Единство предмета и цели искусства

Принципиально невозможно найти какую-то особую сферу, особый круг жизненных явлений, составляющих предмет (исключительный интерес) искусства. Ни в природе, ни в обществе, ни в духовной жизни человека нет таких явлений, которые были бы недоступны искусству или не интересовали его.

Ошибочно выделять в действительности круг явлений и считать только его предметом искусства. Весь мир — объект не только научного, но и художественного освоения. При освоении явлений человек подходит к ним, исходя из определенной практической необходимости.

У художника и ученого различны цели (практические определители связи с миром). Творец искусства подходит к действительности, побуждаемый своей целью, которая обусловливает его угол зрения, его специфический, художнический взгляд на мир. Каков же этот практический определитель, связывающий художника с окружающим миром? Какова практика, функция, цель искусства? Искусство существует во имя людей, его высшая цель — гуманизм, счастье и полноценная жизнь личности. Ничем незаменимая цель (практика) искусства: утверждать самоценность личности, доставлять ей эстетическое наслаждение, пробуждать в ней творческий дух. Именно в свете и под углом зрения этой цели художник и смотрит на мир, отбирая в нем необходимые связи.

Практика искусства многогранна, но есть одна его сущностная цель — социализация личности и утверждение ее самоценности. Искусство делает личность истинно человеческой и истинно общественной, вовлекая в круг социальной жизни самые интимные и самые личные стороны нашего существа. Искусство непринужденно и непосредственно воздействует на сокровенное и индивидуальное мироотношение личности, утверждая ее самоценное значение.

Итак, объект и предмет и искусства, и науки, и философии, как и всякого сознания, — мир. Предмет искусства — реальность, взятая в свете гуманистических целей искусства, или жизнь в ее самом широком общественном значении («общеинтересное» для человека не как специалиста, а как человека), действительность в ее эстетическом, богатстве, мир в его значении для человечества.

Выводы

1. Искусство одна из важнейших сфер культуры.

2. Искусство – вид социальной деятельности, продуктом которого являются специальные духовные эстетические ценности.

3. Специфика искусства заключается в единстве предмета и цели искусства.

4. Эстетический идеал – представление о высшей гармонии и совершенстве в действительности и искусстве.

5. Эстетический идеал – единство блага и истины в красоте.

6. Эстетический идеал раскрывает природу искусства, а художественный образ является средством его выражения.

7. Триада парных понятий: абстрактное и конкретное, логическое и эмоциональное, объективное и субъективное составляют полноту художественного образа.

8. Искусство полифукционально. Его специфическими функциями являются эстетическая и гедонистическая функции.

Контрольные вопросы и задания

1. Какова природа искусства?

2. В чем заключается специфика искусства?

3. Как соотносятся искусство и наука?

4. Дайте определение эстетического идеала.

5. Как в эстетическом идеале проявляются представления о должном и нравственном?

6. Перечислите характеристики художественного образа. Коротко раскройте их содержание.

7. Какие функции искусства Вам известны?

8. Раскройте содержание воспитательной функции искусства.

9. Назовите специфические функции искусства.

10. Каким образом искусство может предсказывать развитие мира?

Литература

8. Борев Ю.Б. Эстетика. – М., 2002.

9. Эстетика. / Под ред. А.А. Радугина. – М.,2000.

10. Кривцун О.А. Эстетика. – М.,2000.

11. Яковлев Е.Г. Эстетика. – М.. 2000.

12. Этика и эстетика: Учебное пособие для самостоятельного изучения дисциплины / Сост., Пальм Н.Д., Гетало Т.Е., Тарасенко И.В. и др. – Х., 2004.

13. Кондрашов В.А., Чичина Е.А. Этика. Эстетика. – Ростов-на-Дону, 2000.

14. Жаринов В.М. Эстетика. Раскрытие эстетической тайны: краткий учебник для школьников, студентов, преподавателей. – М., 2001.

15. Гилберт К., Кун Г. История эстетики. Кн. 1, 2. Пер. с англ. – М., 2000.

16. Краткий словарь по эстетике. / Под ред.М.Ф. Овсянникова. – М., 1983.

17. Эстетика: Словарь. / Под общ. ред.А.А. Беляева. – М.,1989.

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

Блок 1. ЗАГАЛЬНА ЕТИКА

1. Етика, її предмет, цілі та завдання.

2. Теорії походження моралі.

3. Структура та функції моралі.

4. Особливості моральної свідомості. Категорії етики.

5. Моральна діяльність. Структура вчинку.

6. Моральні відносини. Обов’язок, вимога, санкція.

7. Системи морального світогляду. Історичний підхід: розвиток моралі у різні історичні епохи.

8. Історичний підхід: етичні вчення Давньої Греції та Риму.

9. Основні напрямки в етиці Середньовіччя.

10. Розвиток етичної думки в Новий час.

11. Основні етичні вчення ХIХ-ХХ століття.

12. Історія та сучасний стан етичної науки в Україні.

13. Системи морального свiтогляду за ознакою: раціоналізм (гедонізм, евдемонізм, утилітаризм, прагматизм) – ірраціоналізм (волюнтаризм, інтуїтивізм, екзистенціалізм, деякі напрямки неопозитивізму).

14. Моральні системи за ознакою ставлення до дійсності (реалізм, фаталізм, цинізм).

15. Ціннісні моральні системи (абсолютизм, релятивізм, персоналізм).

16. Ієрархія цінностей та ідеал людини.

17. Моральний вибір та його роль в свідомості ділової людини.

18. Імперативність моралі (проблеми обов’язку та сумління).

19. Воля та відповідальність в діяльності менеджера.

20. Задоволення, користь та щастя як сенс життя.

21. Моральна особистість. Характеристика моральних типів особистості.

22. Стадії морального розвитку колективу.

23. Моральні характеристики особистості та колективу.

Блок 2. ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА

24. Професійна етика. Етика бізнесу: предмет, завдання, структура.

25. Умови формування цивілізованої етики бізнесу.

26. Роль етичних цінностей ринку в формуванні моральної культури підприємця.

27. Проблема соціальної відповідальності в бізнесі.

28. Корпоративна культура: складові та типи.

29. Види та типи етичних кодексів. Етичний кодекс організації.

30. Моральні цінності етики управління.

31. Вплив керівника на підлеглих (моральні стосунки по вертикалі – “керівник-підлеглий”).

32. Взаємовідношення “підлеглий –керівник” (оборотний зв’язок).

33. “Горизонтальні” стосунки в колективі.

34. Форми ділового вербального спілкування.

35. Методика проведення ділових бесід (дисциплінарних бесід, співбесід, нарад).

36. Ділова кореспонденція та ділові телефонні розмови.

37. Організація та проведення ділових переговорів.

38. Значення невербальної комунікації в діловому спілкуванні.

39. Роль етикету в ділових стосунках.

40. Імідж ділової людини (одяг, візитні картки, порядок знайомств і привітань).

41. Етикетні ситуації в діловому спілкуванні (ділові прийоми, свята, подарунки та сувеніри, етикет за столом).

42. Міжнародний протокол та етикет (національні особливості ділового етикету, етикет національного прапору).

Блок 3. ЕСТЕТИКА

43. Предмет та завдання естетики.

44. Структура естетичного: естетична свідомість, естетична діяльність, естетичне відношення.

45. Категорії естетики: прекрасне та потворне, піднесене та низинне, трагічне та комічне.

46. Естетика природи.

47. Естетика труда.

48. Прикладна естетика. Дизайн.

49. Види та функції дизайну.

50. Інтер’єр офісу. Імідж фірми.

51. Сутність, природа та соцiальнi функції мистецтва.

52. Уявлення Платона про прекрасне.

53. Ф.Аквінський про природу прекрасного.

54. І.Кант про сферу естетичного як доцільність без цілі.

55. Ф.Гегель про красу в природі.

56. К.Маркс про закони краси та особливості людської праці.

57. Як визначає сутність естетичного М.Чернишевський?

58. У чому полягає сенс мистецтва за В.Соловйовим?

ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ

Дата добавления: 2014-11-18