Похибка приладу

Похибка приладу, як ми зазначали, відноситься до систематичних похибок і є паспортною характеристикою приладу. Вона визначається для всієї сукупності приладів даного виду шляхом порівняння показів приладів досліджуваної партії з показами еталонного приладу (шляхом градуювання). За значення похибки приладу приймається найбільше з набутих значень. При роботі з окремим приладом конкретна величина похибки приладу невідома, але розміщена у відомих межах, які вказуються в паспортних даних приладу.

Похибка вимірювальних приладів визначається класом точності. Клас точності більшості приладів рівний максимально можливій відносній похибці приладу, вираженій у відсотках від величини верхньої межі шкали. Значення класу точності такого приладу маркується поряд з його шкалою. Згідно визначення класом точності приладу називається величина :

,

де x_i^прил - максимально можлива абсолютна похибка приладу для i -го вимірювання, x_max - величина верхньої межі шкали вимірювального приладу.

Звідси слідує, що

,

а максимальна відносна похибка приладу для i -го вимірювання обчислюється за формулою:

(%).

Так, наприклад, у вольтметра класу точності 0,2, що використовується для вимірювання напруги до V_max = 300 В, максимальна відносна похибка приладу для верхньої межі вимірювань рівна 0,2%. А при вимірюванні напруги V = 50 В максимальна відносна похибка зростає до величини 1,2%. Отже, при вимірюванні поблизу нуля (у першій половині шкали) значно зменшується точність вимірювання. Тому вимірювання в початковій частині шкали небажані.

Якщо клас точності не вказаний, то за похибку приладу можна прийняти половину ціни найменшої поділки на шкалі. Звичайно ця величина знаходиться в узгоджені з класом точності.

Дата добавления: 2014-11-18