Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Навчальна мета. Знати:топографічну анатомію поверхневих і глибоких відділів лиця, границі, пошарову будову і особливості топографічної анатомії щічної




Знати: топографічну анатомію поверхневих і глибоких відділів лиця, границі, пошарову будову і особливості топографічної анатомії щічної, привушно-жувальної і глибокої ділянок бокового відділу лиця, особливості ПХОР, типові розрізи при гнійних процесах на лиці; показання, техніку блокади шкірних гілок трійчастого нерва, види вроджених вад лиця і принципи операцій при них.

Вміти: орієнтуватися в топографічній анатомії бокових ділянок лицевого відділу голови; виконувати первинну хірургічну обробку рани лиця; розтини гнійних процесів та блокаду шкірних гілок трійчастого нерва.

 

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Перечисліть ділянки лицевого відділу голови і їх межі. Вкажіть відділи бокової ділянки лиця.

2. Намалюйте проекцію ходу лицевої артерії та її анастомози.

3. Назвіть відростки жирового тіла щоки і напрямки поширення гнійних процесів по них.

4. Опишіть будову капсули привушної слинної залози, її зв’язок із залозою та слабкі місця.

5. Назвіть судини і нерви, що проходять через товщу привушної слинної залози.

6. Намалюйте схему ходу гілок лицевого нерва.

7. Намалюйте схему вен лиця, їх анастомози між собою та венозними синусами.

8. Перечисліть клітковинні простори глибокої ділянки лиця, їх сполучення з іншими відділами.

9. Представте схему ходу і розгалуження трійчастого нерва і верхньощелепної артерії.

10. Намалюйте схему розрізів при гнійних процесах на лиці.

11. Випишіть показання та техніку блокади шкірних гілок трійчастого нерва.

 

Контрольні питання:

1. Границі і поділ лиця на ділянки.

2. Топографічна анатомія щічної ділянки: межі, пошарова будова, фасції, м’язи, жирове тіло, судини і нерви. Анастомози вен лиця з мозковими синусами, практичне значення.

3. Топографічна анатомія привушно-жувальної ділянки: межі, пошарова будова, фасції, м’язи, судини і нерви.

4. Будова привушної слинної залози та її вивідної протоки.

5. Топ. анатомія глибокої ділянки лиця: клітковинні простори, їх сполучення з суміжними ділянками, судини і нерви.

6. Особливості первинної хірургічної обробки ран лиця.

7. Типові розтини на лиці при нагноєннях.

8. Приносові пазухи, їх практичне значення. Трепанація лобної та верхньощелепної пазух.

9. Блокада гілок трійчастого нерва на лиці: показання, техніка виконання.

10. Вади розвитку лиця. Принципи операцій при незрощенні верхньої губи і піднебіння.

Обсяг самостійної роботи на занятті

На анатомічному препараті; муляжах, таблицях студенти досліджують топографо-анатомічні особливості лицевої ділянки голови. Хірургічна бригада студентів з 3-4 чоловік на анатомічному препараті виконує первинну хірургічну обробку рани лиця. В залежності від поставленої задачі студенти знаходять точки виходу гілок трійчастого нерва на лиці і виконують їх блокаду. Проводять розрізи при гнійному паротиті.

 

ІНСТРУКЦІЯ

до виконання практичної роботи.

1. Визначення точок виходу гілок трійчастого нерва з метою їх блокади.

Для блокади надочного нерва (від першої гілки трійчастого нерва) визначте проекцію надочного отвору, яка розташована на 0,5 см медіальніше від середини верхнього краю очниці. Підочноямковий отвір (місце виходу на лице 2-ї гілки трійчастого нерва) проектується на 0,5 см донизу від точки, яка знаходиться на межі внутрішньої і середньої третини краю орбіти. Для блокади 3-ї гілки трійчастого нерва визначте проекцію підборідного отвору, розташованого на середині відстані верхнього і нижнього країв тіла нижньої щелепи, відповідно до проміжку між 1-м і 2-м кутніми зубами.

2. Дренування гнійних процесів ділянки привушної залози.

Розкриття їх проводиться відповідно до місця інфільтрата паралельно ходу гілок лицевого нерва радіальними розрізами. Тканини роз’єднують гострим шляхом включаючи власну фасцію, а в глибину проходять тупим способом. За Войно-Ясенецьким розтин шкіри та власної фасції здійснюють позаду гілки нижньої або біля кута нижньої щелепи з наступним роз’єд­нанням підлеглих тканин кровоспинними затискачами тупим способом.

3. Первинна хірургічна обробка рани лиця виконується у відповідності до рекомендованої літератури. При цьому рана висікається ощадно і ушивається косметичними або пластинковими швами.

Для накладання пластинкових швів застосуйте товсту полімерну монофіламентну лігатуру. На початок лігатури населіть металеву пластинку, повернуту опуклістю до шкіри, і назовні від неї – дві свинцеві намистинки. Зовнішню намистинку розплескайте пінцетом і зав’яжіть лігатуру навколо неї. Зшийте краї рани цією ж лігатурою, а другий її кінець зафіксуйте так само, як і початок. Перед розплескуванням свинцевої намистинки на кінці лігатури натягніть її до співставлення країв рани. Між металевими пластин­ками і шкірою можна лігатуру проводити через клаптик липкого пластиру

Тести для самоконтролю знань.

1. Які з названих ділянок не відносяться до бокової ділянки лиця?

а) привушно-жувальна; б) щічна; в) крилоподібна; г) скронева.

2. Назвіть артерію та її гілки 1) ______; 2) _______; 3) _______; і нерв 4) _______, розташовані в товщі привушної залози, пошкодження яких під час розкриття гнійного паротиту може викликати небезпечні ускладнення.

3. Відсутня чутливість шкіри в щічній ділянці. Гілки якого нерва пошкоджені?

а) n.ophthalmicus; б) n.maxillaries; в) n.mandibularis; г) n.facialis.

4. Який з названих м’язів належить до мімічних?

а) медіальний крилоподібний; б) латеральний крилоподібний;

в) скроневий; г) щічний.

5. Вкажіть напрямок хірургічного розтину для розкриття гнійного паротиту при локалізації гнійно-некротичного вогнища в частці привушної залози, розташованій поблизу жувального м’язу 1) _____, а також при розташуванні його в позащелепній ямці: 2) _____.

6. При пораненні якого нерва буде порушена функція мімічних м’язів?

7. Чим може ускладнитися карбункул в ділянці щоки при неправильному лікуванні?

8. Яке захворювання мозкової оболонки може виникнути як ускладнення фурункула верхньої губи?

9. Назвіть вени, що з’єднують печеристий венозний синус з лицевою веною 1) ______; 2) ______ та з крилоподібним венозним сплетенням 3) ________.

10. Як називаються запальні процеси у верхньощелепній 1)_______; лобній 2) _______ і решітчастих 3)______ приносових пазухах, 4 _______ при катарі верхніх дихальних шляхів. Чому ці хворі частіше страждають гайморитом, ніж фронтитом.

11. Які з названих утворень не розташовані в глибокій ділянці лиця?

а) язичний нерв; б) вушно-скроневий нерв;

в) верхньо-щелепна артерія; г) поперечна артерія лиця.

 

Розв’яжіть ситуаційні задачі:

1. У хворого після розкриття гнійного паротиту (у дитини після перенесеного епідемічного паротиту) виник параліч мімічних м’язів відповідної половини лиця. Яку помилку допустив хірург?

2. Для видалення гною з жирового тіла щоки хірург зробив розтин по передньому краю жувального м’язу. Чи правильно він це зробив?

3. У хворого (дитини) з фурункулом верхньої губи встановлено діагноз тромбоз кавернозного синуса. Вкажіть шлях розповсюдження нагноєння.

4. Чи може флегмона привушної залози розповсюдитися на парафарингіальний простір?

5. У хворого (дитини) рвана рана в ділянці переднього краю жувального м’язу сильно кровоточить. Обґрунтуйте яка судина ушкоджена? Ваша тактика?

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія. /Під ред. К.І. Кульчицького. - К.: Вища школа, 1994.

2. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. /Под ред. В.В.Кованова. – М.: Медицина, 1985.

3. Оперативная хирургия с топографической анатомией детского возраста /Под ред. Ю.Ф. Исакова, Ю.М.Лопухина. – М.: Медицина, 1989.

4. Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Курс оперативной хирургии и топографической анатомии – М.: Медицина, 1995.

5. Попович Ю.Л., Діамантопуло К.О. Техніка хірургічних операцій. – Івано-Франківськ, 2005.

 

Додаткова:

1. Золотарева Т.В., Топоров Г.Н. Хирургическая анатомия голови. - М., 1968.

2. Лопухин Ю.М., Молоденков Н.М. Практикум по оперативной хирургии. - М., Медицина, 1988.

3. Практикум по топографической анатомии и оперативной хирургии. /Под ред. Гудымова. - Минск, 1991.

 

 

Методична вказівка для студентів до практичного заняття №21

 

Тема: ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ПЕРЕДНЬОЇ ДІЛЯНКИ ШИЇ.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-18; Просмотров: 684; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.024 сек.