Основні цілі, види та функції менеджменту

«Функція в управлінні» може розглядатись, як певна частина роботи в сфері управління, як функціональне утворення нижчого порядку по відношенню до управління, в цілому, або як простіші складові елементи загальної управлінської діяльності. Тому управління як вид людської діяльності є безпосередньою функцією певного суб’єкта кожної динамічної соціальної системи, який здійснює динамічні управлінські процеси [3, с. 37]. Розглянемо функції менеджменту (рис. 1.3.)

Рис. 1.3. Функції менеджменту

Розглянемо реалізацію усіх функцій менеджменту для управління ЗЕД поетапно. Планування є важливою частиною менеджменту ЗЕД, основною її функцією. Кінцевою метою планування, за рахунок моделювання розвитку підприємства, є визначення майбутнього стану основних показників діяльності, виявлення шляхів та засобів досягнення цього стану.

Наступна функція менеджменту – організація. Це процес поділу, групування та координації робіт, видів діяльності і ресурсів для досягнення поставлених цілей. Організаційна система ЗЕД залежить не тільки від зовнішніх та внутрішніх чинників, але й безпосередньо від методів виходу на зовнішні ринки. Необхідно обрати такий метод організації ЗЕД, який би максимально враховував наявні ресурси та потенціал підприємства.

Функція менеджменту – мотивація, повинна бути частиною загальної системи управління персоналом підприємства. Її головна мета – активізація діяльності працівників та підвищення ефективності роботи для досягнення поставлених цілей.

Основним елементом менеджменту, як процесу управління, є процес регулювання, який полягає у відстеженні управлінських впливів різного типу, реакцій системи зовнішньоекономічної діяльності на ці впливи та корекції даних управлінських впливів з метою мінімізації відхилень між заданими та поточними значеннями цільової функції.

Функція контролю включає облік і аналіз інформації про фактичні результати діяльності всіх підрозділів організації, порівняння їх з плановими показниками, виявлення відхилень і аналіз їхніх причин, розробку заходів щодо досягнення поставленої мети. У процесі контролю виявляється, наскільки узгодженими є всі функції управління, оскільки з'являються недоліки, допущені при їх виконанні.

Антисипативне управління підприємствами покликане вирішувати ці завдання, оскільки спрямоване на випередження усіх можливостей і загроз, що виникають у середовищі ведення зовнішньоекономічної діяльності, на засадах раннього ідентифікування, аналізування та передбачення ймовірних траєкторій їхнього розвитку. З метою уникнення різноманітних суперечностей та невизначеностей щодо розподілу функцій антисипативного управління між працівниками підприємств слід визначити коло посадових осіб, які можуть виконувати ці управлінські функції.

Слід зауважити, що антисипативне управління в жодному випадку не претендує на заміну функцій управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств, а лише пропонує новий підхіддо управління з позиції випередження потенційних змін середовища функціонування.

Однією з ключових складових досягнення успіху організацій на зарубіжних ринках є ефективна управлінська діяльність, що здатна відповідати на різноманітні виклики та вимоги середовища функціонування суб ' єктів зовнішньоекономічної діяльності, максимально використовуючи і розвиваючи усі можливості та ліквідовуючи загрози зовнішніх та внутрішніх умов функціонування [5,с.151-152].

Види менеджменту залежно від охоплення основних видів діяльності підприємницьких структур відображено на (рис.1.4).

10.

11.

Рис. 1.4. Види менеджменту залежно від охоплення основних видів діяльності підприємницьких структур.

У великому тлумачному словнику сучасної української мови слово "управляти" пояснюється як " спрямувати діяльність, роботу кого -, чого-небудь; бути на чолі, керувати; спрямовувати хід процесу; впливати на розвиток, стан чого-небудь ". Тому управління - це процес впливу на будь-кого, будь-що.

На думку Пітера Ф. Друкера, одного з теоретиків у сфері управлінської науки, "управління - це особливий вид діяльності, що перетворює неорганізований натовп на ефективну, ціленаправлену і продуктивну групу".

В сучасній вітчизняній управлінській літературі подається таке визначення: "управління - це процес перерозподілу обмежених ресурсів, необхідних для задоволення потреб організації шляхом досягнення поставлених цілей".

Отже, управління можна трактувати як вид діяльності, що полягає у керуванні людьми, процесами, елементами і системами соціально-економічного та політичного життя суспільства.

Тобто це сукупність скоординованих заходів, спрямованих на досягнення певної мети.

На основі сказаного можна зробити висновок, що управління - це:

- процес-серія безперервних взаємопов'язаних дій;

- спосіб мислення управлінця;

- комплекс принципів, методів і правил;

- свідома дія на людину;

- особливий вид діяльності.

Процес управління - це серія безперервних взаємопов'язаних дій. Ці дії називаються управлінськими функціями. Різноманіття підходів і визначень категорії "управління" пов'язане зі складністю вирішення поставлених перед ним завдань і мети.

Рис. 1.5. Розвиток управління як науки

Рис. 1.6. Класифікація управління

Процес управління складається з таких етапів (рис. 1.3):

Рис. 1.7. Схема етапів управління

Узагальнюючи думки дослідників, можна навести таке визначення сутності менеджменту: це цілеспрямований вплив на діяльність всіх працівників підприємства з метою виконання поставлених завдань і успішного досягнення встановлених цілей шляхом ефективного використання наявних ресурсів.

Рис 1.8. Узагальнена схема категорії менеджменту.

Дата добавления: 2014-11-16