Коротке викладення матеріалу

Теоретичні питання.

1. Загальні принципи та етапи фармакотерапії.
2. Показання до застосування нейролептиків: седативних, антипсихотичних, атипових. Побічні явища, ускладнення та їх корекція.
3. Антидепресанти, класифікація, показання до застосування. Механізм дії сучасних антидепресантів. Принципи застосування, побічні явища, їх корекція.
4. Транквілізатори. Показання до застосування. Спектр синдромів їх використання. Побічні явища, їх усунення.
5. Спектр застосування нормотиміків, їх місце в лікуванні психічних хвороб.
6. ЕСТ та інсулінотерапія. Показання та протипозання щодо їх проведення.
7. Визначення, поняття, мета, основні методи психотерапії, показання до застосування.
8. Протипароксизмальні препарати, показання до застосування.
9. Поняття про трудову експертизу при психічних розладах, питання про тимчасову та тривалу непрацездатність.
10. Критерії неосудності.
11. Примусове лікування.
12. Поняття про недієздатність, її встановлення. Процедура призначення опікунства.
13. Мета і організація проведення військової експертизи.

Більше 40 років налічує історія психофармакології, яка складалась із слідуючих етапів:

1) ентузіазму; 2) песимізму; 3)адекватного місця;

і змінила не тільки зовнішній вигляд психіатричних лікарень, а завдяки швидкості та силі дії дозволила збільшити обсяг позалікарняної допомоги, здійснити безперервність терапевтичного впливу та індивідуальність лікування, впровадити комбіновану поліфармакотерапію (2-3 препарати), а також препарати-пролонги (з продовженою дією).

Синтезовані: Paraire, Demker (1952) - аміназин, іпроніазид.

Selling (1955) - мепробамат. Jansenn (1958) - г алоперидол. Cade (1949) - солі Li. Randall (1960) - еленіум. Kuhn, датський вчений (1963) - ноотропи (nooc - розум, інтелект).

Тактика терапевтичного застосування складається з вибору препарату, добирання індивідуальних доз, тривалості лікування,поєднання препаратів, визначення резистентності до них, ефективності впливу на той чи інший психопатологічний синдром, а також профілактики побічних дій та ускладнень, а саме:

1) екстрапірамідних розладів

(паркінсонізм, дискінезії ранні та пізні, злоякісний нейролептичний синдром);

2) токсичні гепатити; }──── соматичні

3) агранулоцитоз;

4) тромбофлебіт;

5) алергічні реакції;

6) ендокринні розлади;

7) депресії;

8) інтоксикаційний делірій. }────психотичні

Ж.-П.Ескіроль: "Необхідно варіювати, комбінувати, видозмінювати застосовувані методи лікування. Бо для божевілля не існує специфічного лікування, тому що в кожному окремому випадку це захворювання не тотожні, в кожному випадку воно залежить від різних причин, виражається різними особливостями і потребує нових лікувальних сполучень. Кожний новий хворий, якого ми покликані лікувати, - це нова проблема, яка потребує вирішення".

Дата добавления: 2014-11-25