Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ставлення до ризику. Санкт-Петербурзький парадокс




Відношення до ризику у різних людей може бути різним. Є люди, схильні до ризику, є ті, хто його абсолютно не сприймає, а також ті, хто байдужний (нейтральний) до ризику.

Не схильною до ризику (risk aversion) вважається людина, що при рівності гарантованого доходу і очікуваного доходу від ризикованого варіанту віддасть перевагу визначеному, гарантованому результату ряду невизначених, ризикових результатів. Поведінка несхильної до ризику людини пояснюється специфічним видом функції корисності її доходу (рис. 9.1а). Графік показує, що додатковий приріст багатства має для людей меншу корисність ніж можливість рівновеликої втрати коштів.

Нейтральною до ризику (risk neutrality) вважається людина, яка при даному очікуваному доході байдужа до вибору між гарантованим і ризиковим результатами. Графік корисності доходу для цих людей представлений на рисунку 9.1б.

Схильною до ризику (risk preference) вважається людина, яка при даному очікуваному доході віддасть перевагу пов’язаному з ризиком результату замість гарантованого результату.Графічно схильність до ризику може бути інтерпретована як гілка параболи, що різко піднімається наверх (рис. 9.1в).

а) б) в)

Рисунок 9.1 Корисність а) несхильної до ризику людини; б) нейтральної до ризику людини;

в) схильної до ризику людини

 

В той же час схильність людей до ризику не є постійною величиною. Схильність до ризику є показником не характеру, а майнового стану людини. При відносно невеликих сумах (що не загрожують зміні майнового статусу) людина може бути схильною до ризику. При збільшенні суми, яку вона може втратити, схильність до ризику починає зменшуватись, аж поки людина не стане несхильною до ризику.

 

9.3 Поведінка фірми в умовах невизначеності у цінах.

За умов невизначеності у цінах фірма може орієнтуватись на очікуване значення ціни оскільки прибуток за очікуваної ціни дорівнює математичному одіванню прибутку.

Наприклад, фірма за умов досконалої конкуренції за умов позитивних для неї змін на ринку матиме ціну на свій товар на рівні 10 грн., за несприятливих умов – 5 грн. Ймовірність кожного варіанту однакова і складає 0,5. Орієнтуючись на очікуване значення ціни E(P)=0,5×10+0,5×5=7,5 грн. фірма встановлює обсяг випуску на рівні 10000 одиниць. Сукупні витрати при цьому складуть 60000 грн. (вважаємо, що у фірми є повна інформація стосовно своїх витрат, тобто фірма діє в умовах неповної визначеності). Прибуток при цьому складе 15000 грн. Якщо б ми шукали очікувану величину прибутку то він би теж склав 15000 грн.: (E(Pr1)=0,5×100000+0,5×50000 - 60000=15000 грн.).

Проте очікувана величина ціни не може бути єдиним орієнтиром на основі якого фірма робить вибір в умовах ризику.

Припустимо у фірми є можливість при тих же витратах (60000 грн.) виробляти іншу продукцію, дохід від виробництва якої при ймовірності 0,8 буде рівним 90000 грн., а при ймовірності 0,2 - 15000 грн. Очікуваний прибуток при цьому складе теж 15000 грн.:

(E(Pr2)=0,8×90000+0,2×15000 - 60000=15000 грн.).

Для вибору з цих двох варіантів фірмі необхідно оцінити ризикованість кожного з них. Розрахуємо середньоквадратичне відхилення доходу фірми (TR) для першого (1) і другого (2) варіанту:

грн.,

грн.

Значення середньоквадратичного відхилення означає, що середнє відхилення від очікуваного доходу (75000 грн.) для першого варіанту складе 25000 грн., для другого 30000 грн. Отже, якщо фірма не схильна до ризику (що спостерігається в абсолютній більшості випадків), вона повинна обрати перший варіант виробничої діяльності.

Якщо б при більшій ризикованості (σ21) очікуване значення доходу для другого варіанту було б більшим ніж у першого варіанту (E(TR1)<E(TR2)) для виявлення більш ризикованого проекту необхідно було б шукати питому величину ризику, що припадає на одиницю очікуваного доходу, тобто коефіцієнт варіації CV.

Наприклад, якби при тих же показниках ризику, що і в попередньому прикладі, очікуваний дохід другого варіанту E(TR2) складав би 120000 грн., підрахунки коефіцієнтів варіації показують, що перший варіант був би більш ризикованим:

, .

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-08; Просмотров: 864; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.