Критерії прийняття забезпечення за кредитними операціями при розрахунку резервів

Чі «І

Формування резерву під прострочені та сумнівні щодо отримання нараховані доходи банки здійснюють щоміся­ця в розмірі фактичної заборгованості за станом на пер­ше число місяця, наступного за звітним.

Заборгованість за простроченими і сумнівними щодо отримання нарахованими доходами належить до нестан­дартної заборгованості за кредитом.

Банки зобов'язані здійснювати розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитом з урахуванням строків погашення заборгованості за кредит­ними операціями протягом місяця, в якому здійснено кре­дитну операцію або укладено угоду на її здійснення.

Резерви формуються щомісяця в повному обсязі за гру­пами ризику з урахуванням сум заборгованостей за кре­дитними операціями (у тому числі надані зобов'язання з кредитування) станом на перше число місяця, наступного за звітним. Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, в якій враховується заборгованість. Розмір фак­тично сформованого резерву за кредитними операціями банків контролюється за даними оборотно-сальдового ба­лансу з урахуванням коригувальних проводок.

Порядок проведення кредитних операцій і методика оцінки кредитоспроможності позичальника (контрагента банку) мають бути визначені у відповідних внутрішньо-банківських положеннях.

Положення, на підставі яких проводяться кредитні опе­рації, та методика оцінки кредитоспроможності позичаль­ника повинні подаватися на вимогу уповноважених пра­цівників Національного банку для перевірки достовірності оцінки фінансового стану позичальників, правильності їх класифікації та достатності сформованих резервів під кре­дитні ризики для покриття можливих втрат за кредитни­ми операціями. Відсутність чи неподання цих документів вважається підставою для негативних висновків щодо якості активів та управління банку при визначенні рей-тингової оцінки банку за системою САМЕLS.

Якщо банк здійснює довгострокове кредитування ін­вестиційних проектів, то внутрішні положення банку ма­ють містити правила щодо порядку видачі такого кредиту, методики оцінки інвестиційного проекту, методики аналі­зу бізнес-плану реалізації інвестиційного проекту та його самоокупності, порядку проведення обстеження позичаль­ника, методики оцінки його інвестиційної кредитоспро­можності, визначення схем кредитування інвестиційних проектів і регламенту підготовки прийняття рішень про надання інвестиційного кредиту.

Банки зобов'язані складати і подавати до територіаль­ного управління Національного банку України відповідну звітність про класифікацію кредитних операцій, створен­ня резервів та їх використання: форми № 302 "Звіт про класифіковані кредитні операції за формами власності" та № 604 "Звіт про розрахунок резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків". Звіти за цими формами складаються на підставі рішення кре­дитного комітету про класифікацію кредитів за критерія­ми ризику.

Під час визначення чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику окре­мо за кожною кредитною операцією може зменшуватися. на вартість прийнятного забезпечення або об'єкта фінан­сового лізингу (рухомого майна).

У банківській практиці виокремлюють такі види забез­печення за кредитом, як безумовні гарантії та предмети застави.

До безумовних гарантій, що беруться для розрахунку резерву під кредитні ризики, належать гарантії:

— Кабінету Міністрів України;

..■.'.■. ■ ■. :,■:■:■■

— банків, які мають офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж "інвестиційний клас";

— урядів країн категорії "А";

— міжнародних багатосторонніх банків (МБРР та ЄБРР);

— забезпечені гарантії банків України.

Країнами, що належать за визначенням міжнародних рейтингових агентств до категорії "А", є: Австралія, Авс­трія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерлан­ди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, Спо­лучені Штати Америки, Туреччина, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія.

Як предмети застави можуть бути прийняті майно та майнові права позичальника чи майнових поручителів (третіх осіб), а саме:

— майнові права на грошові депозити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж "інвестиційний клас";

— іменні ощадні сертифікати, що випущені банком-кредитором, або майнові права на грошові кошти пози­чальника чи майнового поручителя, що розміщені на де­позиті в банку-кредиторі, за умови безперечного контролю та доступу банку-кредитора до цих коштів у разі невико­нання позичальником кредитної угоди;

— дорогоцінні метали, які належать позичальнику і зберігаються в банку-кредиторі;

— державні цінні папери;

— недержавні цінні папери — облігації та акції підпри­ємств, що мають активний ринок, ощадні сертифікати на пред'явника, випущені банком-кредитором, ощадні сер­тифікати інших банків, інвестиційні сертифікати;

— зареєстроване нерухоме майно;

— рухоме майно (майно в матеріальній формі, яке не єнерухомістю);

— інші майнові права.

Не приймаються до розрахунку резерву майнові права на грошові кошти банку, який одночасно є позичальником і кредитором та кошти якого розміщені в банку-кредиторі на умовах, подібних до отриманих у нього кредитам або залученим депозитам. До таких умов може належати сума, строк, вид валюти кредиту або депозиту.

У разі здійснення кредитних операцій в іноземній валюті з фізичними особами до розрахунку резерву під кре­дитні ризики приймаються майнові права на грошові де­позити або іменні депозитні сертифікати, випущені бан­ком-кредитором, нерухоме майно, майнові права на май­бутнє нерухоме майно, що належить до житлового фонду, транспортні засоби та банківські метали.

У разі здійснення кредитних операцій з нерезидентами (крім банківських установ і фізичних осіб, які оформили дозвіл на працевлаштування в Україні або які є працівни­ками розташованих на території України іноземних дип­ломатичних, консульських, торговельних та інших офіці­йних представництв, міжнародних організацій та їх філій, що користуються імунітетом і дипломатичними приві­леями) до розрахунку резерву під кредитні ризики прий­маються тільки майнові права на грошові депозити або іменні депозитні сертифікати та нерухоме майно, що роз­ташоване на території України та належить на правах власності цим нерезидентам або поручителю-резиденту. Ця норма не поширюється на кредитні операції, що здійс­нюються іноземними філіями українських банків.

За операціями з розміщення та залучення грошових коштів між двома банками, що здійснюються в різних ва­лютах в еквівалентній сумі та на однакові строки (встанов­лені під час укладання договору), до розрахунку резерву під кредитні ризики приймаються майнові права на такі грошові кошти за умови обов'язкового оформлення дого­вору застави на всю суму цих коштів.

До розрахунку резерву під кредитні ризики предмети застави приймаються за ринковою вартістю. Якщо пред­метом застави є цінні папери, то їхня вартість визначаєть­ся відповідно до положень, визначених Положенням НБУ "Про порядок визначення справедливої вартості та зменшення корисності цінних паперів, затвердженим поста­новою від 17 грудня 2003 р. № 561.

Для розрахунку резерву під кредитні ризики прий­мається або повна вартість забезпечення, або певний відсо­ток вартості забезпечення залежно від категорії кредитної операції та виду забезпечення.

Так, безумовні гаранти беруться до розрахунку ре­зервів під кредитні ризики за такими коефіцієнтами (табл. 12.2).

Таблиця 12.2. Відсоток вартості забезпечення (гарантії), що береться для розрахунку чистого кредитного ризику

Категорія кредитної операції	Відсоток вартості забезпечення (гарантії), що береться для розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією
	Кабінету Міністрів України	урядів країн категорії "А"	міжнарод­них багато­сторонніх банків	банків з рейтингом не нижче, НІЖ "інвестиційний клас", забезпе­чені гарантії банків Укриїми
"Стандартні"
"Під контро­лем"
"Субстан-дартні"
"Сумнівні"
"Безнадійні"

Предмети застави беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики з урахуванням таких коефіцієнті! (табл. 12.3).

За операціями фінансового лізингу, об'єктами якого є рухоме майно, до розрахунку резерву береться вартість об'єкта фінансового лізингу залежно від строку його пере­бування в лізингоодержувача (з дати передачі йому об'єк­та) за такими коефіцієнтами (табл. 12.4).

Таблиця 12.4. Відсоток вартості об'єкта фінансового лізин­гу, що береться для розрахунку чистого кредитного ризику

Категорія кредит­ної операції	Відсоток вартості об'єкта фінансового лізингу, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією, залежно від строку його перебування в лізинго­одержувача
	до 1 року	від 1 до 2 років	від 2 років
"Стандартні"
"Під контролем"
"Субстандартні"
"Сумнівні"
"Безнадійні"

Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредит­ною операцією є перевищення його ринкової вартості по­рівняно із сумою основного боргу та відсотків за ним з ура­хуванням обсягу можливих витрат на реалізацію застави в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань.

При розрахунку чистого кредитного ризику не врахо­вується застава, предметом якої є акції, випущені банком-кредитором.

При розрахунку чистого кредитного ризику за кредита­ми, що надані під заставу майнових прав на грошові депо­зити позичальника або поручителя, враховується вартість застави в розмірі 100 % за умови передачі цих коштів в управління банку на строк дії кредитного договору.

Сума валового кредитного ризику за консорціумним кредитом зменшується в провідному банку на суму кре­дитних ресурсів, залучених від банків — учасників бан­ківського консорціуму.

За кредитами, класифікованими як "безнадійні", банк формує резерв на всю суму боргу за кредитом незалежно від наявності застави.

Банки мають проводити перевірку стану заставленого майна та за потреби переглядати його вартість щокварта­лу або у разі кожної пролонгації кредитного договору. У випадку, коли не здійснюється перевірка стану заставле­ного майна, а також немає документів, що засвідчують наявність і стан забезпечення, банк зобов'язаний формувати резервпід кредитні ризики на всю суму основного боргу.

Крім того, банки мають визначити графік проведення перевірки стану заборгованості за короткостроковими спо­живчими кредитами в розмірі, еквівалентному 2 тис. євро, що надані позичальникам — фізичним особам, які нале­жать за фінансовим станом до класу "А" чи "Б" та за станом обслуговування боргу класифіковані за групою "добре".

Періодичність і порядок перевірки стану заставленого мийна визначаються у внутрішніх положеннях банку за­лежно від виду та якості забезпечення, що приймається для покриття ризику за кредитними операціями, і можливості його зберігання.

Дата добавления: 2014-11-18