Судинні ускладнення під час вагітності

Підвищення коагуляційного потен­ціалу крові і венозний стаз спричиня­ють розвиток варикозного розширення вен і тромбоемболічних ускладнень під час вагітності й у післяпологовому пе­ріоді. Ця група розладів включає фле­біт і тромбофлебіт поверхневих і гли­боких вен та емболію легеневої артерії.

Варикозне розширення вен у вагіт­них потребує консервативного лікуван­ня (еластичне бинтування, лікувальна фізкультура, ескузан — 20 крапель дві­чі на день).

Внаслідок тромбофлебіту поверхне­вих вен виникають гіперемія і болючість під час пальпації вен в ураженій зоні, як правило, в литках. Це ускладнення не дає тяжких наслідків, якщо хворій було своєчасно запропоновано підвище­не положення ніг, відпочинок, тепло й знеболювальні засоби.

За наявності ознак гіперкоагуляції призначають гепарин по 2500-5000 ОД через 6 год під контролем за показни­ками зсідання крові. Після відміни ге­парину призначають аспірин (0,5 г дві­чі на добу) протягом 10 днів.

Ризик тромбофлебіту глибоких вен також зростає під час вагітності, й осо­бливо в перші кілька тижнів після роз­родження. Клінічні прояви дуже різно­манітні й залежать від рівня ураження нижніх кінцівок. Спостерігається біль у литках під час їх пальпації, набряки різного ступеня. Може виникати болю­чість у підколінній ямці. Встановлення діагнозу часто є дуже складним; вико­ристовують допплерівське дослідження і венографію, яка є «золотим» стандар­том. Лікування жінок із тромбозом гли­боких вен обов`язково передбачає за­стосування антикоагулянту прямої дії гепарину, знеболювальних засобів, на­дання вагітній відпочинку. Антикоагу­лянти непрямої дії (кумадин тощо) мо­жуть справляти тератогенний вплив у ранні терміни вагітності і спричинюва­ти кровотечу у плода в її пізні терміни. Як правило, симптоми захворювання регресують після тижневого лікування, але вживання гепарину слід продовжу­вати і в післяпологовому періоді.

Тромбоз глибоких вен, як правило, передує акушерській емболії легеневої артерії (ЕЛА), хоча остання може бу­ти і первинною. Такі клінічні симпто­ми, як тахікардія, поверхневе дихання, зміни ЕКГ, часто не спостерігаються, що значно утруднює діагностику. У разі підозри щодо емболії легеневої артерії визначають вміст газів артеріальної кро­ві. Зниження р0 2 < 80 мм рт. ст. свід­чить про ЕЛА. Вагітні зі зниженням рО, через будь-яку причину потребують кис:

невої терапії.

Вентиляційно-перфузійна сканографія легень дозволяє визначити рівень ЕЛА. Дані пульмональної ангіографії підтверджують діагноз. Якщо ЕЛА виникає під час вагітності, антикоагу-лянтну терапію слід продовжити в післяпологовому періоді. У випадку ви­никнення ЕЛА після розродження лі­кування антикоагулянтами непрямої дії (кумадин) призначають додатково після початку гепаринізації.

Дата добавления: 2014-11-09