Кількість

Рис.5.1. Крива попиту на товар Х

Отже, між ціною і величиною попиту існує обернена залежність, яка відображається в спадному характері кривої попиту (з від’ємним нахилом). Про те, варто зазначити, що є ситуації, коли підвищення ціни збільшує величину попиту. Передусім це стосується так званого парадоксу Гіффена. Вважають, що англійський економіст Роберт Гіффен (1837-1910) виявив це явище під час голоду в Ірландії в середині 1890-х років, коли зросли одночасно попит і ціна на картоплю. Економісти пояснюють це явище таким чином. Якщо рівень економічного розвитку країни є низьким, то основна маса населення витрачає більшу частину своїх доходів на придбання таких товарів як хліб, картопля та ін. У випадку підвищення цін на ці продукти люди почнуть збільшувати попит на них, відмовляючись від придбання інших товарів. Це явище і отримало назву ефекту Гіффена. Товар Гіффена – це товар нижчої категорії, який займає у бюджеті споживача високу питому вагу і має криву попиту з додатнім нахилом (рис.5.2.).

Ціна П

одиниці

Кількість

Рис.5.2. Крива попиту на товари Гіффена

Крива попиту, зображена на рис.5.2. характеризує не тільки попит на деякі товари в бідних країнах, але й попит на більшість товарів в умовах високої інфляції. Властиві такій економіці адаптивні інфляційні очікування у населення проявляються у підвищенні попиту на товари при зростанні на них цін.

Попит залежить не тільки від ціни товару. Є ряд інших, нецінових факторів, які формують попит споживачів і зміни в яких викликають зміни в попиті при незмінному ріні цін.

До нецінових факторів, які визначають попит споживачів, належить:

1) смаки і переваги споживачів;

2) кількість споживачів на ринку;

3) грошові доходи споживачів;

4) ціни на інші товари (взаємозамінні і взаємопов’язані);

5) очікування споживачів відносно майбутніх цін і доходів.

В результаті зміни нецінових факторів попиту відбуваються зміни в попиті, що означає, що споживачі готові купувати більше або менше даного товару по кожній з можливих попередніх цінах. Дія цих нецінових факторів, зміна в попиті відображається на графіку зміщенням кривої попиту праворуч чи ліворуч. При дії нецінових факторів, які збільшують попит при кожному попередньому рівні цін, крива попиту П переміщається вправо, займаючи положення кривої П¹ (рис.5.3.). І навпаки, при дії нецінових факторів в сторону зменшення попиту крива попиту П переміщається вліво і займає положення кривої П².

Ціна

П ₁

П

П ₂

Кількість

Рис.5.3. Зміна в попиті на продукт Х (дія нецінових факторів).

Розглянемо вплив названих вище нецінових факторів на зміну в попиті.

Зміна смаків і переваг споживачів. Сприятливі зміни в смаках, викликані, наприклад, рекламою, модою, спричинять збільшення попиту на даний товар. І навпаки, негативна інформація може зменшити попит на товар.

Зміна кількості покупців. При збільшення кількості споживачів даного продукту збільшується і попит на нього. Наприклад, при зростанні народжуваності збільшується попит на пелюшки, “памперси”, дитяче харчування тощо. І навпаки, зменшення кількості споживачів даного продукту викликає скорочення попиту. Наприклад, під кінець відпочинкового сезону зменшується попит на послуги туристичних фірм.

Зміна доходу. Певні особливості в зміні попиту на товари відбуваються внаслідок зміни в доходах споживачів. Ця специфіка пов’язана з поділом товарів на товари вищої категорії (“нормальні товари”) і товари нижчої категорії. До “нормальних товарів” відносять такі, попит на які зростає із збільшення доходів споживачів або знижується із зменшенням доходів (наприклад, товари довготривалого використання, нерухомість тощо). До товарі нижчої категорії відносять товари, попит на які зменшується із зростанням доходу або збільшується із зменшенням доходу (наприклад, картопля, дешевий одяг і взуття).

Зміна ціни на інші (взаємозамінні в взаємопов’язані) товари. При збільшенні ціни на взаємозамінний товар У попит на товар Х зростає. І навпаки, при зниженні ціни на взаємозамінний товар У попит на товар Х зменшується. Так, при зростанні ціни на вітчизняне масло збільшився попит на масло (маргарин) іноземного виробництва. Що торкається зміни ціни на один із взаємопов’язаних товарів, то зміна ціни на один і попиту на другий товар відбувається в різних напрямках. Наприклад, при зростанні ціни на фотоапарати спостерігається зменшення попиту на фотоплівку.

Зміна очікувань. Очікування споживачів щодо зростання цін викликає збільшення поточного попиту на товари і навпаки. Зрозумілим стає, чому високі темпи інфляції і порожні полиці в магазинах завжди “йдуть в ногу”. Що торкається очікування росту майбутніх доходів, то воно проявляється в розширенні попиту, а очікування зменшення доходів ставить споживача в рамки жорсткої економії вже сьогодні.

Отже, збільшення попиту на продукт Х може бути викликане наступними причинами: сприятливими змінами в смаках споживачів, збільшенням кількості споживачів на ринку, зростанням доходу, якщо продукт Х є нормальним товаром, зменшенням доходу, якщо продукт Х є товаром нижчої категорії; підвищенням ціни на взаємозамінний товар, зниженням ціни на взаємопов’язаний товар, очікуванням ціни на товар Х, очікуванням підвищення доходів.

Причинами ж зменшення попиту на товар Х можуть бути: несприятливі зміни у смаках покупців, зменшення кількості споживачів даного товару, зниження доходу, якщо продукт Х є нормальним товаром, ріст доходу, якщо продукт Х є нижчої категорії, зниження ціни на взаємозамінний продукт, підвищення ціни на взаємопов’язаний товар, очікування зменшення ціни на продукт Х, очікування зниження доходу споживача.

Одним із основних факторів, який формує попит споживача, є ціна товару. Згідно закону попиту споживачі будуть купувати більшу кількість товару при нижчій на нього ціні (при незмінності всіх інших умов).

Однак різні товари відрізняються один від одного по ступені реакції зміни кількості продукту, що купується, на зміну ціни продукту.

Так, при зменшенні ціни продукту на 1% його кількість, яка купується, може змінитись: більше, ніж на 1%; менше, ніж на 1%, рівно на 1%.

Для визначення ступеня реакції, чутливості зміни кількості продукту, який купується, на зміну ціни на нього використовують показник еластичності попиту по ціні, або цінової еластичності попиту. Цінова еластичність попиту - це поняття, яке характеризує ступінь реакції зміни кількості продукту, що купується, на зміну ціни на нього.

Еластичність попиту визначається у відносних, а не в абсолютних цифрах і становить відношення процентної зміни величини попиту на товар до процентної зміни його ціни. Це відношення називається коефіцієнтом цінової еластичності попиту (КЕП_ц):

КЕП_ц =

де % Пх – процентна зміна величини попиту на товар Х;

Цх – процентна зміна ціни товару Х.

Розрізняють різні типи еластичності попиту: еластичний попит, нееластичний попит, одинична еластичність попиту, абсолютно нееластичний попит, абсолютно еластичний попит.

Еластичний попит має місце тоді, коли процентна зміна величини попиту є більшою за проценту зміну ціни, тобто при зміні ціни на 1% величина попиту змінюється більше, ніж на 1%. Для еластичного попиту коефіцієнт цінової еластичності є більшим 1.

Нееластичний попит – це такий, при якому процентна зміна величини попиту є меншою за проценту зміну ціни, тобто при зміні ціни на 1% величина попиту змінюється менше, ніж на 1%. Для нееластичного попиту коефіцієнт еластичності менший 1.

Одинична еластичність попиту має місце тоді, коли і ціна, і величина попиту змінюються на однаковий процент. Ознаками одиничної еластичності є значення коефіцієнта еластичності, рівного 1.

Про абсолютно нееластичний попит говорять тоді, коли незалежно від змін ціни величина попиту залишається незмінною. Для абсолютно нееластичного попиту коефіцієнт цінової еластичності дорівнює 0.

Абсолютно еластичний попит має місце тоді, коли незначне підвищення ціни викликає скорочення величини попиту до 0, а незначне зниження ціни породжує збільшення попиту до безмежності. Для абсолютно еластичного попиту коефіцієнт еластичності не визначають (він прямує до безмежності).

Розглянутим видам еластичності попиту відповідають п’ять типів кривих попиту. Для еластичного попиту характерною є полога крива попиту (рис.5.4.; 5.5.; 5.6.; 5.7.; 5.8.).

Ціна

одиниці А

3 Ц₁

Дата добавления: 2014-11-09