Основні розділи стандартного статуту підприємства

Розділи:
1.	Про загальні положення, предмет (вид), основні цілі та напрями діяльності;
2.	Про зовнішньоекономічну діяльність;
3.	Про права підприємства (фірми), його майно;
4.	Про виробничо-господарську діяльність, управління підприємством та його трудовим колективом;
5.	Про організацію та оплату праці;
6.	Про розподіл прибутків і компенсацію збитків;
7.	Про облік, звітність і контроль;
8.	Про припинення діяльності підприємства.

У статуті підприємства, згідно із законодавством України, зазначають:

1) власника і найменування підприємства, його місцезнаходження;

2) предмет і цілі діяльності;

3) органи управління. Порядок їх формування;

4) компетенцію і повноваження трудового колективу та його виборчих органів, які мають право представляти інтереси трудового колективу (ради трудового колективу, профспілковий комітет тощо);

5) порядок утворення майна підприємства;

6) умови реорганізації та припинення діяльності підприємств.

При найменуванні підприємства вказують його назву (завод, фабрика та ін.), вид підприємства (індивідуальне, колективне, державне тощо) та ін.

До особливостей діяльності підприємства (які теж можуть зазначатися в статуті) належать: положення про трудові відносини, які виникають на основі членства; повноваження, порядок створення ради підприємства; товарний знак тощо.

При організації підприємства у сфері банківської діяльності або виробництва різних товарів тощо статут доповнюють окремими додатковими положеннями, зафіксованими у відповідних законах.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім вищезазначених відомостей, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Статутом може бути встановлено порядок визначення розміру часток учасників залежно від зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткових внесків учасників. Буде краще, якщо в розробці статуту вам допоможе фахівець.

Надзвичайно важливим для майбутні підприємців є знання про майно підприємств, зокрема про джерела його формування. Майно підприємств становить його основні та оборотні фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємств.

Основними джерелами формування майна підприємства є:

1) грошові та матеріальні внески засновників;

2) доходи, отримані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;

3) доходи від цінних паперів;

4) кредити банків та інших кредиторів;

5) капітальні вкладення і дотації з бюджету;

6) доходи від роздержавлення та приватизації власності;

7) придбання майна іншого підприємства.

Іншим засновницьким документом, який є властивим для повних та командитних товариств є установчий договір.

Основними структурними елементами установчого договору є розділи:

1. Про предмет і мету діяльності підприємства.

2. Про юридичний статус підприємства.

3. Про статутний фонд і його частку в загальному обсязі витрат.

4. Про вклади учасників у речовій та вартісній формах, а також в уставному фонді.

5. Про умови і порядок кредитування.

6. Про передбачувані обсяги виробництва, в тому числі для експорту.

7. Про порядок нагромадження і розподіл прибутку, податків на прибуток.

8. Про права та обов'язки засновників.

9. Про структуру управління.

10. Про порядок оплати праці працівників.

11. Про систему постачання і збуту продукції.

12. Про форми контролю за діяльністю підприємства та якістю продукції.

13. Про комерційну таємницю.

14. Про відповідальність за порушення договору.

15. Про порядок ліквідації підприємства.

Оскільки установчий договір є одним з найважливіших видів договору, тобто добровільного об'єднання двох або кількох осіб, їхнього майна, в якому кожен з учасник бере на себе певні зобов'язання щодо інших учасників з мстою привласнення прибутку, то акцент у ньому роблять на загальних обставинах статутного фонду, частці кожного із засновників, її формі (натуральна або речова), а також на способах оплати за надані один одному товари, послуги або виконані роботи.

Важливу роль в установчому договорі відіграють також положення про форми відповідальності учасників за невиконання прийнятих зобов'язань, про порядок вирішення суперечок, умови або продовження договору та ін.

Підписанню установчого договору, як правило, передує ретельне комплексне техніко-економічне обґрунтування діяльності підприємства і передусім таких сторін документа, як розрахунок статутного фонду, очікуваних прибутків, балансу доходів і витрат на функціонування підприємства тощо.

При створенні акціонерного товариства у засновницьких документах повинні бути відображені дані про види акцій, які випускають, їх номінальну вартість та кількість і співвідношення акцій різних видів.

2. Статутний фонд і його формування

Статутний капітал – це сума внесків засновників підприємства, яка виступає як мінімальна вартість активів підприємства і гарантія інтересів кредиторів цього підприємства.

При формування статутного капіталу необхідно дотримуватись наступних вимог:

- врахування перспектив розвитку господарської діяльності підприємства;

- відповідності обсягу власних джерел формування засобів обсягу сформованих активів підприємства;

- забезпечення оптимальної структури капіталу з позиції фінансової стійкості підприємства;

- забезпечення необхідного фінансового контролю над діяльністю підприємства з боку його засновників.

Загальна потреба в капіталі створеного підприємства базується на сукупності його потреб у формуванні оборотних і необоротних активів.

Виявлення особливостей формування статутного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю потребує дослідження формування капіталу в різних господарських товариств в Україні. В табл. 3.2 наведено переваги та недоліки створення та функціонування господарських товариств порівняльну характеристику відповідно до вимог чинного законодавства.

З порівняльної таблиці видно, що чинне законодавство детально регламентує порядок формування статутного капіталу лише в товариствах з обмеженою відповідальністю та акціонерних товариствах. Особливостями функціонування господарських товариств є їх мінімальний розмір статутного капіталу, передбачений чинним законодавством і внесок для реєстрації, а також ступінь відповідальності засновників (учасників) під час виходу з товариства.

Стосовно мінімального розміру капіталу в законодавстві вказано умови підтримання незмінного (в плані зменшення) розміру зафіксованої вартості активів товариства до моменту прийняття рішення про збільшення, або зменшення з подальшою ліквідацією в відповідних установчих документах. Це стосується лише акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю.

Таблиця 3.2

Порівняльна характеристика господарських товариств в Україні

Критерії	Господарські товариства
ТОВ	ТДВ	Повне тов-во	Командитне тов-во	АТ
Установчі документи	статут	установчий договір	статут
min розмір статутного капіталу	1 min з/пл	визначається за згодою засновників	1250 min з/пл
Капітал підприємства	розподілений на частки	розподілений на акції
Характер розподілу доходів	за згодою партнерів, згідно зі статутом	за згодою партнерів, їх права та обов’язки закріплені в установчому договорі	дивіденд розраховується на акцію відповідно до визначеної дивідендної політики

Внесками до статутного капіталу можуть бути:

1) грошові кошти (в т. ч. в іноземній валюті);

2) цінні папери (акції, облігації, інвестиційні сертифікати тощо);

3) інше майно (нерухомість, обладнання, техніка та інші матеріальні цінності);

4) майнові права, що мають грошову оцінку (права на об’єкти інтелектуальної власності: патенти, винаходи, знаки для товарів і послуг і ін., а також права користування майном).

При здійсненні внесків грошима засновники можуть відкрити рахунок спеціально для формування статутного капіталу. Порядок відкриття рахунку передбачено п.4.2 Інструкції №492. Грошові кошти можна вносити як у безготівковій формі, так і готівкою через касу, в національній валюті і за рахунок залучення іноземних інвесторів.

Обов’язково подається державному реєстратору документ, який підтверджує внесення засновниками своїх внесків. Це може бути або платіжне доручення, або квитанція, залежно від форми внесення грошей. В документі який підтверджує грошовий внесок, повинно бути вказано призначення платежу.

Формування статутного капіталу за рахунок майнових внесків має певні особливості. Оцінка майнових внесків здійснюється за угодою засновників (ст.13 ЗУ «Про господарські товариства»), крім випадків, коли створюється господарське товариство з часткою державної або комунальної власності. В цьому випадку оцінка проводиться за допомогою професійного оцінювача. В інших випадках засновники товариств самостійно відзначають, як оцінювати майнові внески і записують прийняті рішення у протоколі. Майно внесене як частка при створені стає власністю товариства і може використовуватись ним у будь-яких цілях.

Але потрібно враховувати деякі нюанси:

1. Після закінчення другого року та подальших років вартість чистих активів товариства не може бути меншою, ніж зафіксований у статуті розмір статутного капіталу.

2. У деяких випадках внеском до статутного капіталу є не майно, а право користування ним. У цьому випадку продати таке майно не можна.

3. В окремих випадках на продаж деякого майна в засновницьких документах може бути встановлене обмеження.

Законодавством заборонено вносити до статутного капіталу земельні ділянки сільськогосподарського призначення, векселі, бюджетні кошти, кошти отримані в кредит і під заставу, а також розміщення облігацій підприємств для формування та поповнення статутного капіталу емітента цих облігацій. Не допускається також, при формуванні статутного капіталу, звільнення учасника товариства від внесення його внеску, у тому числі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Важливим моментом при формуванні статутного капіталу товариства є строки і розмір внесення засновниками своєї частки, яка становить не менше 50%. Решта 50% статутного капіталу повинна бути сформована протягом одного року із моменту створення товариства.

Якщо ця вимога не може бути виконано, то товариство зобов’язане оголосити про зменшення статутного капіталу до розміру фактично внесених засновниками внесків, оголосити про ліквідацію товариства лише в тому випадку, якщо після зменшення статутного капіталу його розмір стане меншим, ніж установлений законодавством мінімальний розмір статутного капіталу.

Уникнути це можливо лише за допомогою відновлення статутного капіталу до колишнього розміру за рахунок внесків інших учасників товариства. В даному випадку мінімальний розмір статутного капіталу береться на момент створення ТОВ.

До учасників які не внесли вчасно, або не в повному обсязі протягом установленого законом строку своє частки можуть бути застосовані такі методи покарання:

1) за рішенням зборів засновників його частку може бути зменшено до розміру, який він фактично вніс;

2) його можуть виключити з товариства за невиконання своїх обов’язків;

3) статутом може бути передбачено фінансову відповідальність, наприклад, у вигляді пені або штрафів.

Таким чином, згідно з чинним законодавством України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, мають фізичні та юридичні особи за умови їх державної реєстрації у встановленому законом порядку. При створенні юридичних осіб однією з перших, як правило, відбувається операція із внесення його засновниками внесків до статутного фонду новоствореного підприємства.

3. Державна реєстрація суб’єктів підприємництва

Дата добавления: 2014-11-25