Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

Стерилізатор має бути зупинений у випадках:

§ якщо тиск|тиснення| в стерилізаторі підіймається|підіймає| вище дозволеного, не дивлячись на|незважаючи на| дотримання всіх вимог по режиму роботи і безпечному обслуговуванню стерилізаторів;

§ при несправності запобіжних клапанів;

§ при виявленні в елементах стерилізатора, що працюють під тиском|тисненням|, тріщин, випуклостей,| пропусків або потінь.

Несприятлива дія ультразвуку та забезпечення захисту лікаря ультразвукової діагностики (УЗД)

На сучасному етапі розвитку медицини ультразвукова діагностика широко застосовується в різних напрямках – в терапії, хірургії, неврології, урології, акушерстві та гінекології, в стоматології та ін. По інформативності УЗД конкурує з рентгенологічними дослідженнями, а в плані шкоди здоров’ю пацієнтів та медичного персоналу набагато безпечніша. В зв’язку з цим спостерігається тенденція витіснення рентгенологічних досліджень методами УЗД.

Але ультразвук не є абсолютно безпечним для людини, тому професійне застосування УЗД потребує використання методів захисту персоналу від несприятливого впливу зазначеного чинника.

Ультразвуком вважаються звукові коливання від 20000 Гц до 10⁹ Гц. Ультразвук поглинається тканинами людського організму з виділенням теплової енергії. Може викликати розлади центральної нервової системи (агресивні неврози), та периферичної нервової системи (парези), ураження органу слуху, вестибулярного апарату.

Захист від несприятливої дії ультразвукових коливань реалізується шляхом герметизації джерел, використанням поглинаючих матеріалів, зменшенням часу контакту персоналу з ультразвуком.

Запобігання шкідливим впливам різних чинників на організм лікаря під час здійснення ним професійної діяльності ґрунтується на застосуванні нормативних документів, що регламентують охорону праці − Державні стандарти України (ДСТУ), гранично допустимі рівні, концентрації та дози (ГДР, ГДК, ГДД) впливу шкідливих чинників, Санітарні правила та норми (СанПіНи). На підґрунті цих правил та норм розробляються посадові інструкції, що регламентують безпеку професійної діяльності лікаря. Вони носять назву ДНАОП – Державні нормативні акти охорони праці, які розроблені для кожної професії в медицині, є обов’язковими до виконання. При прийомі на роботу в медичний заклад кожен працівник зобов’язаний засвідчити своїм підписом ознайомлення з цими правилами та виконувати їх в процесі своєї професійної діяльності.

Матеріали для самоконтролю

1. Професійні шкідливості це:

А. несприятливі для здоров’я фактори трудового (виробничого) процесу або незадовільні санітарно-гігієнічні умови;

Б. шкідливості, що не дозволяють виконувати робітникам свої професійні обов’язки;

В. шкідливі звички, виникнення яких викликано чинниками
виробничого процесу;

Г. чинники, що створюють оптимальні умови на робочому місці.

2. Професійно шкідливий чинник це –

А. це чинник виробничого процесу, який викликає розвиток
професійного захворювання;

Б. виробничий фактор, дія якого в певних умовах може мати несприятливий вплив на працездатність і стан здоров’я працівника аж до виникнення професійного захворювання;

В. виробничий чинник, який має сприятливий вплив на працездатність працівника;

Г. чинник, який характеризує професійні шкідливості на виробництві.

3. Професійне захворювання – це

А. захворювання, викликане дією специфічного шкідливого чинника в умовах виробництва;

Б. захворювання, що виникло раптово на робочому місці, після одноразового впливу відносно високих концентрацій хімічних речовин;

В. захворювання, розвиток якого безпосередньо пов’язаний з професією хворого;

Г. хвороба, викликана дією специфічного шкідливого фактора в умовах виробництва, яка підтверджена в установленому порядку;

4. Специфічний чинник виробничого середовища це –

А. чинник специфічний для даного виробництва;

Б. чинник, що створює специфічне виробниче середовище;

В. чинник виробничого середовища, який не може бути виключений з виробничого середовища без зупинки процесу виробництва;

Г. чинник виробничого середовища, який може бути виключений з виробничого середовища тільки за умови безперервності процесу виробництва.

5. Всі небезпечні та шкідливі виробничі фактори, у відповідності з Держстандартом 12.0.003 – 74 поділено на групи, а саме на:

А. небезпечні, шкідливі, індиферентні;

Б. фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні;

В. фізичні, хімічні;

Г. виробничі та невиробничі;

6. Як виникає гостре професійне захворювання (інтоксикація)?

А. при потраплянні отруйної речовини через шлунково-кишковий тракт;

Б. при тривалому впливі невисоких (але перевищуючих ГДК, ГДР, ГДД) концентрацій, рівнів, доз шкідливих виробничо-професійних факторів;

В. при потраплянні отруйної речовини через ушкоджені шкірні покриви;

Г. раптово, після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу відносно високих концентрацій хімічних речовин, що знаходяться у повітрі робочої зони, або рівнів чи доз інших шкідливих факторів;

7. В наслідок чого виникають хронічні професійні захворювання?

А. після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу відносно високих концентрацій хімічних речовин, що знаходяться у повітрі робочої зони, або рівнів чи доз інших шкідливих факторів;

Б. якщо при гострій професійній інтоксикації був вчасно застосований антидот;

В. внаслідок тривалого впливу невисоких (але перевищуючих ГДК, ГДР, ГДД) концентрацій, рівнів, доз шкідливих виробничо-професійних факторів;

Г. при неправильно проведеній детоксикаційній терапії.

8. Зниження променевого навантаження, одержуваного персоналом при рентгенологічних дослідженнях, може бути досягнуте шляхом раціонально організованої системи протирадіаційного захисту, що базується на наступних принципах:

А. принцип оптимізації, принцип виправданості, принцип доцільності;

Б. принцип не перевищення, принцип оптимізації, принцип виправданості;

В. принцип радіаційної асептики та радіаційної антисептики;

Г. принцип не перевищення та принцип недоторканності.

9. Нормами радіаційної безпеки для осіб, які можуть піддаватися опроміненню, встановлені такі категорії:

А. 2 категорія, 1 категорія, вища категорія;

Б. 1 - персонал, 2 - населення;

В. категорія А, Б, В:

Г. І – персонал, ІІ – населення, ІІІ – пацієнти.

10. До категорії А, згідно НРБУ – 97, відносяться:

А. особи, які безпосередньо не зайняті роботою із джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з розміщенням робочих місць у приміщеннях і на промислових площадках об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть одержувати додаткове опромінення;

Б. все населення;

В. пацієнти з онкологічними захворюваннями, яким проводиться променева терапія;

Г. особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо із джерелами іонізуючих випромінювань.

Література

Основна:

1. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник/За ред. Є. П. Желібо. - Львів: Новий світ, 2001.

2. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник/За ред. М. Назарука. - Львів: За вільну Україну, 1997.

3. Методичні розробки семінарських занять та тези лекцій.

Додаткова:

1. Домарецький В. А., Златєв Т. П. Екологія харчових продуктів. - К.: Урожай, 1993.

2. Смоляр В. І. Харчування в умовах радіонуклідного забруднення. - К.: Здоров'я, 1991.

3. Хоружая Т. А. Методы оценки зкологической опасности. - М.: ЗВМ-Контур, 1998.

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 № 14 «Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми "Здоров'я нації" на 2002-2011 рр.».

Тема № 6. Небезпечні інфекційні захворювання у практиці медичного працівника

Актуальність теми:

Забезпечення безпеки життєдіяльності може відбуватися за такими напрямами, як охорона здоров’я. У масштабах держави створена система охорони з мережею поліклінік, лікарень, реабілітаційних центрів, профілакторіїв, науково-дослідних інститутів, інформаційних центрів. Збій в її роботі може представляти небезпеку не тільки для населення в цілому, але й для медичних працівників, які працюють в системі охорони здоров’я. Це перш за все стосується розвитку таких небезпечних захворювань як, ВІЛ-інфікованість, СНІД, туберкульоз, вірусний гепатит та пов’язаної із ними якості донорської крові. Ці інфекції несуть загрозу не тільки населенню, але й медичним працівникам, що працюють з хворими, ВІЛ-інфікованими, з їх біологічними середовищами (кров, сеча, кал, слина тощо). У зв’язку з цим майбутньому лікарю важливо мати уявлення профілактики небезпечних та життєво небезпечних хвороб.

Конкретні цілі:

Знати, засвоїти: потенційні небезпеки, тобто розпізнання виду, визначення величини та імовірності їх прояву, перш за все небезпечних інфекційних захворювань та їх загрозу для здоров’я медичного працівника;

Вміти та володіти: визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, які є джерелами виникнення таких захворювань, як ВІЛ, СНІД, вірусний гепатит, туберкульоз серед медичних працівників; прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів цих інфекційних захворювань на організм людини; використовувати нормативно-правову базу захисту медичного працівника від можливого зараження цими небезпечними інфекціями; в разі проникнення збудників вище вказаних інфекційних хвороб, приймати адекватне рішення та виконувати дії, спрямовані на попередження виникнення та ліквідування інфекції.

Базові знання, вміння та навички, що необхідні при вивчені теми (міждисциплінарна інтеграція):

Назва попередніх дисциплін	Отримані навички
1. Медична біологія 2. Нормальна фізіологія 3. Анатомія людини	1.Визначити основні принципи безпечності життєдіяльності людини 2.Аналізувати та оцінювати небезпечні для життя людини, здоров’я і професійної діяльності ситуації та самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів по їх ліквідації.

Завдання для самостійної роботи при підготовці до занять:

Теоретичні питання до заняття:

1. Небезпека для медпрацівника при роботі з ВІЛ-інфікованими (СНІД, гепатит, туберкульозними) хворими.

2. Загальні ознаки ВІЛ/СНІДу, гепатиту, туберкульозу.

3. Можливі шляхи зараження медпрацівників вище перерахованими захворюваннями.

4. Заходи дотримання «техніки безпеки» при роботі з хворими інфікованими ВІЛ/СНІД.

5. Заходи дотримання «техніки безпеки» при роботі з хворими інфікованими гепатитом.

6. Заходи дотримання «техніки безпеки» при роботі з хворими інфікованими туберкульозом.

7. Поняття «медична аварія», його сутність.

8. Основна мета впровадження антиретровірусної програми в Україні.

9. Донорська кров – можлива небезпека зараження вірусом ВІЛ/СНІДу, гепатиту через неї.

10. Профілактика постранфузійних гепатитів.

Зміст теми:

Дата добавления: 2014-11-25