Статус лікаря-інтерна у відділенні

Графік навчального процесу

Роки навчан­ня

Місяці

VIII

IX

X

XI

XII

I

II

III

IV

V

VI

VII

1-й рік

Б

К

К

К

К

К

К

Б

Б

Б

Б

В

2-й рік

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

К

К

К

К

В

Примітка: Б – стажування на базі

К – навчання на кафедрі та суміжних кафедрах

В – відпустка

Основною метою роботи на базах стажування є засвоєння професійних практичних навичок і вмінь, вивчення основних особливостей організації роботи сімейного лікаря та підготовки лікаря-інтерна до самостійної роботи в амбулаторії (відділенні) сімейної медицини. Виконання навчальної програми на базі стажування досягається шляхом їх практичної лікарської діяльності під керівництвом безпосереднього керівника інтернів в амбулаторії (відділенні) сімейної медицини протягом всього періоду перебування на базі.

Якщо в амбулаторії сімейної медицини на базі стажування неможливо забезпечити умови для виконання всього обсягу роботи, передбаченого програмою навчання лікаря-інтерна за фахом “Загальна практика – сімейна медицина”, керівнику лікаря – інтерна на заочній базі стажування рекомендується забезпечити можливість отримання лікарем – інтерном необхідних знань та вмінь на базі спеціалізованих кабінетів багатопрофільних поліклінік.

ПРактична підготовка лікарів-інтернів на базі стажування

Розподіл робочого часу лікаря-інтерна на роботу в амбулаторії, на дільниці сімейного лікаря та у кабінетах проводить керівників інтернів відповідно до особливостей організації роботи базової установи. Під час роботи в амбулаторії (відділенні) сімейної медицини лікар-інтерн приймає участь в клінічних тематичних розборах хворих (1 раз на тиждень) та окремих семінарських заняттях, які проводять керівники інтернів. Крім того інтерни беруть участь у профілактичній, санітарно-освітній роботі на дільниці, клінічних та клініко-патологоанатомічних конференціях, роботі наукових лікарських товариств.

В адміністративному відношенні лікар-інтерн підпорядковується керівництву базової лікувально-профілактичної установи. На нього повністю поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, права та пільги, що встановлені для медичних працівників даної установи. Під час проходження інтернатури, при здійсненні функції лікаря він володіє правами і несе відповідальність за свої дії на рівні з іншими лікарями.

Відповідно з існуючим положенням про інтернатуру, лікар-інтерн повинен самостійно забезпечувати діагностичний та лікувальний процес під керівництвом безпосереднього керівника. Необхідно звернути особливу увагу на зміст, що вкладається в розуміння "самостійно". В точному розумінні лікар-інтерн не може працювати самостійно, оскільки при його обмеженій компетентності неможливо надати усю повноту вирішення складних клінічних, організаційних чи деонтологічних завдань. Виходячи зі сказаного, під поняттям "самостійність" необхідно розуміти тільки максимально можливу самостійність, яка, однак, повинна бути під контролем керівника. Необхідний індивідуальний підхід, зумовлений конкретними теоретичними знаннями лікаря-інтерна з того чи іншого питання, ступенем засвоєння практичних навичок, його характерологічними особливостями та рядом інших факторів. Ступінь самостійності повинен прогресивно зростати в процесі навчання і, в результаті, до кінця інтернатури підготовка лікаря-інтерна повинна відповідати поставленим вимогам самостійності у вирішенні клінічних задач, передбачених програмою.

Вузькі розділи навчальної програми та додаткові програми інтерни вивчають під час навчання як в очній частині на відповідних кафедрах, де одночасно поглиблюють теоретичні знання і вдосконалюють спеціальні практичні навики, так і на заочному циклі, на якому передбачено відповідний час на засвоєння практичних навиків та самостійну роботу, з чіткою регламентацією відповідних видів роботи.

Зважаючи на актуальність підготовки інтернів з питань педіатрії під час навчання на заочному циклі за програмою модуля ІУ Охорона здоров’я дітей передбачено 450 годин. Розподіл годин: практична підготовка на базі стажування - 300 год., самостійна робота - 150 год. У зв’язку з тим, що на базах стажування в амбулаторно-поліклінічних умовах досить важко забезпечити належний рівень практичної підготовки за модулем IV (не завжди є в наявності достатній контингент хворих), пропонується 50% часу з виділених годин для практичної роботи працювати в умовах стаціонару.

Можливий розподіл 150 год., що відведені для роботи у стаціонарних відділеннях:40 год. – відділення патології новонароджених; 40 год. - відділення дітей раннього віку; 40 год. - відділення дітей старшого віку; 30 год. - відділення дитячої анестезіології та інтенсивної терапії, Під час проходження заочного циклу у структурах амбулаторно-поліклінічній службі (150 год.), бажано не менше 70% часу працювати у дитячих поліклініках або дитячих відділеннях міських або районних поліклінік. Решту годин інтерни працюють за місцем майбутньої роботи.

Змістовний модуль Дитячі інфекційні хвороби (45 год.) модулю ІХ Клінічна епідеміологія, інфекційні хвороби та фтизіатрія(очний цикл) доцільно проводити на кафедрах дитячих інфекційних захворювань або на кафедрах педіатрії з курсом дитячих інфекцій. Під час навчання на заочному циклі за даним змістовним модулем виділяється 50 годин для: практичної підготовки на базі стажування, які діляться так: 30 год. - робота в дитячому інфекційному відділенні, 20 год. – у відповідній поліклінічній структурі.

Лікар за фахом “Загальна практика – сімейна медицина” виконує весь обсяг роботи передбачений займаною посадою. Із загальної кількості робочого часу на базі стажування рекомендовано виділити 90 год. (2 тижні) на роботу в кабінеті функціональної діагностики, 45 год. (1тиждень) на роботу в рентгенологічному кабінеті, на роботу в СЕС – 45 год. (1тиждень) та на роботу в фізіотерапевтичному кабінеті – 45 год. (1тиждень).

За весь період спеціалізації в інтернатурі лікар-інтерн повинен оволодіти певним переліком практичних навичок і маніпуляцій. Передбачено три рівні засвоєння матеріалу: перший рівень – ознайомлення з даним питанням; другий рівень – уміння застосувати набуті знання у роботі з хворими, виконувати найбільш поширені маніпуляції; третій – уміння самостійно проводити необхідні заходи для обстеження і лікування хворих.

Таким чином, робота лікаря-інтерна із спеціальності " Загальна практика – сімейна медицина " на базі стажування охоплює наступні основні напрямки:

Дата добавления: 2014-11-25