Самогубство

Класифікація інтернет залежності, її причини і симптоми

Основні 6 типів інтернет – залежності такі:

1. Нав'язливий веб-серфінг — нескінченні подорожі по Всесвітній павутині, пошук інформації.

2. Пристрасть до віртуального спілкування і віртуальних знайомств — великі об'єми листування, постійна участь в чатах, веб-форумах, надмірність знайомих і друзів в Мережі.

3. Ненав'язлива фінансова потребність - гра по мережі в азартні ігри, непотрібні покупки в інтернет - магазинах або постійні участі в інтернет - аукціонах.

4. Пристрасть до перегляду фільмів через інтернет.

5. Кіберсексуальна залежність — нав'язливий потяг до відвідування порносайтів і зайняття кіберсексом

6. Ігрова залежність. Ігрова залежність - нав'язливе захоплення комп'ютерними іграми по мережі.

Ігрова залежність, геймінг - форма психологічної залежності, що проявляється в нав'язливому захопленні.

Самогубство, суїцид (від латів. sui caedere - вбивати себе) - умисне позбавлення себе життя, як правило, добровільне (хоча бувають і випадки вимушеного самогубства) і самостійне (в деяких випадках здійснюється за допомогою інших людей).

Від самогубства слід відрізняти самопожертвування (наприклад, на війні і в інших екстремальних ситуаціях).

Усі самогубства можна умовно розділити на два класи:

- демонстративні (псевдо суїцид);

- істинні.

Демонстративні (псевдо суїцид), як правило здійснюється в стані афекту (від латин. Affectus - пристрасть, душевне хвилювання) і є не стільки спробою позбавити себе життю, скільки «криком про допомогу», спробою привернути до себе і своїх проблем увагу оточення.

Істинний суїцид - це, як правило, добре спланований захід, мета якого - за всяку ціну позбавити себе життю незалежно від думки і реакції рідних, близьких, друзів і т. д.

Поведінка, що зазвичай не призводить до негайної смерті, але є небезпечним або скорочує життя:

- пияцтво

- паління

- відмова від медичної допомоги при серйозних захворюваннях

- спеціальна зневага ПДД або технікою безпеки

- екстремальний спорт без належного тренування і екіпіровки і т. д.

Поведінка людини, що здійснює такі вчинки, коли він розуміє їх небезпеку, але можливий ризик йому байдужий, називається поведінкою, що саморуйнується.

Деякими дослідниками така поведінка виділяється в третій клас самогубств — прихований суїцид.

Спроба убити себе, яка не вдалася, називається спробою самогубства. Спроба самогубства називається серйозною, якщо вона могла привести до смерті з великою вірогідністю. Спроби суїциду, залежно від вибраного способу самогубства, здатні пошкодити здоров'я людини, що вчинила цей акт.

Невдалі самовбивці схильні доводити почате до кінця.

Перешкодою для здійснення суїциду можуть являтися антисуїциїдальний чинники особи, знецінювальні самогубство, як спосіб вирішення проблем і що формують антисуїциїдальний бар'єр. Як правило, такими чинниками є:

- нереалізовані творчі плани;

- усвідомлення безглуздя самогубства;

- боязнь заподіяти душевний біль рідним і близьким;

- невпевненість в надійності вибраного способу самогубства;

- релігійні і соціальні табу, пов'язані з проблемою смерті і самогубства.

Для деяких осіб сам акт самогубства як символ (чи просто як невдалий акт) може бути символом слабкості.

Підготовка

При істинному суїциді намір накласти на себе руки розвивається впродовж тривалого часу — підготовка до нього може займати від декількох днів до декількох років. Суїцидент довго:

- аналізує причини і можливі наслідки самогубства;

- розглядає різні способи і оцінює їх ефективність і надійність;

- планує найбільш надійний сценарій суїцидальної дії.

Безпосередньо перед актом самогубства людина може:

- як би «упорядковувати» своє життя: віддає борги, закриває рахунок у банку, просить вибачення у давніх ворогів, затіває генеральне прибирання в квартирі і т. д.;

- привести своє тіла в порядок: помитися, постити і т. д.

Дата добавления: 2014-11-25