Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту

Еякулят ретельно перемішують (але не до піноутворення). Краплю матеріалу наносять на чисте сухе й підігріте до 20-25°С предметне скло, накривають покривним скельцем і мікроскопують з об'єктивом · 40, окуляром · 7 або · 10, з опущеним конденсором.

Клітинні елементи еякуляту.

Сперматозоїди – основні елементи сперми. Сперматозоїд – це довга, розміром 58-67 мкм, клітина. У ньому розрізняють три частини: головку, шийку та хвіст. Форма головки овальна, загострена з переднього кінця. Більша частина головки заповнена ядром. Цитоплазма у вигляді тонкої оболонки оточує ядро. Головку з хвостом зв'язує шийка – найтонша частина сперматозоїда. Хвіст тонкий, його довжина 50-60 мкм. Крім нормальних сперматозоїдів трапляються й дегенеративні форми – з подвійною го­ловкою, без шийки, з двома хвостами тощо.

У разі різних захворювань статевих органів (наприклад, простатит) може спостерігатися аглютинація сперматозоїдів, яку виражають умовно хрестами.

Склеювання поодиноких сперматозоїдів – (+).

Склеювання половини сперматозоїдів, але тільки головками – (++).

Склеювання половини сперматозоїдів і головками, і хвостами – (+++).

Склеювання майже всіх сперматозоїдів – (++++).

Еритроцити. У нормі відсутні або трапляються поодинокі в препараті. Морфологічно еритроцити еякуляту не відрізняються від еритроцитів іншого розміщення.

Гемоспермія – наявність еритроцитів в еякуляті, можлива в разі поранень, запальних процесів, новоутворень та іншої патології.

Лейкоцити. У нормі в еякуляті виявляють поодинокі лейкоцити.

Піоспермія – наявність великої кількості лейкоцитів в еякуляті, характерна для неспецифічних запальних процесів (простатит, уретрит) і специфічних (гонорея, туберкульоз). У разі яскраво вираженої піоспермії (велика кількість лейкоцитів в еякуляті) препарат фарбують за Грамом, проводять бактеріологічне дослідження (посів) і визначають чутливість до антибіотиків.

Епітеліальні клітини. У нормі в еякуляті можна виявити поодинокі клітини циліндричного епітелію сечівника та поодинокі клітини протоки над'яєчка (полігональної форми; діаметром 18-42 мкм; ядро кругле, гіперхромне; цитоплазма займає більшу частину клітини). У разі патологічних станів в еякуляті з'являються епітеліальні клітини, які в нормі відсутні. Так, при неспецифічному уретриті в еякулят потрапляють в значній кількості клітини з човноподібної ямки сечівника (багатошаровий, плоский, зроговілий епітелій).

Велика кількість клітин епітелію (особливо в стані жирового переродження) і лейкоцитів свідчить про наявність запального процесу в статевих залозах.

Спермофаги – макрофаги, що фагоцитують сперматозоїди. Це круглі клітини діаметром 20-36 мкм зі світлою, часто вакуалізованою цитоплазмою. Містять одне або декілька ядер. У цитоплазмі видно головки фагоцитованих сперматозоїдів. Сперматофаги виявляють у разі застою еякуляту різного походження (тривале статеве утримання), облітерації сім'явиносної протоки внаслідок перенесеного запального процесу.

Клітини сперматогенезу. У нормальному еякуляті є сперматоцити та сперматиди, кількість яких не перевищує 2%. Сперматоцити – круглі або полігональні клітини, розміром 17-19 мкм з великим, округлим ядром. Цитоплазма світла, дрібнозерниста. У пофарбованих препаратах навколо ядра видно перинуклеарну зону. Сперматиди – дрібні клітини округлої або подовженої форми з великими гіперхромними ядрами, що розташовані центрально або ексцентрично. Трапляються багатоядерні клітини. Цитоплазма бліда, базофільна, може бути вакуолізованою. Зі сперматидів формуються сперматозоїди.

5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень

Для дослідження секрет передміхурової залози збирають у пробірку після її масажу. Крім того, можна досліджувати першу порцію сечі, що виділяється після масажу залози.

Визначають такі фізичні властивості, як кількість (у нормі 0,5-4 мл), реакцію (у нормі рН 6-6,4).

Мікроскопічне дослідження проводять в нативних і забарвлених за Романовським препаратах.

Морфологія елементів передміхурової залози.

Ліпоїдні тільця (лецитинові зерна) – це дрібні безбарвні матові зерна, в нормі в еякуляті містяться в значній кількості. У разі запалення передміхурової залози (простатит) кількість ліпоїдних тілець зменшується, іноді аж до повного зникнення.

Кристали Бетхера – безбарвні, подовженої форми, забарвлюються розчином Люголя в синій колір, подібні до кристалів Шарко-Лейдена. Кристали Бетхера є продуктами кристалізації сперміну – секрету передміхурової залози. Що сильніше виражена гіпоспермія, то швидше і в більшій кількості утворюються кристали Бетхера, особливо характерна їх поява в разі простатиту.

Амілоїдні тільця (конкременти) – овальної або округлої фор­ми, пошаровані, центральна частина дрібнозерниста, жовтого кольору. Виявляються в разі застою сперми (аденома або гіпертрофія передміхурової залози), а також іноді в разі запалення передміхурової залози.

Епітелій передміхурової залози – дрібні, безбарвні або білуваті клітини, подовженої форми або круглі з великими круглими або овальними ядрами, у цитоплазмі – поодинокі краплі жиру (жирова дистрофія).

Слиз. У нормі в еякуляті відсутній. У разі простатиту спостерігається велика кількість густого липкого слизу, що огортає сперматозоїди та утруднює їхню рухливість, що призводить до зниження запліднювальної здатності сперми.

У разі пухлин передміхурової залози в її секреті виявляють.

Дата добавления: 2014-11-16