Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Виникнення, суть та функції грошей




Товарне виробництво обов'язково передбачає обмін товарів. Спочатку він носив випадковий характер. А з розвитком суспільства, поглибленням поділу праці обмін ставав настійною необхідністю. Уже з відокремленням скотарства від землеробства скотарські племена почали постійно обмінювати худобу на інші блага. Ще ширшого розмаху набрав обмін після виділення ремесла і торгівлі у самостійні сфери господарювання. У той самий час розвиток обміну почав наштовхуватися на істотні перешкоди. Це, насамперед, неспівпадання бажань власників різних товарів. Якщо людина мала зерно і хотіла обміняти його на сокиру, то потрібно було знайти власника сокири, якому потрібне було б зерно. Інакше обмін не міг відбутися. Ці суперечності обміну стихійно призвели до того, що за якимось певним товаром закріплювалася властивість безперешкодно обмінюватись на будь-який інший товар. З історії відомо, що таким товаром часто була худоба. А у слов'ян роль такого товару відігравало хутро.

Отже, у результаті розвитку обміну за певними товарами закріпилася специфічна суспільна функція, і саме вони стали загальним еквівалентом, на який будь-який товар міг безпосередньо обмінюватись, бо власник такого товару міг у будь-який момент обміняти його на необхідний йому товар. Товар, що відігравав роль загального еквівалента, по суті, став прообразом грошей. Гроші з'явилися тоді, коли роль загального еквівалента закріпилася за металами. Цьому сприяли природні властивості металів, що дозволяють їм виконувати роль загального еквівалента найкращим чином.

По-перше, вони характеризуються однорідністю. Шматок золота чи срібла відрізняється від іншого шматка лише вагою. Тому одні й ті самі гроші мають однакову купівельну здатність. По-друге, благородні метали мають високу ділимість. їх можна поділити на будь-які шматочки, і своєї споживчої вартості вони не втрачають. Інші товари, що були загальними еквівалентами, такої властивості не мали. По-третє, благородні метали трудомісткі. Оскільки вони відносно рідко зустрічаються у природі, то їх видобуток вимагає високих затрат. І невелика кількість металу може бути еквівалентом високої вартості. По-четверте, благородні метали мають високу збереженість, а отже і транспортабельність. Щоб зберігати худобу як загальний еквівалент, потрібні значні витрати, та й довговічність її невелика. Золото та срібло можна зберігати тривалий період часу, і вони не втрачають своїх властивостей.



Отже, гроші виникли у результаті тривалої еволюції товарного виробництва і обміну. Суть їх полягає в тому, що це специфічний товар, який відіграє роль загального еквівалента. Саме цей товар може виражати вартість усіх інших товарів, а з іншого боку, він безперешкодно обмінюється на будь-який товар. З появою грошей відбувається перехід від простого товарообміну, який здійснюється за формулою ТІ - Т2, до обміну за допомогою грошей за формулою T1 — Г — Т2. Такий обмін називається обігом товарів.

Повніше суть грошей виявляється у тих функціях, які вони виконують. Першою функцією є міра вартості Гроші використовуються для вираження величини вартості товару. Виражена у грошах вартість товару називається ціною товару. Характерною особливістю функції грошей як міри вартості є те, що вони виконують цю функцію як ідеальні гроші. Щоб оцінити товари на мільйонні суми, виразити їх вартість у грошовій формі, тобто в ціні, зовсім не потрібні наявні гроші.

Другою функцією грошей є засіб обігу. У цій функції гроші виступають як посередник у процесі реального товарообміну за формулою: T1 — Г — Т2 . Тут гроші як засіб обігу долають обмеження, пов'язані з прямим товарообміном. У процесі товарного обміну купівля і продаж товару розриваються, стають самостійними, не співпадають ні у часі, ні у просторі. Створюється передумова для подальшого розвитку обміну і товарного виробництва. Продавець може продавати товар в одному місці, а купувати в іншому. Оскільки за актом продажу може не відбуватися акт купівлі, то цим породжується можливість затоварювання, бо гроші, отримані за проданий товар, не використовуються для купівлі іншого товару. Цим створюється абстрактна можливість криз надвиробництва.

Функцію засобу обігу золото та срібло спочатку виконували у зливках. Але це було не дуже зручно, бо вимагало при кожному акті купівлі-продажу зважувати метал. Для зручності металу почали надавати певної форми з відповідними позначками. Так з'явилися монети. Пізніше їх карбування стало прерогативою держави.

Функціонування монет як засобу обігу засвідчило, що монети, які давно перебували в обігу і втратили частину своєї ваги, у функції засобу обігу оберталися, як і нові, повноважні монети. Тобто їх купівельна здатність не зменшувалася, хоча вміст металу ставав меншим. По суті, обіг грошей відділив реальний зміст монети від її номінального змісту. Це і дало підставу для випуску в обіг паперових грошових, знаків як замінників металевих монет. Вперше такі гроші з'явилися у Китаї у середні віки. У Російській імперії, до якої входила і значна частина сучасної України, паперові гроші вперше було випущено 1769 р. під назвою «асигнації». З появою паперових грошей була закладена можливість для їх знецінення, що зумовило інфляційні процеси.

Третя функція грошей — засіб нагромадження, або утворення скарбів. Вона випливає з попередньої функції. Якщо товаровиробник продав свій товар і отримані гроші не обміняв на інший товар, то гроші вилучалися із сфери обігу і перетворювалися на скарб. Цю функцію виконують реальні гроші, які не підлягають знеціненню. Хоча за певних умов не виключена й можливість нагромадження паперових грошей, хоча при цьому велика небезпека втрати нагромадженого. Це яскраво проілюструвала практика втрати ощадних вкладів громадянами України на початку 90-х років минулого століття.

Гроші виконують і функцію засобу платежу. Якщо товаровиробник купує товар без оплати його в момент купівлі грішми, то умовою такої купівлі є зобов'язання покупця сплатити гроші через певний період часу, обумовлений угодою між покупцем і продавцем. При настанні строку оплати боржник сплачує продавцеві обумовлену суму грошей. У цей момент гроші й відіграють функцію засобу платежу. Це можуть бути як монети, так і паперові гроші. У той самий час такі операції створюють можливість появи кредитних грошей. Товаровиробник, який продав товар у кредит, отримує від покупця боргове зобов'язання, що називається векселем, і може використати його для розрахунків при купівлі товару. У такому випадку вексель стає кредитними грішми. Боргові зобов'язання, що випускаються банком, отримали назву «банкноти», або «банківські білети». На відміну від векселів приватних осіб, банкноти мали золоте забезпечення і широко використовувалися у обігу як справжні гроші.

Вихід обігу за межі національних кордонів, розвиток зовнішньої торгівлі спричинили появу і такої функції, як світові гроші. За вдалим висловом одного з класиків політичної економії, на світовому ринку гроші скидали свої національні мундири і виступали у первісному виді — у формі золотих зливків. Але з середини XX ст., коли обмін банкнот на золото було припинено, золото перестало бути світовими грішми. Його функція закріпилася за деякими національними валютами, зокрема доларом США, англійським фунтом стерлінгів тощо. Світові гроші функціонують як всезагальний засіб платежу, всезагальний купівельний засіб і абсолютно суспільна матеріалізація багатства взагалі.

З виникненням грошей і функціонуванням їх у обігу виникає проблема узгодження кількості грошей з цінами товарів, що реалізуються за їх участю. Іншими словами, виникає потреба визначення кількості грошей, що знаходяться в обігу. Це пов'язано з тим, що гроші постійно знаходяться в обігу, тоді як товари, що обмінюються за їх допомогою, вибувають із сфери обігу у споживання. Тому одна й та сама грошова одиниця може протягом певного періоду часу обслуговувати обмін товарів ціною в кілька таких одиниць. Крім того, невідповідність між грошовою масою та обсягом товарів, що підлягають реалізації, може призвести до порушення стабільності обміну товарів. Якщо грошова маса буде більшою за суму цін товарів, що підлягають реалізації, це може призвести до зростання цін і знецінення грошей. Недостатня кількість грошової маси зумовить неможливість реалізації певної частини товарної маси. Як одна, так і інша ситуація негативно позначаються на стані економіки.

При визначенні кількості грошей, необхідних для обігу, потрібно враховувати такі обставини. По-перше, вона залежить від суми цін товарів, що підлягають реалізації. По-друге, на неї впливає швидкість обороту грошової одиниці. Що вона вища, то, за інших рівних умов, кількість грошей буде меншою. По-третє, необхідно врахувати, що частина товарів продається у кредит і в даний період часу наявних грошей для них не потрібно. По-четверте, на кількість грошей впливає сума цін товарів, проданих у кредит у попередньому періоді, а строк їх сплати настав у даному періоді. І, нарешті, потрібно врахувати суму цін товарів, що реалізуються шляхом бартеру. З урахуванням цих обставин загальну кількість грошей, необхідну для обігу, можна визначити за такою формулою:





Дата добавления: 2014-11-18; Просмотров: 603; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.016 сек.