КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Словотворення іменників першої відміни
Вправи 1. Знайдіть основу інфекта і визначіть дієвідміну: festīno, āre fido, ĕre quaero, ĕre valeo, ēre taceo, ēre veto, āre spiro, āre consentio, īre debeo, ēre video, ēre reperio, īre divĭdo, ĕre 2. Провідміняйте в praesens indicatīvi actīvi й утворіть наказовий спосіб від таких дієслів: vivo, ĕre video, ēre ausculto, āre consentio, īre 3. Перекладіть українською мовою: valēmus, spirant, scribis, consentiunt, dividĭtis, clamas, vetat, credunt, taceo, vide!, sperāte!, noli clamāre!, nolīte festināre! 4. Перекладіть латинською мовою: Ти говориш, вони розповідають, ми надіємось, ви бачите, я працюю, він мовчить, вони кричать, шукай!, забороняйте!, не мовчи!, не пишіть! 5. Прочитайте і перекладіть граматичні терміни: numĕrus singulāris; coniugatio tertia; tempus imperfectum indicatīvi passīvi; persōna prima; modus imperatīvus; infinitīvus praesentis passīvi. 6. Від дієслів narrāre, discĕre, tacēre, reperīre, perpendĕre утворіть praesens indicatīvi actīvi 3-ї особи однини і множини. 7. Від яких латинських слів походять українські деривати: лаборант, дисципліна, дебет, валентність, віварій, нотація, декламація, консенсус, дивіденд, дивізія. ТРЕТЄ ЗАНЯТТЯ (LECTIO TERTIA) Іменник (Nomen substantīvum) Прикметник (Nomen adiectīvum) Граматичні категорії іменника (прикметника) Nulla est doctrīna sine lingua Latīna Не має жодної науки без латинської мови Іменники, прикметники і займенники в латинській мові мають граматичні категорії роду (genus), числа (numĕrus), відмінка (сasus) і відміни (declinatio). У латинській мові є: 1. Три роди (Genĕra): а) masculīnum (m) – чоловічий рід б) feminīnum (f) – жіночий рід в) neutrum (n) – середній рід. 2. Два числа (Numĕri): а) singulāris – однина б) plurālis – множина. 3. Систему латинської відміни утворюють шість відмінків (Сasus): nominatīvus (Nom.) – називний відмінок (хто? що?) genetīvus (Gen.) – родовий відмінок (кого? чого?)
datīvus (Dat.) – давальний відмінок (кому? чому?) accusatīvus (Acc.) – знахідний відмінок (кого? що?) ablatīvus (Abl.) – аблатив або орудно-місцевий відмінок (ким? чим? на кому? на чому? де? коли? звідки?) vocatīvus (Voc.) – кличний відмінок.
4. П’ять відмін (Declinatio) іменників, три відміни прикметників. Залежно від закінчення історичної основи латинські іменники діляться на п’ять відмін (declinatio): Перша відміна – основа на -ā Друга відміна – основа на – - ŏ /-ĕ Третя відміна – основа на приголосний звук або -ĭ Четверта відміна – основа на -ŭ П’ята відміна – основа на -ē. Оскільки історичну основу через злиття її голосного звука із закінченням важко виділити, то приналежність іменника до відміни практично визначається за закінченням родового відмінка однини (genetīvus singulāris). Закінчення genetīvus singulāris першої – п’ятої відмін:
Графічно відміни залежно від роду можна зобразити так: Прикметники поділяються на три відміни. Вони мають ті самі закінчення в родовому відмінку однини, що й іменники відповідної відміни. Основні (словникові) форми іменника (прикметника) Іменники та інші змінні частини мови запам’ятовуються в основній (словниковій) формі. Для іменників – це три форми: Nom. sing., Gen. sing. і рід. Наприклад: terra, terrae, feminīnum – земля; popŭlus, popŭli, masculīnum – народ; acĭdum, acĭdi, neutrum – кислота; homo, homĭnis, masculīnum – людина;
status, status, masculīnum – стан; res, rei, feminīnum – річ, справа. Скорочена форма запису: terra, ae, f; popŭlus, i, m; acĭdum, i, n; homo, ĭnis, m; status, us, m; res, rei, f.
Перша відміна (Declinatio prima) До першої відміни належать іменники, прикметники, присвійні займенники, порядкові числівники жіночого роду, які в Nom. sing. закінчуються на -ă, у Gen. sing. – на -ае. Історична основа -ā. Іменники: terra, ae, f – земля stella, ae, f – зірка silva, ae, f – ліс aqua, ae, f – вода via, ae, f – дорога forma, ae, f – форма gutta, ae, f – крапля cellŭla, ae, f – клітина charta, ae, f – папір, карта esca, ae, f – їжа farīna, ae, f – борошно natūra, ae, f – природа pecunia, ae, f – гроші magistra, ae, f – вчителька Прикметники: magna (f) – велика parva (f) – мала clara (f) – славна recta (f) – пряма alta (f) – висока conĭca (f) – конічна Присвійні займенники: mea (f) – моя nostra (f) – наша tua (f) – твоя vestra (f) – ваша sua (f) – своя Порядкові числівники: prima (f) – перша tertia (f) – третя secunda (f) – друга quarta (f) – четверта.
Відмінкові закінчення першої відміни:
Відмінювання словосполучень: aqua liquĭda (f) – прозора вода; terra magna (f) – велика земля:
Іменники першої відміни утворюються від трьох основ: іменникових, прикметникових та дієслівних. 1. Іменникові основи. Від основи іменника за допомогою формантів: а) - ŭla, -cŭla, -ŏla, -ella утворюються іменники із зменшувальним значенням: lingua, ae, f – язик, мова – lingŭla, ae, f – язичок forma, ae, f – вид, зовнішність – formŭla, ae, f – формула pars, partis, f – частина – particŭla, ae, f – частинка cutis, is, f – шкіра – cuticŭla, ae, f – шкірочка arteria, ae, f – артерія – arteriŏla, ae, f – артерійка filia, ae, f – донька – filiŏla, ae, f – донечка capra, ae, f – коза – capella, ae, f – кізонька; б) за допомогою форманта - īna утворюються іменники, які означають мистецтво чи заняття: officīna, ae, f – аптека, doctrīna – вчення, наука. 2. Прикметникові основи. Від основи прикметника за допомогою формантів -ia, -itia утворюються іменники із значенням властивості, прикмети: concors, concordis – згідний – concordia, ae, f – згода miser, ĕra, ĕrum – нещасний – miseria, ae, f – нещастя iners, inertis – бездіяльний – inertia, ae, f – бездіяльність potens, potentis – сильний – potentia, ae, f – сила avārus, a, um – жадібний – avaritia, ae, f – жадібність. 3. Дієслівні основи: а) від основи інфекта із словотвірними формантами - (e)ntia, ‑ (a)ntia утворюються іменники із значенням якості чи стану: consistĕre – гуснути, застигати – consistentia, ae, f – стан рухомості високов’язких рідин і напівтвердих речовин differre – розрізняти – differentia, ae, f – різниця intellegĕre – розуміти – intellegentia, ae, f – розуміння, здатність сприйняття substāre – існувати – substantia, ae, f – суть, сутність; б) від основи супіна за допомогою словотвірних формантів ‑ (t)ūra, -(s)ūra утворюються іменники із значенням результату дії:
struo, struxi, structum, ĕre – будувати – structūra, ae, f – структура metior, mensus sum, īri – виміряти – mensūra, ae, f – міра, вимір. Новоєвропейські мови, запозичуючи латинські слова першої відміни, засвоїли також словотвірні форманти: лат. natūra, cultūra, censūra, doctrīna, medicīna; укр. натура, культура, цензура, доктрина, медицина; фр. nature, culture, censure, doctrine, medicine; англ. nature, culture, doctrinе, medicine; нім. Natur, Kultur, Doktrin, Medizin. Прийменники (Praepositiōnes) У латинській мові прийменники вживаються з акузативом, аблативом, акузативом і аблативом, рідко з ґенетивом. 1. Найуживаніші прийменники з акузативом: ad – до, біля, для; ante – перед, до; apud – в, біля, при; contra – проти, напроти; extra – ззовні, поза, за; infra – нижче, під, після; intra – всередині, протягом; inter – між; ob – перед, внаслідок; praeter – мимо, крім; per – через, крізь; post – після, позаду; trans – через, за, по той бік; supra – вище, над. 2. Найуживаніші прийменники з аблативом: a (ab) – від; de – з, про, по; pro – попереду, перед, за, замість; sine – без; cum – з; e (ex) – із, з; prae – перед, через. 3. Прийменники з акузативом і аблативом: in – в, на, до sub – під super – над чим, на чому, на що. На питання де? керують аблативом, на питання куди? – акузативом. Два прийменники causa, gratia – заради, для, із-за керують ґенетивом і вживаються постпозитивно.
Дата добавления: 2014-11-20; Просмотров: 2002; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |