Локомотивів

Надійність роботи і технічне діагностування

Техніко-економічний аналіз систем ТО і ПР показують, що в сумі (за ремонтний цикл) найбільш трудомісткі поточні ремонти ПР-1, ПР-2 і ТО-3, на долю яких припадає до 85 % трудових затрат, так як їх число значно більше, ніж інших ТО і ПР. В той же час від якості виконання ТО-1, ТО-2 і ТО-3 в значній мірі залежить темп розходування надійності та рівень експлуатаційної надійності і наробка на відмову. Капіталовкладення в механізацію, автоматизацію і в цілому в удосконалення саме цих видів обслуговування повинні дати найбільшу віддачу.

Додаткові витрати, які виникають в результаті виходу із ладу локомотива в процесі експлуатації складаються із витрат на усунення самої відмови, та на ремонт чи заміну вузла, що зіпсувався, а також збитків із-за порушення графіку руху поїздів, які призводять до несвоєчасної доставки вантажів споживачам.

Тому дуже актуальною є розробка сучасних методів і засобів виявлення поломок, контролю технічного стану деталей, вузлів і агрегатів. В зв’язку з цим впроваджується і відповідна організація технічного обслуговування об’єднаного з контрольно-діагностичними операціями, які виконуються на спеціалізованих постах з допомогою спеціальних способів діагностування.

Діагностування - особливий технологічний процес технічного контролю - визначення технічного стану і прогнозування працездібності обладнання за діагностичними параметрами. Діагностичними параметрами можуть бути: струм що споживається, електричний опір, тепловий режим, вібрація і шумовий ефект, степінь герметичності, наявність продуктів зносу деталей в мастилі і таке інше.

Технічною діагностикою вирішують три типи задач:

1) задачі діагнозу - тобто визначення технічного стану, в якому знаходяться локомотиви і їх елементи в даний момент часу.

2) задачі прогнозування стану локомотива і його елементів, в якому вони будуть знаходитися в деякий майбутній момент часу.

3) задачі генезу - визначення стану локомотива і його елементів, в яких вони знаходились в деякий минулий момент часу.

Пости діагностики можуть включатися в поточні лінії ТО і ПР спочатку для виявлення поломок, а в кінці для контролю якості ремонту і ТО. Засоби технічної діагностики повинні не тільки сприяти попередженню відмови і виявленню поломок, але й прогнозувати кінцевий термін справної роботи вузлів і агрегатів, що знаходяться під контролем.

Таке прогнозування базується на статистичних методах теорії надійності і передбачає виявлення статистичних закономірностей розподілу відмов.

Системи діагностування можуть бути: локальні або загальні; функціонального чи тестового діагностування; універсальні чи спеціалізовані; вбудованого діагностування чи зовнішніми засобами; автоматичні, напівавтоматичні і ручні.

Вбудовані засоби діагностування, які розробляються на стадії проектування локомотивів, забезпечують безперервний контроль робочих чи діагностичних параметрів обладнання локомотивів в процесі їх експлуатації. До таких засобів відносяться амперметри, термометри, датчики тиску, швидкості, термопари і т.і.

Дата добавления: 2014-11-16