Структура сучасного філософського знання

Філософія, коло її проблем. Структура сучасного філософського знання. Функції філософії

Визначення спільних та відмінних рис філософії з релігією та наукою вже дозволяє добре уявити специфічність філософського знання. Варто наголосити, що ключовими проблемами філософії є світ як буття в цілому і людина як частка цього буття. Звідси випливають і всі інші вічні проблеми. Що таке природа, космос? Чи є цей світ нескінченним? Яким був початок світу? Чи існує він сам собою, чи має Творця? Яка місія людини, в чому сенс її існування? Для чого даний розум, які його межі? Що таке час, чи насправді він незворотний? Де межі між життям та смертю? Це ще не повний перелік подібних вічних проблем. До того ж розвиток культури, науки, суспільних відносин додає і нових проблем. Чи можливий «штучний інтелект»? Чи можливий кінець техногенної цивілізації? Чи варто відшукувати «братів за розумом» у космосі? Як пов’язані між собою технічні і моральні чинники людського прогресу?

Коло філософських питань визначається відповідно до часу, епохи, глобальних проблем людства. У різні періоди у філософії домінували то вчення про буття, то вчення про пізнання, то етичні чи політичні учення. Однак в будь-якому разі загальною спрямованістю філософії залишається осягнення чогось всезагального.

Предметом філософії є найбільш загальні засади сущого (буття, небуття, простір, час, причинність, сенс існування, добро, істина, свобода тощо), з яких «конструюється» сутнісна (а не наочна, не образна чи просто понятійна) картина світу.

Центральне місце у структурі філософського знання традиційно займає питання про людину, її природу та сутність. І тому одним з головних розділів філософії є філософська антропологія. Решта структурних розділів так чи інакше пов’язана з пізнавальною або практичною діяльністю людини (див. таб. 1).

Таб. 1 Структура сучасного філософського знання

Назва розділу	Зміст
Філософська антропологія	Вчення про сутність людини та її місце в світі
Онтологія	Вчення про буття
Гносеологія (епістемологія)	Вчення про пізнання
Аксіологія	Вчення про цінності
Логіка	Вчення про форми мислення
Соціальна філософія	Вчення про суспільні явища буття
Етика	Вчення про моральні засади буття
Естетика	Вчення про гармонію і красу
Історія філософії	Теорія становлення та самоосмислення філософської думки, філософських напрямів, шкіл та вчень
Філософія природи (натурфілософія)	Вчення про природу як прояв матеріального буття
Філософія техніки	Вчення про вплив техніки на матеріальне та духовне буття людей
Філософія культури (філософська культурологія)	Вчення про матеріальні та духовні здобутки людства

Функції філософії. Місце і роль філософії у суспільстві визначається перш за все тими функціями, які вона виконує. Ключова функція – світоглядна. Вона полягає у тому, що, опановуючи філософію, людина формує певний погляд на світ, визначає ідеали, мету життя. А це, в свою чергу, спрямовує її діяльність та пізнання. Аксіологічна функція – філософія допомагає людині з’ясувати зміст і значення життєвих пріоритетів та цінностей. Пізнавальна (гносеологічна) функція – завдяки дослідженню загальних проблем пізнання філософія надає певні орієнтири пізнавальної діяльності, критерії та ознаки правильного руху до достовірних знань. Методологічна функція – філософія допомагає визначати напрямки наукових досліджень, допомагає орієнтуватися у розмаїтті процесів та явищ з певних теоретичних позицій. Логічна функція – філософія сприяє формуванню культури людського мислення, виробленню критично-неупередженої позиції у міжособистісних та соціально-культурних ситуаціях. Праксеологічна функція – філософія дозволяє аналізувати всі форми і наслідки практичної діяльності людей (виробничі, наукові, мистецькі, релігійні, політичні, правові тощо). Критична функція – філософія допомагає усувати помилки, долати застарілі догми і стереотипи, хибні ідеали й настанови. Виховна функція – філософія прищеплює інтерес і смак до самовиховання, сприяє посиленню потягу людини до самовдосконалення, творчого підходу до життя, пошуку життєвих сенсів.

Отже, філософія – закономірний продукт людського розуму, вища форма його вияву. Без філософії неможливі як належне формування особистості, так і існування духовної культури людства взагалі.

Питання до самоконтролю

1. Які основні структурні елементи світогляду?

2. Які основні історичні типи світогляду склалися в історії людства?

3. У чому полягає сутність наукової картини світу?

4. Як співвідносяться філософія і наука?

5. Які джерела та особливості філософського знання?

6. Назвіть функції філософії.

7. Яке місце посідає філософія в системі культури?

8. Чому людина постає як вища цінність у системі філософського знання?

9. Чому загальна картина світу прагне бути завершеною в світоглядних уявленнях людей?

10. Як ви розумієте твердження про те, що «філософія змушена вічно народжуватись у кожному новому поколінні»?

Дата добавления: 2014-11-16