КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Цільова аудиторія та ідентифікаційні стратегії У публічній комунікації
Реальна аудиторія, з якою має справу автор усного виступу, а тим паче письмового тексту, - це, як правило, соціально гетерогенне утворення, у якому даремно шукати абсолютної єдності хоча б за одним параметром: національним, соціальним, віковим. Психологічно, за особливостями перцепції, вона також становить собою сукупність особливостей різних "інтерпретативних спільнот". Окрім того, поняття аудиторії пов'язане із ситуативним характером ідентифікацій: існує стільки "ми", скільки є проблем і тем. За браком аргументів, які би задовольнили комунікативний інтерес складних соціальних макроутворень і переконали таких різних "усіх", автор зосереджує зусилля на певній соціальній і психомен-тальній ділянці потенційної аудиторії. Та група адресатів, яку ритор планує охопити своїми повідомленнями, зацікавити своїми вартостями та цілями, і, відповідно, при звертанні до якої використовує спеціалізовані мовні та ідеологічні ресурси, називається "цільовою аудиторією». Поняття цільової аудиторії належить до центральних концептів риторичного критицизму. Практично воно пояснює можливість інтенсифікації мовних ресурсів коштом їх концептуального обмеження. Тобто іноді тексти тим більш ефективні у впливові на соціально та ідеологічно специфічні групи, чим менш позитивно їх акцептує широка аудиторія. Прикладом може бути будь-яка ультраправа чи екстремна ліва риторика маргінальних медіа. Звідси випливає і зворотний принцип розширення публічного впливу - принцип універсалізації комунікативних звернень: вони повинні уникати очевидної підтримки однієї із сторін конфлікту або нести у собі програму примирення конфліктних груп.
Стартова різниця поглядів різних прошарків аудиторії й автора -складна реальність, але не фатум. Майстерність публічного промовця якраз у тому і полягає, щоб наблизити слухачів або читачів до себе, віднайшовши і запропонувавши їм привабливі засади порозуміння. Сучасні теоретики риторики, звертаючись до теми подолання різниць у світоглядній і емоційній оцінці фактів, пропонують "диригентові комунікації" - автору - методи і диктату, і адаптивного вслухо-вування: з одного боку, автор мусить пристосовуватися до інтересів та потреб аудиторії, а з іншого, — він створює "свою" аудиторію методом розвитку її зацікавлень. По-різному звертається комунікатор до соціально, етнічно чи тендерно відмінних груп, особливо тоді, коли йдеться про ідеологічно дражливі речі, а негайна прагматична потреба, наприклад, зобов'язання автора перед персуазивним жанром (реклама, паблік рилейшнз) та замовником, вимагає прямого "влучання у "ціль". Тоді й мовні формули добирають у найбільш прямому зв'язку із уявленням автора про образ адресата. Стиль промоції одного й того ж товару у різних регіонах України може бути доволі диференційованим і враховувати місцеві обливості у мові, психології, характерові загальновизнаних симво-ів До прикладу, реклама дніпропетровської торгової марки "Фанні" західноукраїнського споживача використовує діалектизм "файний", підказаний співзвучністю із назвою компанії: "Фанні - файне мо-чоко ". Наповнена сленгом реклама ("Горіхи для справжніх пацанів ", "Напій для справжніх перців", "Хохма!", "Шейканемо, бейбі", "Відривайся з кока-колою'', "При-Кольно!") намагається за допомогою особливих стильових сигналів підвищити ефективність своєї роботи у молодіжному сегменті масової аудиторії. Під час президентської кампанії 1999 року творці "молодіжного" рекламного іміджу Л. Кучми використали і візуальний, і мовностильовий канал апеляції до молодіжної "цільової аудиторії": зачіска президента-кандидата мала листопадовогарячий колір і стильний "вертикальний" вигляд, а підпис до фотографії цього члена молодіжної тусівки запевняв: "Всьо буде чотко ". Сленгово-суржиковий апіл сприяв скороченню не лише вікових дистанцій, а й загалом протилежностей між офіціозним стилем і неформальним спілкуванням. Подібною "альтернативною" стилістикою привертала увагу (хоч урешті-решт небагатьох переконала) реклама одного із відламів Руху напередодні парламентських виборів 2002 року: "З Рухом - ми, без Руху - нас ", яку самі її автори назвали "дещо хуліганською" і використовували, очевидно, із сподіванням, що вона буде прийнята за гумор, а не за блюзнірську витівку.
Текст задокументовує уявлення автора про "свою" аудиторію, а особливість усного мовлення для реальної аудиторії полягає у тому, що воно дає змогу — при наявності певних навичок і здатності оратора до "вслуховування" - у процесі спілкування модифікувати образ слухача, якщо він не відповідає попереднім очікуванням промовця. Індикаторами настроїв аудиторії виступають її репліки, запитання, міра уваги і сконцентрованості, міміка та інші паравербальні сигнали. Процес трансформації аудиторії через контакт із нею, виявлення і формування спільних референцій у комунікації американський психолог і дослідник риторичного дискурсу К. Бурке називав іден-тифікацією. Ідентифікація - це двосторонній процес: група змінюйся у міру того, як ритор виявляє готовність і здатність ставати її Духовним спільником. Фактично усі засоби ідентифікації, які дозво-ятоть авторові "творити" свого слухача, долаючи відмінності, поділ і пов'язані з ними непорозуміння, зводяться до ідеї символічного об'єднання [37]: 1)ритор узгоджує свою програму дій із стратегіями та акціями 2)засобом налагодження діалогу стає ідентифікація себе через
3)мовна адаптація, використання ідеологічних паролів ("Слава 4)адаптація змісту, добір прикладів, які добре зрозумілі ауди 5)апеляція до вартостей групи; констатація того, що "всі ми 6)використання візуальних символів (схеми, ілюстрації, знач 7)посилання на тих осіб (політиків, релігійних діячів, пись Розглянуті стратегії передбачають кооперативну атмосферу у середовищі спілкування і дзеркальний принцип комунікативності -зміну себе задля посилення впливу на інших. Щоправда, сформульоване таким чином завдання "пристосувальної" ідентифікації ставить комунікатора перед дилемою протилежності тактичного успіху і стратегічної стабільності власного світогляду. Адже часом конечна потреба адаптувати програму до "чужих" поглядів змушує відмовлятися від "власного" ідеалу. Екстреми орієнтації на аудиторію засуджуються як "загравання з публікою", "популізм" і виразно означують межу ритуальної - на противагу якісній - комунікації. Врешті-решт серйозний комунікатор опиняється перед необхідністю виробити філософію різниць, що передбачає уміння ці відмінності як плекати (не дозволяючи собі втратити ядро власного его), так і долати (розвиваючи здатність поступатися особистими амбіціями заради узгодження шипових засад соціальності). А ще - культивувати навички умов-ігоового прийняття протилежностей, моделювання плюралістич-ї ситуації. Риторика обслуговує парадокси "з'ясування стосунків" "свого" і "чужого" і є можливою завдяки постійній психологічній потребі в ідентифікації - прийнятті певного рішення, способу ототожнення із групою, вартістю. "Якби не було відмінностей, не було би потреби у риториці" [37].
Дата добавления: 2014-10-31; Просмотров: 535; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |