ПЕРЕДМОВА 1 страница. Навчальний посібник для самостійної роботи студентів

А66

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

В.А. Андронов, Ю.В. Буц, О.В. Третьяков, О.П. Шароватова

Навчальний посібник для самостійної роботи студентів

Харків 2007

УДК 574.2:57.03(477)(07)

ББК А080(4УКР)С73

Друкується за рішенням

Вченої ради Університету цивільного захисту України,

Протокол № 5 від “ 25 ” січня 2007 року

Рецензенти:

Соловей В.В., завідувач відділом термодинаміки Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України, доктор технічних наук, професор;

Березуцький В.В., завідувач кафедри охорони праці та навколишнього середовища Національного технічного університету “ХПІ”, кандидат технічних наук, професор, голова спілки фахівців з безпеки життєдіяльності;

Гладкая Л.А. - доцент кафедри прикладної екології Сумського державного університету, кандидат технічних наук, доцент.

Андронов В.А., Буц Ю.В., Третьяков О.В., Шароватова О.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для самостійної роботи студентів. – Харків, ХОГО «НЕТ» «ЕкоПерспектива», 2007. – 367 с.

Навчальний посібник є невід’ємною складовою частиною методичного забезпечення навчального процесу з курсу нормативної дисципліни “Безпека життєдіяльності” при реалізації кредитно-модульної системи навчання у вищому навчальному закладі. Поряд з підручниками, збірниками задач і методичних вказівок для лабораторного практикуму, він забезпечує продуктивну роботу студентів по самостійному засвоєнню матеріалів відповідних модулів курсу. Навчальний посібник містить основні теоретичні питання розділів курсу у стислому викладенні з прикладами їх застосування у практичній діяльності і тестові завдання для самоперевірки рівня засвоєння матеріалу.

Навчальний посібник орієнтовано на студентів вищих навчальних закладів, де безпека життєдіяльності вивчається як нормативна дисципліна.

ISBN 966-8750-01-2

© Університет цивільного захисту України, 2007

Курс дисципліни “Безпека життєдіяльності” є однією з основних гуманітарно-технічних дисциплін для підготовки бакалаврів з усіх напрямів, що представлені в Університеті цивільного захисту України.

Мета викладання дисципліни – надати курсантам, студентам і слухачам базові теоретичні знання щодо методів та засобів забезпечення безпеки людини у різноманітних умовах життєдіяльності.

У результаті вивчення дисципліни студенти, курсанти і слухачі повинні:

Знати:

– вимоги законодавства України, наказів МНС України та інших нормативних документів щодо охорони праці, життя і здоров`я людей;

– теоретичні основи управління безпекою життєдіяльності;

– принципи безпечної взаємодії людини з навколишнім середовищем;

– параметри навколишнього середовища, їх вплив на організм людини;

– шкідливі та небезпечні фактори та наслідки їх дії на людину;

– методи і засоби захисту людей від впливу параметрів навколишнього середовища та дії шкідливих і небезпечних факторів;

– загальні відомості щодо надзвичайних ситуацій;

– роль та задачі фахівців органів та підрозділів цивільного захисту у забезпеченні безпеки життєдіяльності.

Вміти:

– оцінювати вплив на організм людини шкідливих та небезпечних факторів, параметрів навколишнього середовища і своєчасно вживати заходи щодо виключення або зменшення цих впливів;

– забезпечувати безпеку життєдіяльності людей під час повсякденної профілактичної роботи та під час виконання завдань з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

– оцінювати параметри осередків ураження при надзвичайних ситуаціях;

– планувати та здійснювати керівництво підлеглими підрозділами під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Від рівня і глибини засвоєння курсантами, студентами і слухачами цього курсу у значній мірі залежить ефективність вивчення і засвоєння таких інженерних та спеціально орієнтованих дисциплін, як “Охорона праці”, “Пожежна профілактика в населених пунктах”, “Пожежна тактика”, “Організація аварійно-рятувальних робіт” та інших.

Навчальний посібник, що пропонується, розроблено у повній відповідності до Галузевого стандарту вищої освіти з дисципліни “Безпека життєдіяльності “, затвердженого 10.05.2002 р. Міністерством освіти і науки України.

Приєднання системи вищої освіти України у 2005 році до Болонської декларації підвищує вимоги до рівня фундаментальної підготовки студентів, курсантів та слухачів вищих навчальних закладів. Перехід до кредитно-модульної системи навчання обумовлює перерозподіл навчального навантаження на користь самостійної роботи студентів. Навчальний план курсу “Безпеки життєдіяльності” передбачає 54 години навчального навантаження, з яких 32 години – аудиторні заняття (лекції, практичні заняття, лабораторні роботи, семінарські заняття) і 22 години - самостійна робота курсантів, студентів, слухачів. У відповідності до навчальної програми його розбито на п`ять модулів, у структурі кожного з них передбачені теми для самостійного засвоєння.

Аудиторні заняття в умовах кредитно-модульної системи навчання проводяться з найбільш складних для засвоєння тем, а решту – курсанти, студенти чи слухачі повинні засвоювати самостійно. Це потребує чималих зусиль з боку курсантів, студентів, слухачів і досить великих витрат часу.

Задля методичної допомоги курсантам, студентам, слухачам цей навчальний посібник містить у стислому вигляді основні теоретичні питання з усіх тем, що відповідно до тематичного плану з “Безпеки життєдіяльності” віднесено до самостійного засвоєння, визначення основних показників і базові формули, що дозволяє впорядкувати знання у загальну систему. На завершення кожної теми самостійного вивчення з усіх модулів наведені тестові завдання, які дозволяють здійснити самоперевірку рівня засвоєння знань та провести їх самооцінювання.

Для більш ефективного засвоєння тем самостійного вивчення при мінімізації витрат часу доцільно організувати цю роботу у суворій послідовності тем, що складають модулі дисципліни. При своєчасному виконанні та складанні всіх видів звітності як з аудиторних занять, так і з самостійної роботи, гарантується глибоке та всебічне засвоєння курсу “Безпека життєдіяльності” із відповідним оцінюванням як на модульному контролі, так і на підсумковому. Для реалізації цих рекомендацій нижче наведено структурно-логічну схему вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності”.

СТРУКТУРНО - ЛОГІЧНА СХЕМА ДИСЦИПЛІНИ

“БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

№ тем	Найменування модулів та тем	Форма навчальних занять	Кількість навчальних годин	Форма звітності
	Модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
1.	Безпека життєдіяльності як категорія	Лекція
2.	Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності	Самост. робота		Тесту вання
3.	Небезпека. Ризик як оцінка небезпек	Лекція
4.	Характеристика джерел небезпеки	Самост. робота		Тесту вання
5.	Методи визначення ступеня ризику технічних систем	Практич. заняття		Розрах. графіч. робота
6.	Визначення ризику технічних систем	Самост. робота		Тесту вання
	Модуль 2. Людина як елемент системи «Людина – навколишнє середовище»
7.	Фізіологічні особливості організму людини	Лекція		Тесту вання
8.	Психологічні особливості людини	Самост. робота		Тесту вання
9.	Психомоторні реакції та процеси	Самост. робота		Тесту вання
10.	Роль емоцій у забезпеченні безпеки	Самост. робота		Тесту вання
11.	Раціональні умови життєдіяльності	Лекція
12.	Ергономічні вимоги до робочих місць	Лаборат. робота		Звіт з ЛР
13.	Середовище життєдіяльності людини	Самост. робота		Тесту вання
	Модуль 3. Джерела небезпеки життєдіяльності людини та породжені ними фактори
14.	Довкілля та безпека життєдіяльності	Лекція
15.	Методи й засоби захисту людини від впливу шкідливих та небезпечних факторів	Практич. заняття		Розрах. робота
16.	Природні та техногенні небезпеки	Лекція
17.	Природні та штучні джерела електромагнітних полів (ЕМП) та іонізуючих випромінювань	Самост. робота		Тесту вання
18.	Захист від дії ЕМП відстанню та часом	Лаборат. робота		Звіт з ЛР
19.	Методи й засоби визначення виду освітлення, рівня шуму та вібрації	Семінар		Доповідь реферат
20.	Соціальні, політичні та комбіновані небезпеки	Лекція
21.	Фактори небезпек у сучасному середовищі	Семінар		Доповідь реферат
	Модуль 4. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
22.	Аспекти БЖД в умовах надзвичайних ситуацій	Лекція
23.	Правила та засоби надання першої долікарської допомоги	Самост. робота		Тесту вання
24.	Прийняття рішень із забезпечення безпеки за умов невизначеності	Лаборат. робота		Звіт з ЛР
25.	Організація дій для усунення негативних наслідків надзвичайних ситуацій	Самост. робота		Тесту вання
	Модуль 5. Організація й управління безпекою життєдіяльності
26.	Правові, нормативні та організаційні основи безпеки життєдіяльності	Самост. робота		Тесту вання
27.	Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності	Семінар		Доповідь реферат
	Підсумковий контроль

Тема 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

ХАРАКТЕРИСТИКА ДЖЕРЕЛ НЕБЕЗПЕКИ.

Проблема захисту людини від небезпек постала водночас з появою на Землі людства. Протягом усієї історії цивілізації кожна окрема людина загалом дбала про власну безпеку та безпеку своїх близьких, так само як і людству доводилося дбати про безпеку свого існування.

У ХХ ст. людство увійшло у складний період історії свого існування, коли воно у своєму розвитку вже оволоділо величезним науково-технічним потенціалом, але ще не навчилося достатньо обережно та раціонально ним користуватися. Швидка урбанізація та індустріалізація, різке зростання населення планети, інтенсивна хімізація сільського господарства, посилення багатьох інших видів антропогенного впливу на природу порушили біологічний кругообіг речовин у природі, пошкодили її регенераційні механізми, внаслідок чого почалося прогресуюче руйнування природних систем. Це поставило під загрозу здоров’я та життя сучасного та майбутнього поколінь, існування людської цивілізації.

Стан сучасного розвитку суспільства, навколишнього середовища і рівнів травматизму та захворюваності свідчить про необхідність подальшого удосконалення умов життя та діяльності людини на основі всебічного розвитку засобів і заходів безпеки [4, с.27].

Сучасна ситуація в Україні пов’язана з прагненням отримання максимального прибутку підприємцями, з розвитком економіки, збільшенням промислового виробництва, ядерної енергетики, марнотратним використанням ресурсів в індустріальному виробництві, яке базується на ідеї підкорення природи, необдуманому вичерпуванні її ресурсів, концентрації величезних мас людей у мегаполісах. Це поглиблює і так вже існуючі екологічну кризу, соціальні та воєнні суперечності, призводить до суттєвих змін у техногенній сфері.

Щоб уникнути глобальних незворотних процесів, необхідна реалізація ідеї сталого розвитку суспільства, яка ґрунтується на використанні ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій, на дбайливому ставленні до людини і навколишнього середовища. Це пов’язано із вирішенням таких завдань, як охорона здоров’я та життя людини у звичайних і надзвичайних ситуаціях, охорона навколишнього середовища від негативних наслідків антропогенних і техногенних впливів. Ці завдання у майбутньому можна об’єднати в єдину соціально-природну систему безпеки. Основним мотивом такого поєднання є сукупність небезпек техносфери, що одночасно негативно діють як на людину, так і на біосферу.

За останні десятиріччя можна спостерігати формування такого наукового напряму, як безпека життєдіяльності людини. Об’єктом дослідження цього напряму є життєвий процес людини з усіма складовими, які утворює життя [1, с.6].

Безпека життєдіяльності людини (БЖДЛ) – дисципліна гуманітарно-технічного спрямування, яка узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує поняттєво-категоріальний, теоретичний і методологічний апарат, необхідний для вивчення конкретних небезпек та засобів захисту від них [3, с.12].

Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків їх впливу на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її існування від небезпек [3, с.20].

Очевидно, що поняття життєдіяльності існувало від початку існування людства, але ж термін “життєдіяльність” порівняно новий.

Життя є вищою формою існування матерії порівняно з іншими – фізичною, хімічною, енергетичною тощо.

Життя – це основна форма руху матерії зі специфічним обміном речовин, самовідновленням, системним управлінням, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломератів (Н.Ф. Реймерс) [3, с.18].

Невід’ємною властивістю усього живого є активність. Людська ж активність має особливість, яка відрізняє її від активності решти живих організмів і істот. Ця особливість полягає в тому, що людина не лише пристосовується до навколишнього середовища, а й трансформує його для задоволення власних потреб, активно взаємодіє з ним, завдяки чому і досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.

Стан діяльності, за якого з визначеною ймовірністю виключено прояв небезпек або ж відсутня надзвичайна небезпека, визначають як “ безпеку” [3, с.18].

ДСТУ 2293-99 визначає термін “безпека” як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди [3, с.19].

Основоположний постулат БЖД – потенційна небезпека є універсальною властивістю процесу взаємодії людини із середовищем проживання на всіх стадіях життєвого циклу.

Постулат стверджує, що всі компоненти середовища проживання, перш за все технічні засоби та технології, крім позитивних властивостей і результатів, мають здатність генерувати травмуючі та шкідливі фактори. При цьому будь-яка дія людини чи її результат неминуче призводить до виникнення нових негативних факторів [1, с.9-11].

Негативні впливи в системі “людина - оточуюче середовище” прийнято називати небезпеками. Небезпека реалізується шляхом небезпечних та шкідливих факторів. У процесі розвитку цивілізації система “людина-навколишнє середовище” не залишається незмінною та визначається розвитком науково-технічного прогресу. Тому не залишаються незмінними як набір небезпечних та шкідливих факторів, так і рівень, сила, масштаб їх впливу на людину.

Небезпека є складним параметром, який має багато ознак. Щоб краще зрозуміти природу небезпек та протистояти їм, необхідна систематизація та класифікація, чим і займається таксономія – наука про систематизацію та класифікацію складних явищ, понять, що відіграють важливу роль в організації наукового знання у галузі безпеки життєдіяльності.

Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікаціїнебезпек – за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву, структурою, характером впливу на людину тощо [3, с.21].

Небезпека наявна в усіх системах, що мають енергію, хімічні та біологічно активні компоненти, а також характеристики, що не відповідають життєдіяльності людини. Один і той самий небезпечний та шкідливий фактор за природою своєї дії може одночасно належати до різних груп. Тому дуже важливо ідентифікувати фактор навколишнього середовища, тобто визначити його тип та розмір [1, с.14-17].

Усі види небезпек, які формуються у процесі взаємодії людини з навколишнім середовищем, змінюють його стан. Але ж наявність небезпеки ще не означає того, що людині чи групі людей обов’язково повинна бути спричинена якась шкода чи ушкодження. Існування джерела небезпеки свідчить передусім про існування або ж можливість утворення конкретної небезпечної ситуації, при якій буде спричинена шкода. До матеріальних збитків, пошкодження, шкоди здоров’ю, смерті або іншої шкоди призводить конкретний вражаючий фактор.

Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на організм людини вони в деяких випадках поділяються на шкідливі та небезпечні.

У природі і суспільстві окремі явища не існують відірвано одне від одного, вони взаємопов’язані та взаємозумовлені. У своїй діяльності слід враховувати цю об’єктивну дійсність з її зв’язками та взаємовідносинами. І якщо необхідно пояснити будь-яке явище, то передусім слід розкрити причини, що породжують його [3, с.23].

Головним методологічним принципом БЖД є системно-структурний підхід, а методом, який використовується в ній, - системний аналіз.

Під елементами (складовими частинами) системи розуміють не лише матеріальні об’єкти, а й стосунки і зв’язки між цими об’єктами. Системно-структурний підхід необхідний не лише для дослідження рівня безпеки тієї чи іншої системи (виробничої, побутової, транспортної, соціальної, військової тощо), але і для того, щоб визначити вплив окремих чинників на стан безпеки.

Безпека життєдіяльності вивчає людину і оточуюче її середовище саме в системі “людина-життєве середовище”, в якій людина є суб’єктом – носієм предметно-практичної діяльності і пізнання, джерелом активності, спрямованої на об’єкт – життєве середовище [3, с.27-37].

Основна література

1. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник / Березуцький В.В., Васьковець Л.А., Вершиніна Н.П. та ін.; За ред. проф. В.В. Березуцького. – Х.: Факт, 2005. – 384 с.

2. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. Підручник. – Вид. 4-те, доповнене. – Львів: Афіша, 2001. – 256 с.

3. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів. 3-є вид. / За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – 328 с.

4. Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б. Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов М.М. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник для вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Київ: Кондор, 2003. – 424 с.

Додаткова література

5. Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов / Л.А. Михайлов, В.П. Соломин, А.Л. Михайлов, А.В. Старостенко и др. – СПб: Питер, 2005 – 302 с.

6. Захарченко М.В., Орлов М.В., Голубєв А.К. та ін. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва, побуту та у надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник. – К.: ІЗМО, 1996. – 427 с.

7. Безпека життєдіяльності / Всеукраїнський науково-популярний журнал. 2003 – 2006.

8. Термінологічний словник з безпеки життєдіяльності. / В.А. Лущенков, Д.А. Бутко, О.В. Гранкін та ін. – К.: Техніка, 1995.

ТЕСТИ № 1

ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

Тести містять у собі запитання різного виду. Якщо варіанти відповідей у завданні позначені колом (○ –), то в такому питанні міститься тільки одна вірна відповідь. Якщо варіанти відповідей у завданні позначені квадратом (1 –), то в такому питанні передбачено декілька вірних відповідей. Питання, що містять у собі три крапки (…), потребують вставити пропущене слово, кількість таких позначень у питанні відповідає кількості пропущених слів. При відповіді на питання – “привести до відповідності”, треба проти літери лівого стовпчика вказати відповідну цифру правого стовпчика. Звертаємо увагу до того, що відповіді на деякі питання тесту потребують проведення попередніх розрахунків.

Якщо внаслідок відповіді на наведені тестові завдання Ви набираєте від 404 до 449 балів, то рівень Ваших знань з цього модулю відповідає оцінці “відмінно” або “ А ” за європейською системою перерахунків кредитів (ECTS); від 382 до 403 балів – “добре” –“ ВС ”; від 269 до 337 балів – “задовільно” – “ DЕ ”; менше 269 балів “незадовільно” – “ FX ” – треба повернутися до вивчення матеріалу цього модулю.

1. Життя– це основна форма … … зі специфічним обміном речовин, самовідновленням, системним управлінням, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломератів (Н.Ф. Реймерс). (2 бали)

2. Життя – це основна форма руху матерії зі … … речовин, самовідновленням, системним управлінням, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломератів (Н.Ф. Реймерс). (2 бали)

3. Життя – це основна форма руху матерії зі специфічним обміном …, …, системним управлінням, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломератів (Н.Ф. Реймерс). (2 бали)

4. Життя – це основна форма руху матерії зі специфічним обміном речовин, самовідновленням, … …, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломератів (Н.Ф. Реймерс).(2 бали)

5. Життя – це основна форма руху матерії зі специфічним обміном речовин, самовідновленням, системним управлінням, …, … і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломератів (Н.Ф. Реймерс). (2 бали)

6. Діяльність є … … формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні і інтересах людини навколишнього середовище. (2 бали)

7. Діяльність є специфічно людською … …, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні і інтересах людини навколишнього середовище. (2 бали)

8. Діяльність є специфічно людською формою активності, … … існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні і інтересах людини навколишнього середовище. (2 бали)

9. Діяльність є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування … …, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні і інтересах людини навколишнього середовище. (2 бали)

10. Діяльність є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні і інтересах людини … …. (2 бали)

11. Небезпека – це умова чи ситуація, яка існує в …… і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження. (2 бали)

12. Небезпека – це … чи …, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження. (2 бали)

13. Небезпека – це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і … … до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження. (2 бали)

14. Небезпека – це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного … …, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження. (2 бали)

15. Небезпека – це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити … шкоду, … та/чи …. (3 бали)

16. ДСТУ 2293-99 визначає термін “безпека” як стан … … та суспільства від ризику зазнати шкоди. (2 бали)

17. ДСТУ 2293-99 визначає термін “безпека” як стан … особи та … від ризику зазнати шкоди. (2 бали)

18. ДСТУ 2293-99 визначає термін “безпека” як стан захищеності особи та суспільства від … … шкоди. (2 бали)

19. ДСТУ 2293-99 визначає термін “безпека” як стан захищеності особи та суспільства від ризику… …. (2 бали)

20. ДСТУ 2293-99 визначає як стан захишенності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди – термін …. (1 бал)

21. Безпека – це збалансований, за експертною оцінкою, … …, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо. (2 бали)

22. Безпека – це збалансований, за … …, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо. (2 бали)

23. Безпека – це збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, …, …, природних, антропогенних систем тощо. (2 бали)

24. Безпека – це збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, …, … систем тощо. (2 бали)

25. Безпека – це …, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних … тощо. (2 бали)

26. Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на … … і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров`я та життя людини і середовища її проживання від небезпек. (2 бали)

27. Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і … … шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров`я та життя людини і середовища її проживання від небезпек. (2 бали)

28. Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки … … загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров`я та життя людини і середовища її проживання від небезпек. (2 бали)

29. Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення … … виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров`я та життя людини і середовища її проживання від небезпек. (2 бали)

Дата добавления: 2014-10-31