Питання для дискусії та роздумів

1. Хто ж відкрив «проблему людини» у філософії: софісти чи Сократ?

2. Фалеса (одного із семи легендарних мудреців) вважають першим філософом та першим дослідником природи Давньої Греції. Це не означає, що він був філософом та дослідником природи у тому сенсі, який ми вкладаємо в ці поняття сьогодні. Це означає, що філософська позиція, на яку вперше свідомо став Фалес, дозволила йому зробити перші кроки у створенні науки.

А. Покажіть, що погляди Фалеса були вихідним пунктом розвитку науки.

Б. За свідченням Геродота, Фалес установив, що причина розлиття Нілу - північні вітри, що перешкоджали його водам текти до моря. Який зв'язок цього пояснення із загальнофілософською позицією Фалеса? Як це ж явище пояснив би міфолог?

3. Давньогрецький філософ Платон говорив: «Філософи - це люди, здатні збагнути те, що вічно тотожне саме собі, а інші цього не можуть та застряють на місці, блукаючи серед величезної кількості різноманітних речей» (Платон. Сочинения. - М., 1971. - Т. 3. - Ч. І. -С. 285).

А. Чи є сенс у твердженні Платона про те, що ми не ідеї співвідносимо із предметами, а, навпаки, предмети з ідеями? Чому Платон вважав, що ідеї - більш реальні об'єкти, ніж матеріальні речі?

Б. Ми говорили, що існують реальні предмети: каміння, дерева, тварини тощо. Але ідеальні об'єкти, наприклад геометричні фігури (коло, трикутник, квадрат тощо), теж існують. Чи є відмінності в існуванні тих чи інших об'єктів? Чи можна сказати, що математичний трикутник та намальований (на дошці, землі тощо) трикутник існують однаковим чином?

В. Здається слушним, що знищення будь-якого реального трикутника (наприклад, стирання ганчіркою намальованого на дошці) не означає одночасного зникнення ідеї трикутника так, як зникнення математичного об'єкта. Який висновок роблять на основі цього представники об'єктивного ідеалізму? Які гносеологічні корені цього ідеалістичного висновку?

Теми рефератів:

1. Філософія ранньої класики.

2. Еллінська філософія.

3. Почніть заповнювати таблицю «Історико-філософський процес».

Основна література:

1. Бичко І.В. та ін. Історія філософії: Підручник для студентів вищих закладів освіти.– К., 2001.

2. Всемирная энциклопедия: Философия. – М., Минск, 2001.

3. Історія філософії. Підручник / За ред. В.І. Ярошовця. – К., 2002.

4. Історія філософії: Словник. — К., 2005.

5. История философии. Запад – Россия – Восток. – Кн. I.– М., 2000.

6. Кунцман П., Буркард Ф-П., Видман Ф. Философия. Dtv-Atlas. – М., 2002.

7. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – К., 2007.

8. Новая Философская Энциклопедия. В 4-х т. – М., 2010.

9. Хамітов Н., Гармаш Л., Крилова С. Історія філософії. Проблема людини та її меж. Навчальний посібник. – К., 2000.

Т. 12: ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ

Мета: донести до свідомості студентів, що для західноєвропейської середньовічної філософії характерне поєднання християнства і філософії. Наголосити, що головною темою християнської філософії було співвідношення віри і знання. Вивчити важливі риси Ренесансу. Підкреслити, що це епоха формування гуманістичних цінностей.

Основні поняття: апологетика, патристика, отці церкви, схоластика, номіналізм, реалізм, концептуалізм, універсалії, теоцентризм, провіденціалізм, антропоцентризм,гуманізм, ренесанс, пантеїзм, реформація, контрреформація, геліоцентризм, макеавелізм, утопічний соціалізм, креаціонізм.

План лекції:

1. Загальна характеристика Середньовічного світогляду і філософії.

2. Особливості, етапи, представники східної та західної патристики.

3. Схоластика і містика. Проблема універсалій у Середньовічній філософії.

4. Взаємовідношення віри і розуму, філософії та теології у Фоми Аквінського та пізній схоластиці.

5. Філософські ідеї Відродження.

Дата добавления: 2014-11-09