Тема 13. Суспільно небезпечна бездіяльність

План:

Вступ.

1. Поняття об’єктивної сторони складу злочину. Кримінально-правове значення суспільно небезпечного діяння у системі ознак об’єктивної сторони складу злочину. Форми суспільно небезпечного діяння.

2. Суспільно небезпечна бездіяльність: поняття та ознаки.

3. Особливості впливу злочинної бездіяльності на об’єкт кримінально-правової охорони. Підстави та умови кримінальної відповідальності за бездіяльність.

4. Значення злочинної бездіяльності для застосування окремих інститутів Загальної частини кримінального закону.

5. Особливості суб’єкта злочинів, що здійснюються шляхом бездіяльності.

Висновки.

Аналіз судової практики.

Список використаної літератури.

Література:

1. Давыдов П.С. Безопасность в ядерный век. - К., 1982.

2. Ковалев М.И. Проблемы учения об объективной стороне состава преступления. - Красноярск, 1991.

3. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. - М., 1960.

4. Малинин В.Б., Парфенов А.Ф. Объективная сторона преступления. – СПб.: Издательство Юридического института (Санкт-Петербург), 2004. – 301 с.

5. Тер-Акопов А.А. Бездействие как форма преступного поведения. - М., 1980.

6. Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления. – Ростов-на-Дону, 1977.

7. Ярмиш Н.Н. Пасивний характер бездіяльності як одна з ознак об’єктивної сторони злочину // Вісник НУВС. – № 12. – 2000. – С. 77-80.

При написанні цієї роботи спочатку слід ознайомитись та проаналізувати поняття об’єктивної сторони як елемента складу злочину, коротко викласти їх визначення. Далі слід привести перелік та дати стислу характеристику ознак об’єктивної сторони, вказати на поділ всіх ознак на обов’язкові та факультативні. Слід зупинитись на поділі всіх складів злочину на матеріальні та формальні в залежності від конструкції об’єктивної сторони складу злочину, з’ясувати правила та умови такого поділу.

В наступному питанні, аналізуючи бездіяльність як ознаку об’єктивної сторони складу злочину, рекомендується навести загальне поняття бездіяльності як вольового акту поведінки особи. Подальша характеристика полягає у визначенні підстав та умов притягнення винної особи до кримінальної відповідальності за бездіяльність, а саме: можливості та обов’язку діяти певним чином. Для цього слід вказати межі можливого (загальні принципи встановлення таких меж), дати визначення поняття „реальна можливість діяти”. Визначення обов’язку діяти як однієї з умов відповідальності рекомендується проводити через характеристику підстав покладення на особу такого обов’язку, серед яких вказати різноманітні норми та правила, визначити їх джерела.

Далі слід вказати та стисло охарактеризувати ознаки бездіяльності як елемента об’єктивної сторони складу злочину. В об’ємі відповіді на це запитання слід відобразити міркування стосовно властивостей бездіяльності: безпосередньо спричинювати злочинні наслідки чи не стримувати хід суспільно небезпечної дії різноманітних процесів.

При розгляді наступного питання рекомендується відповісти на теоретичні запитання, що стосуються можливості чи неможливості готування до вчинення злочину шляхом бездіяльності, вчинення шляхом бездіяльності замаху на злочин, можливості вчинення добровільної відмови від доведення злочину до кінця шляхом бездіяльності. Приділення уваги та вирішення потребує питання можливості чи неможливості участі у злочині, що вчиняється шляхом бездіяльності, таких співучасників як підбурювач, організатор та пособник.

При розгляді останнього питання рекомендується вказати на деякі особливості суб’єктів злочинів, що вчинюються шляхом бездіяльності.. Необхідно відмітити, що крім загальних, такі суб’єкти мають особливі ознаки та охарактеризувати ці ознаки.

Наприкінці слід зробити самостійні висновки за даною темою, відмітити поширеність злочинів, що вчинюються шляхом бездіяльності, вказати на ступінь їх суспільної небезпеки та тяжкість наслідків, та проаналізувати матеріали судової практики з даного питання.

Дата добавления: 2014-10-31