінґ (не аутотренінґ), гама — третя літера грецького алфавіту і гама- (не гамма-) проміння. Коли в лексико­графічних джерелах зафіксовано два варіанти слова: інавгурація й інаугурація, словник рекомендує лише пер­ший із них (з ав) як більш умотивований законами мов-джерел та української мови.

Слова з фонемою Ґ
Загальні назви

автотр е нінґ, -у

а ґрус, -у

аґрус і вка

а ґрусовий

аґ у (виг.)

аґ у сі

аґ у кати

ал е ґрі

ал е ґро (муз.)

анґажем е нт, -у

анґаж о ваний, заанґаж о ваний

анґажув а ти, заанґажув а ти

анґ і на

анґ і нний

анґін о зний

андерґр а унд, -у (мист.)

арґ о

арґот и зм

арґот и чний

арґ о нія (діал., жоржина)

баґ е т, -а

б і ґос, -у (кул.)

бр а внінґ, -а

б ю рґер, -а

б ю рґерський

віґв а м, -а

віґ о нь, -і

віґ о невий

геґель я нець, -нця

геґель я нство

г е рцоґ, -а

герцоґ и ня

гід а льґо

гуґен о т, -ка

гуґен о тський

ґаб е лок, -лка (шкіра молодого теляти)

ґаб е лковий

ґабзув а ти (ганьбити)

ґ а блі (діал., вила)

ґ а ва

ґав е ґа (зб.)

ґавен я

ґ а в'ячий

ґ а вити

заґ а вити, проґ а вити

Ґавде а мус, -у (студентський гімн)

ґав о т, -у (старовинний фран­цузький танець)

ґ а вра (ведмежий барліг; паща)

ґ а врати

ґ а зда

ґазд и ня

ґазд і вка

ґазд і вство

ґазд і вський

ґазд и нити

ґаздув а ти

ґалаґан, -а (діал., головешка; великий мідний горщик; поплавок)

ґалам а ґати (варнякати)

ґаланц і (вузькі штани)

ґал а нки (спідні)

ґалд а (хабар)

ґ а нґстер, -а

ґанґстер и зм

ґ а нґстерський

ґандж, -у і ґ а нджа

ґанджов и тий

ґанджув а ти

ґ а нок, -нку

ґанковий

ґара (паз, жолобець)

ґар о ваний

ґарув а ти

ґарс о н, -а

ґат у нок, -нку

ґахув а тися (чепуритися)

ґвалт, -у

ґвалтівн и к

ґвалтув а ння

гвалтівн и й

ґвалт о вний

ґвалт і вно

ґвалт о вно

ґвалтув а ти, зґвалтув а ти

ґвер, -а (діал., рушниця)

ґвинт, -а

ґвинтов и й

ґвинт и ти, заґв и нчувати

ґ е вал, -а (діал., здоровило)

ґ е ґати і ґ а ґати

ґе-ґе-ґе (виг.)

ґеґ е кати

ґеґот а ти

ґедз и лля (тирса)

ґедз у нок, -нку (хист)

ґедзь, -я і ґедз, -а

ґ е дзел, -дзла (ґедзь)

ґ е дзель, -дзля (тс.)

ґ е дзень, -я (липневі дні, коли ґедзі особливо дошкуляють худобі)

ґ е дзатися

ґ е дзкатися

ґ е цатися

ґейм, -у (спорт.)

ґел (вигук, що відтворює крик гусей)

ґ е лґіт, -оту

ґелґот у н

ґелґот у ха

ґ е лґати

ґелґот а ти

ґел е та (діал., діжка на сир)

ґ е лка (діал., гуля, пухлина)

ґеніт и в, -а

ґерґ е лі (гуси великої породи)

ґерґот а ти і ґерґот і ти

ґерґ і т, -оту

ґерд а н, -у (діал., нагрудна при­краса, пов'язка з бісеру)

ґер е ґа (дзиґа)

ґерув а ти (правити)

ґерунд и в, -у

ґер у ндій, -ю

ґест а по

ґ е то

ґеш е фт, -у

ґзимс, -у (діал., карниз)

ґз и тися

ґ и ґнути

ґ и ла (діал., грижа; вид гри)

ґ и лавий

ґил у н, -а

ґирл и ґа і ґерл и ґа

ґільйот и на

ґільйотинув а ти

ґлей, -ю

ґлейк и й

ґлейкув а тий

ґлейов и й

ґл е тчер, -у

ґль о ґати (жадібно ковтати)

ґляґ, -у і ґл я ґа (частина шлунка жуйних тварин, уживана для звурджування молока)

ґл я ґанець ґл я ґанка

ґл я ґаний

ґляґ а ти

ґл я мати (їсти через силу)

ґлянс, -у

ґлянсув а ти

ґляс е

ґнип, -а (діал., шевський ніж)

ґніт, -от а

ґн о ття

ґнотов и й

ґну (зоол.)

ґ о ґель-м о ґель, -ю і

ґ о ґоль-м о ґоль, -ю

ґой, -я

ґ о лка (безоста пшениця)

ґонґ, -у

ґ о ндзоль, -я і ґондз о ля (бряз­кальце)

ґонд о ла

ґондоль є р, -а

ґонт, -у і ґ о нта

ґонт а ль

ґонт а р, -я

ґонт и на

ґ о нтя

ґ о нтовий

ґорґ о ші (діал., плечі)

ґ о ти

ґ о тський

ґ о тика

ґот и чний

ґофр е

ґофр о ваний

ґофрув а ти

ґрамузл я ти (писати карлючка­ми)

ґран прі

ґранд, -а (іспанський шляхтич)

ґрант, -у

ґр а са (діал., сапа)

ґрасув а ти

ґр а та, частіше мн. ґр а ти

ґр а тки

ґрат о ваний

ґратч а стий

ґратув а ти, заґратув а ти

ґратулюв а ти (вітати)

ґратул я ція

ґратуляц і йний

ґр е чний

ґр е чність

ґриндж о ли, -ол

ґрис, -у (діал., висівки)

ґроґ, -у

ґросб у х, -а

ґр у ля (діал., картопля)

ґрул я нка

ґрум, -а

ґрундзюв а ти (діал., міцно зв'я­зувати)

ґрундзюв а тий

ґрунт, -у

ґрунт і вка

ґрунт о вність

грунтув а ння

ґрунт о вний

ґрунт о вно

ґрунтув а ти

ґрунтув а тися

ґрунтозн а вство

ґрунтопідп у шувач

ґрунтозахисн и й

безґрунт о вний

безґрунт о вність

необґрунт о ваний

обґрунтув а ти

підґр у нтя

ґрунь, -я (діал., верх гори)

ґ у ґля (гуцульський верхній одяг із відлогою)

ґ у дзик, -а

ґ у дзиковий

ґудзикув а тий

ґудзь, -я і ґудз, -а (ґудзик; ґуля; вузлик)

ґудзюв а тий

ґудзув а тий

ґ у лий (безрогий)

ґ у льден, -а

ґ у ля

ґ у лька

ґульов и й

ґул я стий

ґ у ма

ґ у мка

ґумов и к

ґ у мовий

проґум о вувати

ґуміар а біка

ґурґ у ля (гуля)

ґур у (санскр., учитель)

ґуст, -у

ґя у р, -а (тюрк., іновірець, немусульманин)

джерґот а ти і джерґот і ти

джиґ і т, -а

джиґ і тський

джиґітув а ти

дж у нґлі

дз и ґа

дзиґ а р, -я, дзиґ а рі (мн.)

дз и ґлик, -а

д и нґо

доґ, -а

дриґ (виг.)

др и ґ а ти, задр и ґ а ти

екстраваґ а нтний

екстраваґ а нтність

елеґ а нтний

елеґ а нтність

ерцг е рцоґ, -а

жарґ о н, -у

жарґон і зм

жарґ о нний

ж и ґа (назва танцю)

жонґл е р, -ка

жонґлюв а ння

жонґл е рський

жонґлюв а ти

зиґз а ґ, -у

зиґзагопод і бний

інавґур а ція

інавґурац і йний

інґреді є нт, -а

інк о ґніто

конґломер а т, -у

конґломер а ція

конґр е с, -у

конґресм е н, -ка

культуртр е ґер, -а

культуртр е ґерський

л а рґо (муз.)

леґ а то (муз.)

леґ е йда (діал., незграбний)

л е ґінь, -я

леґітим а ція

леґітим і ст

леґітим і стський

леґіт и мний

м а нґо

м а нґовий

марґін а лія

марґін а льний

м и ґа (пантоміма)

морґ, -а (міра землі)

муст а нґ, -а

неґліж е

перс о на ґр а та

перс о на нон ґр а та

пінґ-понґ, -у

пф е ніг, -а

раґ у (кул.)

райхст а ґ, -у

реґ а лія

реґ а та

р е ґбі

р е ґент, -а

р е ґентство

р е ґентський

реґі о н, -у

реґіон а льний

реґіон а рний (мед.)

реґл а мент, -у

реґламент а ція

реґламентув а ти

реґл а н, -а

резиґн а ція

резиґнув а ти

ремиґ а ти

ремиґ а ння

риксд а ґ, -у (шведський парла­мент)

ринґ, -у

р и слінґ, -у

св і нґ, -у

сленґ, -у

смоґ, -у

см о кінґ, -а

спаґ е ті (кул.)

стаґн а ція

ст е рлінґ, -а

ст е рлінґовий

суґ е стія

суґест и вність

суґест и вний

т а нґо

тирл и ґач, -а (діал., поганий скрипаль)

т о ґа

томаґ а вк, -а

тр е нінґ, -у

фаґ о т, -а

фаґот и ст

ф а та морґ а на

ф і ґлі

фіґл я р

фіґлюв а ти

фраґм е нт, -у

фраґмент а рний

ф у ґа (муз.)

фуґ а то (муз.)

фурдиґ а ти (діал., крутити)

хл я ґа (діал., негода)

х у ґа

хурдиґ а рня (в'язниця)

цуґ, -у

цуґов и й

ц у ґлі (діал., вуздечка)

шв а ґер, -гра і шваґр о

шварґот а ти і шарґот і ти (голос­но й верескливо розмов­ляти)

шлаґб а ум, -а

шл я ґер, -у

яґдт а ш, -а

ялов е ґа (безплідна вівця)

яґу а р, -а

Іншомовні антропоніми

Аґр и па

Б е ринґ

Б у рґгардт (Юрій Клен)

В а шинґтон

В е ґа Л о пе де

Верґ і лій

В о льфганґ

Г а бсбурґ

Г е ґель

Г е мінґвей

Гюґ о

Ґаліл е й

Ґалу а

Ґ а нді

Ґаргантю а

Ґариб а льді

Ґедим і н

Ґ е те

Ґоґ е н

Ґолсу о рсі

Ґонк у р

Ґ о тфрид

Ґоть є

Ґр е тхен

Ґриґ

Ґрим

Ґр и нвич

Ґуст а в

Д а нте Аліґ' є рі

Деґ а

Д ю ринґ

Е нґельс

З и ґмунд

З и ґфрид

Кал і ґула

К і плінґ

Л е синґ

Лоенґр и н

Лонґф е ло

Л ю двіґ

Маґел а н

Маґел а нова прот о ка

М е ринґ

Мопас а н Ґі де

Н а йтинґейл

Ольґ е рд

Паґан і ні

Пантаґрю е ль

Реґ і на

Риґол е то

Родр и ґо

Таґ о р

Уленшп і ґель Тиль

Ф і ґаро

Юнґ

Яґ а йло і Яґ е ло

Яґел о ни

Я ґо

Ядв і ґа

Українські прізвища

Ґалам а га (д. відм. -дзі)

Ґарн е ґа (д. відм. -дзі)

Ґер е ґа (д. відм. -дзі)

Ґж и цький

Ґолом е ґа (д. відм. -дзі)

Ґоць

Ґудз

Ґудзь

Ґудз і й

Дейн е ґа (д. відм. -дзі)

Джев а ґа (д. відм. -дзі)

Дз и ґа (д. відм. -дзі)

Дзиґ а р, -я

Лад и ґа (д. відм. -дзі)

Лом а ґа (д. відм. -дзі)

Недриґ а йло

Папар и ґа (д. відм. -дзі)

Р е ґа (д. відм. -дзі)

Рем и ґа (д. відм. -дзі)

Сад и ґа (д. відм. -дзі)

Сал и ґа (д. відм. -дзі)

Сарам а ґа (д. відм. -дзі)

Тат и ґа (д. відм. -дзі)

Фурд и ґа (д. відм. -дзі)

Цвиґ у н

Шм и ґа (д. відм. -дзі)

Штел і ґа (д. відм. -дзі)

Юрд и ґа (д. відм. -дзі)

Яр и ґа (д. відм. -дзі)

Географічні назви

А вгсбург

Бранденб у рг

Вінніп е г

Вірг і нія

Га а га

Г а йдельберг

Г а мбург

Герцегов и на

Гонк о нг

Ганґ, -у

Ґ е теборг

Г е тинген

З а льцбург

К е нігсберг

Копенг а ген

Люксемб у рг

М а гдебург

Н ю рнберг

Оренб у рг

Петерб у рг

П і тсбург

Стр а сбург

Т о го

Чик а г о

Шл і сельбург

Шпільг а ген

Шп і цберген

Шт у тгарт

Слова грецького походження
(де не слід уживати проривного ґ)

А вгій

а вгієві стайні

аг а ва

аг а вовий

Аг а пій

Аг а пія

аг а т, -у

аг а товий

Аг а та

Агат а нгел

агіогр а фія

агностиц и зм, -у (філос.)

агн о стик

агност и чний

аг о нія

агон і чний

агонізув а ти

аг о ра (іст.)

агораф о бія (мед.)

агр а рій, -яагр а рник

агр а рний

агро- (біол о гія, ґрунтозн а вчий, т е хніка тощо)

алег о рія

алегор и зм

алегор и чність

алегор и чний

амальг а ма

амальгам а ція

амальг а мний

амальгамув а ти

а нгел, -а

а нгельський

ангідр и д, -у

ангідр и дний

ангідр и довий

ангідр и т, -у

ангідр и товий

антагон і зм, -у

антагон і ст, -ка

антагоніст и чний

апол о гія

апол о г

аполог е т, -ка

аполог е тика

апологет и чний

арг о н, -у (хім.)

аргон а вт, -а

а ргус, -а

архіпел а г, -у

астигм а т, -а

астигмат и зм, -у

гаг а т, -у

гаг а товий

гал а ктика

галакт и чний

галог е н, -у

галог е нний

гал о їд, -у

гал о їдний

г а ма (3-тя літера грецького алфавіту)

г а ма (барв, звуків, настроїв тощо)

г а ма- (-залізо, -проміння, -функція тощо)

гам е та (біол.)

-г а мія (моно, полі тощо)

г а нглій, -я

гангр е на

гангрен о зний

Ганім е д

гаплол о гія

гарм о нія

гармоніз а ція

гармоніз о ваний

гармон і йний

гармонізув а ти

енгармон і зм

сингармон і зм

г а рпія

гастеро-, гастр-, гастро- (гасте­роміц е ти, гастралг і я, гаст­роп о ди тощо)

гастр и т, -у (мед.)

гастрон о мія

гастрон о м

гастроном і чний

Г е ба

гегем о н, -а

гегем о нія

гедон і зм, -у

гедон і ст, -ка

гедоніст и чний

ге є на

-гей (апо, пери тощо)

Гек а ба і Гек у ба

Гек а та

гекат о мба

гекз а метр, -у

гекзаметр и чний

гекса- (едр, хлор а н тощо)

гект а р, -а

гекто- (ват, грам тощо)

г е лій, -ю

-гелій (апо, пери тощо)

г е ліо- (скоп, стат тощо)

гелік о н, -а

гелікопт е р, -а

гельмінтол о гія

гельмінт о лог

г е ма (мист.)

гемат и т, -у

гематог е н, -у

гематол о гія

гемат о лог

гемо- (р о й, т о ракс, філ і я тощо)

ген, -у

генеал о гія

генеалог і чний

ген е за, (рідко) ген е зис, -у

ген е тика

генет и чний

гео- (бот а ніка, гр а фія, л о гія, магнет и зм тощо)

Ге о ргій

геп а рд, -а

Г е ра

Гер а кл і Геркул е с

г е рма

гермафрод и т, -а

гермафрод и тизм

гермен е втика

гермет и чний

герметичність

Герод о т

гер о й

геро ї зм

геро ї ня

гер о йство

геро ї чний

герпетол о гія

герпет о лог

гет е ра

гет е ро- (г а мія, г е нний, філ і я тощо)

Геф е ст

гіг а нт, -а

гігант и зм

гіг а нтський

гігантом а нія

гігієна

гігієн і ст, -ка

гінієн і чний

гігр о - (граф, ск о п тощо)

г і дра

гідр а вліка

гідравл і чний

гідр а нт, -а

гідр а т, -у

г і дро- (біол о гія, ен е ргія, ліз, л о гія, спор у да тощо)

гі є на

Гімен е й

гімн, -у

гімн а зія

гімназ и ст, -ка

гімназ і йний

гімн а стика

гімн а ст, -ка

гімнаст и чний

гінек е й, -ю

гінекол о гія

гінек о лог

гінеколог і чний

Гіп а рх

гіпер- (бор е єць, плаз і я, тон і я, троф і я тощо)

гіп е рбола

гіпербол і чний

гіперболізув а ти

гіпербол о їд, -а

гіпн о з, -у

гіпнотиз а ція

гіпнот и зм

гіпнотизув а ти

гіпо- (стаз, т а ксис, тон і я, фіз тощо)

Гіпокр а т

гіпопот а м, -а

гіп о теза

гіпотет и чний

гіпотен у за

г і пс, -у

г і псовий

гіпсув а ти

гіпс о - (метр, м е трія тощо)

гіро- (к о мпас, ск о п тощо)

гістол о гія

гіст о лог

гістолог і чний

гі я тус, -у

гіяц и нт, -а

гіяц и нтовий

глаук о ма (мед.)

Глаф і ра

Глик е рія

глік-, гліко- (глікем і я, гліког е н, глік о ліз тощо)

гліокс а ль

глі о ма

гл і птика (мист.)

гліпт

гліпто- (ген е з, д о нт тощо)

гліцер и н, -у

гліцер и новий

гліц и нія (бот.)

гл о са

глос а рій, -ю

глос и т, -у (мед.)

глюк о за

глюк о зний

-гн о з (ді а, про тощо)

гн о ма (літ.)

гносеол о гія

гносеолог і чний

гн о стик, -а

гностиц и зм, -у

гност и чний

Голг о та

голо- (г а мія, гр а фія, к о ст тощо)

гомеоп а тія

гомеоп а т

гомеопат и чний

гомео- (морф і зм, пол я рний тощо)

Гом е р

гомер и чний

гом е рівський

гомо- (г е нний, динам і я, зиг о тність, сексуал і зм тощо)

Гом о ра

горг о на

Г о рдіїв вузол

гориз о нт, -у

горизонт а ль

горизонт а льний

горм о н, -у

гормон а льний

гормонотерап і я

гороск о п, -у

грам, -а

-грам (кіло, мілі тощо)

грам- (- а том, -мол е кула тощо)

Дата добавления: 2014-10-31