Навчальна мета

Знати: загальні закономірності пошарової будови тіла та вчення про футлярну будову тіла, для визначення місць виникнення та шляхів по­ши­рення гематом і гнійних процесів та для виконання обґрунтованих доступів до них, а також для виконання футлярної анестезії принципи оперативного розкриття гнійних процесів і виконання футлярної новокаїнової блокади.

Вміти: визначити шари в будь-якій частині тіла знайти стінки фасціальних футлярів та їх вміст, розкрити гнійні процеси та футлярну анестезію.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Дисципліни	Знати	Вміти
Анатомія людини	Анатомію людського тіла по системах	Препарувати людське тіло
Загальна хірургія	Види місцевої анестезії	Користуватися шприцом та виконувати місцеве знеболення.
Оперативна хірургія	Види інструментів та правила користування ними	Користуватися інструментами

Основні питання теми:

1. Поняття про футлярну будову тіла. Закони Пирогова.

2. Значення кістково-фасціальних футлярів для розповсюдження ге­ма­том та запальних процесів.

3. Деякі ознаки єдності кінцівки і організму.

4. Фасціально-клітковинні простори кінцівок.

5. Розкриття фасціально-клітковинних просторів при гнійних процесах: доступи до гнійників; загальні правила розкриття гнійних процесів.

6. Принципи місцевого знеболення: метод повзучого інфільтрату за Вишневським, футлярна новокаїнова блокада і провідникова анестезія.

Матеріали для самоконтролю:

1. Назвіть послідовно шари м’яких тканин, які доводиться пересікати при доступі до кісток кінцівок.

2. Назвіть відомі Вам фасції: 1 _______; 2________; 3 ________.

3. До яких з названих тканин має відношення власна фасція:

а) шкіра з підшкірною клітковиною; б) поверхнева фасція; в) м’язи;

г) порожнини тіла?

4. Чим найчастіше утворені фуляри для груп м’язів синергістів:

а) поверхневою фасцією; б) власною фасцією і кісткою; в) власною фасцією; г) поверхневою і власною фасціями?

5. Який найглибший шар потрібно розтинати при доступі до головних судинно-нервових пучків?

6. Чим зумовлена кількість і ступінь розвитку футлярів на протязі кін­цівки?

7. Як розкривають поверхнево розташовані гнійники?

8. Чим зумовлений вибір раціонального оперативного доступу при глибоких флегмонах кінцівок?

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1.Оперативна хірургія і топографічна анатомія /Під ред. М.П. Ковальського. - К.: ВСВ «Медицина», 2010.

2. Оперативна хірургія і топографічна анатомія. /Під ред. К.І. Куль­чи­цького. - К.: Вища школа, 1994.

3.Оперативная хирургия и топографическая анатомия /Под ред. В.В.Ко­ванова. – М.: Медицина, 1985.

4. Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Курс оперативной хи­рургии и топографической анатомии – М.: Медицина, 1995.

Додаткова:

1. Лопухин Ю.М., Молоденков Н.М. Практикум по оперативной хирургии. - М., Медицина, 1988.

Методична вказівка для студентів 2 курсу до практичного занят­тя № 2.

Тема: РОЗ’ЄДНАННЯ І З’ЄДНАННЯ ТКАНИН. ПЕРВИННА ХІРУРГІЧНА ОБРОБКА РАН.

Актуальність теми: Роз’єднання і з’єднання тканин це головні тех.­нічні прийоми, які застосовуються на початковому і завершальному етапах будь-якої операції, в тому числі при виконанні найбільш поширеної: пер­вин­ної хірургічної обробки рани (ПХОР), що вимагає досконалого воло­діння ними кожним лікарем не залежно від фаху, оскільки ПХОР часто ви­конується за життєвими показаннями, а в процесі її проведення дово­ди­ть­ся зупиняти кровотечу. За невиконання або неправильне виконання ПХОР і зупинки кровотечі лікарі несуть моральну і юридичну відповідаль­ність.

Дата добавления: 2014-11-18