Тема: Введення в спеціальність

Кількість годин – 2

План:

1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу.

2. Зміст предмету та цілі досліджень.

3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань.

4. Обов’язки лаборанта та техніка безпеки при роботі в КДЛ.

1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу

Клініко-діагностична лабораторія (КЛД) – обов’язковий підрозділ поліклініки чи лікарні, і чим більший лікувальний заклад, тим більш багатопрофільна його лабораторія. Сучасний лікар, практично любого профілю, не в змозі працювати без точних якісних показників стану організму і органів, обміну речовин, захисних резервів організму, так як на їх основі встановлюється і об’єктивізується діагноз, контролюється перебіг захворювання і ефективність лікування. Не будемо зменшувати значення методів структурної і функціональної діагностики, але слід зазначити, що на 70-80% об’єктивної діагностичної інформації лікар отримує на основі лабораторних аналізів, а стан деяких систем (імунологічної, зсідальної) можна визначити тільки за допомогою лабораторних методів.

Зараз лабораторна медицина представляє собою комплекс багатьох субдисциплін, кожна з яких досліджує окремі компоненти біологічного матеріалу, використовуючи власні специфічні методи. На сучасному етапі номенклатура клінічних лабораторних досліджень по всім напрямкам складає більше 1100 тестів (В.В.Меншиков, 2001).

Технологічний процес сприяв розвитку клінічних лабораторних досліджень, дозволив автоматизувати майже всі види лабораторних аналізів. Перед лабораторною службою відкриваються великі перспективні можливості, які навіть важко собі уявити. Це стосується технологій, основаних на принципі специфічного зв’язування антигена і антитіла, з’єднаного з різними мітками – ферментними, радіоактивними, люмінесцентними, флуоресцентними. Отримання моноклональних антитіл збільшило діагностичні можливості в гематології, цитології, імунології, мікробіології. Впровадження полімеразної ланцюгової реакції значно розширило діагностичні можливості клінічної генетики, створило нову основу для діагностики злоякісних захворювань, інфекційних хвороб, ідентифікації особи.

Таким чином, клінічні лабораторні дослідження грають важливу роль в сучасному діагностичному процесі. Це комплекс методів, які застосовуються для отримання достовірних даних про стан функціональних систем організму людини. Клінічна лабораторна діагностика опираючись на теоретичний та методичний фундамент біології та хімії, включає сьогодні декілька напрямків: цитологічне, біохімічне, гематологічне, токсикологічне, мікробіологічне, паразитологічне, імунологічне. Клінічні лабораторні дослідження належать до самих розповсюджених методів діагностики захворювань людини. Якщо людина практично здорова, то лабораторні дослідження носять загально-пошуковий характер, а за підозри на хворобу – цілеспрямований. Результати лабораторних досліджень залежать від підготовки хворого, техніки забору матеріалу, якості інструментів, посуду, в який проводять забір матеріалу, а також від умов транспортування та зберігання біоматеріалу.

Обов’язкова вимога до лабораторних досліджень – їхня вірогідність. І велику роль в цьому відіграє висока кваліфікація середніх медичних працівників і сумлінне виконання ними своїх обов’язків.

2. Зміст предмету та цілі досліджень

Предмет досліджень – це комплекс методів, направлених на отримання об’єктивних даних про стан функціональних систем організму людини. Матеріалом для дослідження може бути будь-який біологічний субстрат (виділення людського організму) – сеча, кал, виділення статевих органів, слина, піт, грудне молоко, у патологічних випадках – мокротиння, або біологічні рідини, які можна отримати внаслідок проколу або відкачування (кров, спинномозкова рідина, ексудати, транссудати, вміст кіст, пухлин, залоз, кістковий мозок, шлунковий та дуоденальний сік).

Ціль досліджень – оцінка фізіологічних процесів, які відбуваються в різних органах і системах та виявлення патологічних змін в них. Робота КДЛ з кожним роком удосконалюється. Поряд з кількісним зростанням лабораторні дослідження зазнають і глибоких структурних змін. В відповідності з досягненнями медичної науки і техніки вони безперервно збагачуються новими методами, проведення яких потребує використання різноманітної і складної апаратури. Результати досліджень перебувають у прямій залежності від точності засобів вимірювання медичного призначення, перевірку яких забезпечує метрологічний контроль силами Держстандарту і Метрологічної служби системи охорони здоров’я.

Для поліпшення якості аналізів, підвищення надійності отриманих результатів, впровадження сучасної техніки створюються спеціалізовані, централізовані лабораторії: гематологічні, біохімічні, імунологічні, мікробіологічні та інші. КЛД оснащуються новими сучасними приладами: автоматичними біохімічними та гематологічними аналізаторами, які дозволяють визначати одночасно декілька показників з великою швидкістю(до 180 проб за годину), автоматичними лічильниками формених елементів крові, аналізаторами складу речовини – спектрофотометрами, фотоелектроколориметрами.

Сучасний етап розвиту клінічної лабораторної діагностики характеризується розробленням і впровадженням у практику нових методів дослідження, підвищенням інформативності досліджень, що деякою мірою є відображенням рівня науково-технічного прогресу. Основними напрямками в розвитку лабораторної діагностики є централізація, автоматизація, уніфікація (стандартизація), інтенсифікація лабораторних досліджень, що сприяють найбільш швидкому, раціональному досягненню кінцевого результату обстеження, розпізнаванню захворювання.

Лабораторні дослідження проводяться по уніфікованим методикам(єдині методи дослідження обов’язкові для всіх лабораторій) з критеріями клінічної, діагностичної та техніко-економічної придатності. Це необхідно для отримання точних результатів дослідження, виконаних в різних лікувальних установах. Уніфікація методів досліджень дозволяє підвищити їх якість. Це означає науково обґрунтований вибір і впровадження в практику роботи клініко-діагностичних лабораторій єдиних аналітичних процедур, які задовольняють сучасний рівень розвитку медичної науки і потреби практики, що забезпечує надійність і схожість результатів діагностичних досліджень виконаних в різних лабораторіях.

Для вираження результатів досліджень застосовується єдина система одиниць виміру – Міжнародна система СІ(SI). Точні та вірогідні результати – обов’язкова умова виконання лабораторних методів дослідження, гарантією чого є проведення контролю їх якості. Згідно з методичними вказівками, що містяться в наказах Міністерства охорони здоров’я України, проводять:

а) міжлабораторний контроль якості досліджень силами державних, обласних організаційно-методичних та контрольних центрів із лабораторної справи;

б) внутрішньолабораторний контроль якості досліджень, який здійснює колектив лабораторії.

На деяких етапах проведення контролю якості бере участь фельдшер-лаборант. На сьогодні введено внутрішньолабораторний контроль якості більшості біохімічних, деяких загальноклінічних (сеча) та гематологічних досліджень.

Новим технологічним аспектом сучасної лабораторної медицини є можливість виконання традиційних лабораторних досліджень поза межами лабораторії – на прийомі у лікаря, біля ліжка хворого або самим пацієнтом в домашніх умовах. Це стало можливим завдяки аналітичним технологіям. Прості і зручні тест-системи у вигляді спеціальних смужок і компактних приладів для позалабораторних досліджень стають невід’ємним інструментом в роботі лікаря.

Дата добавления: 2014-11-16