Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Неспроможність ринку. Зовнішні ефекти та теорема Коуза




Існують ситуації, коли саморегульований ринок не досягає станів, ефективних за Парето. Такі ситуації об’єднуються назвою неспроможності (фіаско) ринку.

За обмеженої спроможності ринкового регулювання загальна рівновага досягається на новому рівні – на рівні квазіоптимуму. Теорія квазіоптимуму стверджує, що у випадку, коли в одній галузі (чи в групі галузей) викривлення у дії ринкового механізму не можуть бути усунені, краще відмовитися від досягнення максимуму ефективності в іншій галузі (чи в групі галузей), щоб збалансувати економіку в цілому.

Основними проявами неспроможності ринку є існування недосконалої конкуренції (монопольної влади), асиметрія інформації на ринках, проблема виробництва суспільних благ та зовнішні ефекти (екстерналії).

Екстерналії або зовнішні ефекти мають місце у тих випадках, коли на економічний стан суб’єктів здійснюється позитивний або негативний вплив у результаті дій інших економічних суб’єктів (без сплати за позитивний вплив або компенсації за заподіяні збитки). Внаслідок такого впливу приватні витрати та вигоди (які відображаються у витратах і доходах відповідних виробників та споживачів) відрізняються від суспільних витрат і вигод (тих, що виникають у суспільстві в цілому). Екстерналії приводять до неефективного розподілу ресурсів у суспільстві, оскільки не відображається безпосередньо у ринкових цінах.В умовах наявності зовнішніх ефектів суспільні витрати SC (social cost) дорівнюють сумі приватних витрат PC (private cost) та зовнішніх витрат ЕС (external cost). Суспільні вигоди SC (social benefit) дорівнюють сумі приватних вигод PВ (private benefit) та зовнішніх вигод ЕВ (external benefit).

Негативні зовнішні ефекти виникають, коли діяльність одних суб’єктів задає шкоди іншим (наприклад, забруднення річки металургійним комбінатом). На рисунку 12.8 проілюстровано вплив негативного зовнішнього ефекту у сфері виробництва.

Рисунок 12.8 – Вплив негативного зовнішнього ефекту на обсяг випуску і ціну товару.

Без врахування негативного зовнішнього ефекту крива пропонування співпадає з кривою приватних граничних витрат .

Якщо врахувати негативний зовнішній ефект, то крива пропонування повинна співпадати з кривою граничних суспільних витрат: . Крива попиту в цій моделі співпадає з кривою граничних суспільних вигод: .

Через неврахування впливу негативного зовнішнього ефекту рівноважна ринкова ціна на продукцію виробника нижча від ціни , яка б встановилася, якби були враховані витрати на його усунення. При цьому також спостерігається перевиробництво товарів (їх виробляється більше ніж суспільно необхідно). Отже, держава в інтересах суспільства повинна обмежити діяльність такого виробника, наприклад, вводячи на нього коригуючий податок (податок Пігу), який збільшує граничні приватні витрати до рівня граничних суспільних витрат, тобто .

Позитивні зовнішні ефекти пов’язані з додатковою корисністю, яку отримують треті особи.

Без врахування позитивного зовнішнього ефекту крива попиту співпадає з кривою граничних приватних вигод. Якщо врахувати позитивний зовнішній ефект шляхом зростання попиту, то повний попит повинен співпадати з кривою граничної суспільної вигоди.

Крива пропонування в цій моделі співпадає з граничними суспільними витратами: . За умов позитивних зовнішніх ефектів товари продаються за заниженими цінами і в недостатній кількості (меншій ніж суспільно необхідно). На практиці найчастіше позитивний зовнішній ефект компенсується збільшенням пропонування.

Згідно з теоремою Коуза, зовнішні ефекти можуть бути інтерналізовані, якщо встановити право власності на ресурси і дозволити вільний обмін цими правами (за умови, що трансакційні витрати настільки малі, що ними можна знехтувати). Незалежно від того, кому будуть надані ці права, у процесі вільного обміну правами досягається ефективний розподіл ресурсів.

Інтерналізація зовнішніх ефектів на основі переговорів між учасниками конфлікту видається дуже привабливою, проте практичне використання такого підходу пов’язане з серйозними проблемами. Необхідною умовою вирішення екстерналій є свобода при укладанні угод і чітке встановлення (упорядкування) прав власності на ресурси. Практична придатність цього методу визначається трансакційними витратами, пов’язаними з встановленням прав власності. Найважливіший фактор, що впливає на розмір трансакційних витрат, кількість економічних суб’єктів, які беруть участь у переговорах (якщо учасників більше ніж три, виникають серйозні проблеми узгодження інтересів). У сторони з вищими трансакційними витратами гірші можливості здійснити свої вимоги.

З «теореми Коуза» випливає декілька важливих теоретичних і практичних висновків:

По-перше, вона розкриває економічний сенс прав власності. Зовнішні ефекти виникають через відсутність або незадовільне втілення в життя прав власності.

По-друге, теорема Коуза методом «від зворотного» виявляє ключове значення для функціонування економічної системи трансакційних витрат. Коли вони позитивні, розподіл прав власності перестає бути нейтральним чинником і починає впливати на ефективність і структуру виробництва.

По-третє, теорема Коуза відводить звинувачення ринку в «провалах». Дорога до подолання экстерналій лежить через створення нових прав власності в тих галузях, де вони були нечітко визначені. Зовнішні ефекти і їх негативні наслідки породжуються дефектним законодавством; якщо хто тут і «провалюється», так це держава. Тому їх наявність не є достатньою підставою для державного втручання. В разі низьких трансакційних витрат воно зайве, в разі високих далеко не завжди економічно виправдано. Теорема Коуза по суті знімає стандартні звинувачення в руйнуванні довкілля, що висуваються проти ринку і приватної власності. З неї випливає зворотний висновок: до деградації зовнішнього середовища веде не надлишковий, а недостатній розвиток приватної власності.

 

12.4 Неспроможність уряду. Теорія суспільного вибору.

Ситуації неспроможності ринку в більшості випадків повинна вирішувати держава, однак можливі суттєві недоліки і в роботі уряду. В економічній теорії існує поняття «фіаско уряду». Фіаско, або про­вали, уряду (держави) – це випадки, коли держава не в змозі забезпечити ефектив­ний розподіл і використання суспільних ресурсів. До фіаско держави можуть призве­сти: недостатність контролю над бюрократією, недосконалість політичного процесу (лобізм, раціональне незнання, логролінг, пошук політичної ренти, політико-діловий цикл та ін.), обмеженість необхідної для прийняття рішень інформації тощо.

Розділ економічної теорії, що вивчає різні способи і методи, за допомогою яких люди використовують урядові установи в своїх власних інтересах, має назву теорії суспільного вибору (public choice theory).

Теорія суспільного вибору спирається на три основні передумови:

1) Індивідуалізм: люди діють в політичній сфері, переслідуючи свої особисті інтереси і немає грані між бізнесом і політикою.

2) Використання концепції «економічної людини», раціональність якої має в даній теорії універсальне значення. Це означає, що всі – від виборців до президента – керуються в своїй діяльності економічним принципом: порівнюють граничні вигоди і граничні витрати.

3) Політика трактується як процесу обміну. Якщо на ринку люди міняють яблука на апельсини, то в політиці платять податки в обмін на суспільні блага. Цей обмін не дуже раціональний. Зазвичай платники податків одні, а блага за рахунок податків отримують інші.

Прибічники цієї теорії розглядають політичний ринок по аналогії з товарним. Держава - це арена конкуренції економічних суб’єктів за вплив на процес ухвалення рішень та доступ до розподілу ресурсів. Але держава – це ринок особливого роду. Його учасники мають незвичайні права власності: виборці можуть вибирати представників в найвищі органи держави, депутати – ухвалювати закони, чиновники – стежити за їх виконанням. Виборці і політики трактуються як індивіди, що обмінюються голосами і передвиборними обіцянками.

Теорія суспільного вибору довела, що не можна покладатися на результати голосування, оскільки вони неабиякою мірою залежать від конкретного регламенту ухвалення рішень. Парадокс голосування – це протиріччя, що виникає унаслідок того, що голосування на основі принципу більшості не забезпечує виявлення дійсних переваг суспільства відносно економічних благ.

Найбільш поширеними методами вирішення парадоксу голосування є лобізм та логролінг. Способи впливу на представників влади з метою прийняття вигідного для обмеженої групи виборців політичного рішення називають лобізмом. Практика взаємної підтримки депутатів шляхом «торгівлі голосами» називається логролінгом. Класичною формою логролінгу є «бочка з салом» – закон, що включає набір невеликих локальних проектів. Аби досягти схвалення, до загальнонаціонального закону додається цілий пакет всіляких, часто слабо пов’язаних з основним законом пропозицій, в прийнятті яких зацікавлені різні групи депутатів. Аби забезпечити його прийняття, до нього додають все нові і нові пропозиції («сало»), поки не буде досягнута упевненість в тому, що закон дістане схвалення більшості депутатів. Це таїть в собі небезпеку для демократії, оскільки принципово важливі рішення можуть бути «куплені» наданням часткових податкових пільг і задоволенням обмежених місцевих інтересів.

Державні діячі думають про те, як забезпечити успіх на виборах, отримати голоси виборців. При цьому вони збільшують державні витрати, стимулюючи тим самим інфляцію. У свою чергу, це веде до посилення жорсткого регулювання, державного контролю, розширення бюрократичного апарату. У результаті уряд концентрує в своїх руках все більшу владу, а економіка стає все більш вразливою і неефективною.

Існують економічні передумови ухвалення неефективних рішень: недобросовісна поведінка чиновників, відсутність відповідальності, приховання інформації, її спотворення. Це породжує негативне відношення виборців до урядових рішень, розпоряджень, документів, законів.

Концепція Дж.Б’юкенена передбачає реформування існуючої системи. В рамках «політичного обміну» необхідно виділити два рівні суспільного вибору. Перший рівень – розробка правил і процедур політичної гри. Наприклад, правил, що регламентують способи фінансування бюджету, схвалення державних законів, систем оподаткування. Серед них можуть бути різні правила: принцип одностайності, кваліфікованої більшості, правило простої більшості і тому подібне. Це дозволить виробляти погоджені рішення. Сукупність пропонованих правил, норм поведінки, процедур Дж.Б’юкенен назвав «конституцією економічної політики». Другий рівень – практична діяльність держави і його органів на основі прийнятих правил і процедур.

Критерієм справедливості і ефективності політичної системи повинне послужити поширення правил економічної гри на політичний процес. Прибічники теорії суспільного вибору не заперечують ролі держави. На їх думку, вона повинна виконувати захисні функції і не брати на себе функції участі у виробничій діяльності. Декларується принцип захисту порядку без втручання в економіку. Держава повинна регулювати не зміст, а форми протікання економічних процесів.

 

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-08; Просмотров: 1888; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.