Принципи охорони харчових продуктів від хімічного забруднення

1. Гігієнічні нормативи вмісту хімічних речовин в об'єктах навколишнього середовища (повітрі, води, ґрунті, харчових продуктах) і розроблене на їхній основі санітарне законодавство (санітарні правила, ДСТ і ін.) є найважливішими медичними критеріями при плануванні заходів щодо охорони навколишнього середовища і визначенню їхньої ефективності.

2. Розробка нових технологій у різних галузях промисловості і сільському господарстві, які сприяють мінімальній небезпеці забруднення навколишнього середовища. З цією метою проводиться заміна особливо небезпечних хімічних речовин менш токсичними і нестабільними в навколишньому середовищі. Здійснюється герметизація й автоматизація виробничих процесів, перехід на безвідхідне виробництво, що працюють по замкнутому циклі, поступова заміна застосування пестицидів біологічними методами боротьби із шкідниками с/г культур та ін.

3. Упровадження на вже діючих підприємствах більш ефективних санітарно-технічних пристроїв, для знешкодження викидів в атмосферу, стічних вод, твердих відходів. Для очищення стічних вод впроваджуються сучасні методи біотехнології. Особливо небезпечні відходи (радіонукліди, канцерогенні речовини й ін.) концентруються і захороняются в спеціальних могильниках.

4. Розробка і впровадження при цивільному і промисловому будівництві планових заходів (вибір площі для будівництва об'єкту, створення зони санітарної охорони), що попереджають забруднення навколишнього середовища.

Матеріали для самоконтролю

1. Адекватність харчування – це:

А. Суворе дотримання санітарно-гігієнічних вимог

Б. Вживання всіх необхідних компонентів їжі у визначених кількостях та співвідношеннях

В. Відповідність харчування загальнодержавним стандартам

Г. Відшкодування добових енерговитрат згідно величини загального обміну

Д. Лікувально-профілактична спрямованість харчування

2. При окисленні в організмі 1 г жирів виділяється енергія в кількості:

А. 4 ккал

Б. 9 ккал

В. 12 ккал

Г. 1 ккал

Д. 2 ккал

3. Найбільш раціональна визнана наступна кратність харчування:

А. 2- кратний прийом їжі

Б. 3- кратний прийом їжі

В. 4- кратний прийом їжі

Г. Не регламентується

Д. За побажанням окремої людини

4. Енергетична цінність раціону визначається наявністю в ньому:

А. Вуглеводів, жирів

Б. Білків, жирів, вітамінів, мінеральних речовин, води

В. Білків, жирів, вітамінів, мінеральних речовин

Г. Білків, жирів, вуглеводів

Д. Мінеральних речовин, води, вітамінів, жирів

5. До якої групи за характером праці відносяться санітарки:

А. Першої

Б. Другої

В. Третьої

Г. Четвертої

Д. П’ятої

6. Які функції не притаманні їжі в харчуванні людини:

А. Сигнально-мотиваційна

Б. Реабілітаційна

В. Імунорегуляторна

Г. Захисна

Д. Біорегуляторна

7. Пристосовно-регуляторна функція харчування – це:

А. Забезпечення тепловою енергією

Б. Забезпечення пластичними речовинами

В. Регуляція обмінних процесів

Г. Регулювання діяльності функціональних систем організму

Д. Протидія впливу біологічних агентів

8. До добових енерговитрат не відноситься:

А. Основний обмін

Б. Специфічна динамічна дія харчових продуктів

В. Розумова діяльність

Г. Фізична праця

Д. Специфічна дія концентратів

9. На скільки груп поділяється населення за фізіолого-біохімічними особливостями організму:

А. Одну

Б. Дві

В. Три

Г. Чотири

Д. П’ять

10. Оптимальний проміжок часу між вживанням їжі протягом дня винний складати:

А. 2-3 години

Б. 8-10 часів

В. 4-7 часів

Г. 4-5 часів

Д. 1-2 години

Література

Основна:

1. Безпека життєдіяльності: Навч. Посібник/За ред. Є.П. Желібо. – Львів: Новий світ, 2001.

2. Безпека життєдіяльності: Навч. Посібник/За ред. М.Назарука. – Львів: За вільну Україну, 1997.

3. Методичні розробки семінарських занять та тези лекцій.

Додаткова:

1. Домарецький В.А., Златєв Т.П. Екологія харчових продуктів. – К.: Врожай, 1993.

2. Смоляр В.І. Харчування в умовах радіонуклідного забруднення. – К.: Здоров'я, 1991.

3. Хоружа Т.А. Методи оцінки екологічної небезпеки. – М.: ЗВМ – Контур, 1998.

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 № 14 “Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми “Здоров'я нації” на 2002-2011 роки“.

Тема № 5. Професійні шкідливості при виконанні професійних обов’язків лікаря

Актуальність теми:

Професійна діяльність лікарів на сучасному етапі розвитку суспільства характеризується наявністю великої кількості різноманітних несприятливих чинників, що вимагає розробки та впровадження заходів по запобіганню шкідливим впливам на організм лікаря під час здійснення ним професійної діяльності цих чинників. За таких обставин безпека життєдіяльності, як і безпека самого фахівця, стає першорядною. Для майбутнього спеціаліста є важливим вивчення можливих небезпек, закономірностей їх проявлення, способів попередження та захисту від них.

Конкретні цілі:

Знати, засвоїти: основні поняття безпеки життєдіяльності лікарів при виконанні ними професійної діяльності.

Вміти, оволодіти: навичками розпізнавання небезпек, факторів навколишнього середовища, що впливають на людину.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
1. Хімія 2. Фізика 3. М. біологія 4. Фізіологія 5. Анатомія людини	1. Визначати основні принципи безпечної життєдіяльності людини. 2. Аналізувати і оцінювати небезпечні для життя, здоров'я і професійної діяльності ситуації та самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

Теоретичні питання до заняття:

1. Поняття про професійну шкідливість, перелік шкідливих медичних професій та посад.

2. Професійні шкідливості при роботі лікаря-рентгенолога, радіолога, лікаря ультразвукової діагностики.

3. Запобігання шкідливим впливам на організм лікаря під час здійснення ним професійної діяльності. Посадові інструкції, що регламентують безпеку професійної діяльності лікаря.

4. Процес створення та випробування генетично модифікованих організмів: небезпека для дослідника та суспільства в цілому. Регулювання генетично-інженерної діяльності. Проект Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні та практичному використанні генетично модифікованих організмів».

Зміст теми:

Дата добавления: 2014-11-25