Фінансової стійкості, ділової активності підприємства

Ключові фінансові показники діяльності підприємства

Система діагностики фінансово-економічної діяльності підприємства базується на використанні алгоритмів, технологій, методів і показників економічного аналізу. Умови будь-якої господарської діяльності змінюються чи не щодня, і в такій динамічній ситуації фінансові або ділові показники орієнтують керівництво стосовно тих найбільш важливих питань, що вимагають першочергової уваги. За визначенням, показники (коефіцієнти) показують зв’язки та залежності між різними сторонами бізнесу. Вони висвітлюють значущі взаємовідносини та необхідність гармонійної співпраці між окремими підрозділами економічної системи (табл. 10.1).

Зведена таблиця коефіцієнтів ліквідності (платоспроможності),

Назва коефіцієнту	Формула розрахунку	Пояснення

1. Коефіцієнти ліквідності (платоспроможності)
Коефіцієнт загальної (поточної, коротко-строкової) ліквідності		ОА – оборотні активи; ПЗ – поточні зобов’язання.
Коефіцієнт проміжної (термінової, швидкої, суворої) ліквідності („кислотний тест”)		З – запаси.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності		ГК – грошові кошти; КФВ – короткострокові фінансові вкладення.
Коефіцієнт забезпечення реалізації робочим капіталом		ВР – виручка від реалізації.
Коефіцієнт довгострокової платоспроможності: - бухгалтерський підхід; - комерційний підхід.		ДП – довгострокові позики; ОК – основний капітал; К – капітал; Р – резерви.
Коефіцієнт покриття фінансових витрат		ПДО – прибуток до оподаткування; СВ – сума відсотків за кредитами.
Абсолютний показник ліквідності інвестицій		ПК_в – можливий період конверсії конкретного інструмента в грошові кошти (днів).
Відносний показник ліквідності інвестицій		ПК_а – технічний період конверсії інвестицій з абсолютною ліквідністю в грошові кошти (приймається 7 днів).
Коефіцієнт ліквідності робочого капіталу		-
2. Коефіцієнти фінансової стійкості
Коефіцієнт фінансової стійкості (незалежності)		ВК – власний капітал.
Коефіцієнт фінансової незалежності (стабільності)		-
Коефіцієнт автономії (фінансової стійкості)		-
Коефіцієнт заборгованості (залежності)		-
Коефіцієнт накопичення зносу		НА – нематеріальні активи; ЗНА – знос НА; ЗОК – знос ОК.
Коефіцієнт здатності сплатити відсотки за кредитом		-
Коефіцієнт надійності		ВЗ – вартість залогового майна; КР – сума кредиту.
Середня тривалість дебіторської заборгованості		ДЗ – дебіторська заборгованість; ВПП – вартість проданої продукції.
Середня тривалість кредиторської заборгованості		КЗ – кредиторська заборгованість; ВЗП – вартість закупленої продукції.
Коефіцієнт відношення тривалості дебіторської та кредиторської заборгованості		-
3. Коефіцієнти ділової активності
Коефіцієнт маневреності (мобільності)		-
Коефіцієнт оборотності балансу		-
Фондовіддача основних засобів та інших позаоборотних активів		-
Продуктивність праці		СЧ – середньоспискова чисельність працівників.
Питома вага продукції, що направляється на експорт		ВРЕ – виручка від реалізації продукції на експорт.
Рентабельність активів (прибутковість активів, ROA)		ЧП – чистий прибуток.
Рентабельність інвестицій (прибутковість інвестицій, ROI)		ІВ – сума інвестицій.

3. Аналіз показників прибутковості (рентабельності) та ділової активності підприємства по системі «Дюпон»

На Заході широко розповсюджена система фінансового аналізу «Дюпон» (The Du Pont System of Analysis), розроблена менеджерами компанії «Дюпон», відома іще за назвою «Дюпон-каскад», або просто «Каскад». За цією системою метою аналізу є:

ü визначити п’ять основних співвідношень (коефіцієнтів) за даними бухгалтерської звітності (нетто-прибутковість власного капіталу, нетто-прибутковість активів, нетто-прибутковість продажів, оборотність активів, мультиплікатор акціонерного (власного) капіталу);

ü отримати уявлення про розвиток компанії в часі (проаналізувавши динаміку коефіцієнтів);

ü виділити основні напрямки поглибленого вивчення діяльності компанії.

В основу системи «Дюпон-каскад» покладено так зване рівняння Дюпон (Du Pont), яке показує взаємозв’язок між прибутком на інвестований капітал, оборотністю активів, чистим доходом та левериджем.

Нетто-прибутковість власного капіталу є головним, підсумковим показником, який характеризує діяльність підприємства. Максимізація цього показника – основне завдання управління підприємством. Даний показник визначається як відношення чистого прибутку до власного капіталу підприємства.

Нетто-прибутковість власного капіталу залежить від трьох факторів – загальної прибутковості підприємства, структури капіталу, обертання наявних фондів. За показником нетто-прибутковості власного капіталу роблять висновок про перспективи бізнесу, стійкості підприємства на ринку, наявності фінансових резервів підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Нетто-прибутковість продажів визначається за формулою:

Оборотність активів визначається за формулою:

Нетто-прибутковість активів визначається за формулою:

Мультиплікатор акціонерного капіталу розраховується за формулою:

Мультиплікатор акціонерного (власного) капіталу відображає структуру капіталу підприємства, оскільки:

Високе значення показника можуть собі дозволити підприємства, у яких налагоджено стабільне надходження грошових коштів в оплату за відвантажену продукцію або в структурі балансу велика доля активів, що швидко реалізуються і активів, що реалізуються з середньою швидкістю.

Використовуючи рівняння Дюпон, можна побудувати цілий ряд співвідношень, які дозволяють проаналізувати вплив різних факторів на фінансовий результат (рис. 10.2). Зокрема: з даних співвідношень можна визначити, якими факторами викликані зміни прибутковості власного капіталу – прибутковістю активів, чи способом фінансування підприємством своєї діяльності (фінансування за рахунок власного чи залученого капіталу). Для порівняння необхідно розглянути динаміку показників.

Така форма рівняння Дюпон дає можливість визначити основні фактори, які впливають на формування нетто-прибутковості активів. Нетто-прибутковість активів має дві складові формування: прибутковість продажів та оборотність активів. Обидва показники впливають на значення нетто-прибутковості активів.

Рис. 10.2. Схема показників за моделлю «Дюпон»

Метод аналізу стабільного зростання підприємства дає змогу визначити фінансову межу, до якої підприємство (фірма) може зростати без додаткового залучення зовнішніх джерел фінансування. Суть методу ґрунтується на розрахунку й аналізі спеціального інтегрованого фінансового показника G – коефіцієнта забезпечення темпу стабільного росту за рахунок внутрішніх джерел. Залежність між різними фінансовими показниками й коефіцієнтами, які формують величину G можна зобразити так

Компоненти цієї низки показників допомагають фінансовому менеджеру розглянути й зрозуміти взаємозв'язки між активами підприємства, зобов'язаннями, акціонерним капіталом і політикою виплати дивідендів, а також показати, які саме управлінські рішення впливають на зростання фірми.

З огляду на вище викладене може бути сформована схема діагностики фінансового стану підприємства (рис. 10.3-10.4). Зважаючи на те, що фінансовий стан підприємства в ринковій економіці визначає і стійкість функціонування підприємства, тобто спроможність підприємства підтримувати намічений режим функціонування, незважаючи на внутрішні і зовнішні впливи, діагностика фінансового стану одночасно є і діагностикою стійкості функціонування підприємства.

Діагностика фінансового стану й стійкості функціонування підприємства, як відзначалося вище, містить у собі два основні етапи: 1) експрес-діагностику; 2) фундаментальну діагностику.

Відповідно до визначення експрес-діагностика фінансового стану й стійкості функціонування підприємства – етап діагностичного циклу, що забезпечує на „слабких сигналах” виявлення порушень пропорцій у фазах циклу кругообігу капіталу на підприємстві.

Рис. 10.4. Загальна схема механізму діагностики фінансового стану підприємства

Рис. 10.3. Фрагмент алгоритму розрахунку показників підприємства

Оцінка стану підприємства вимагає проведення його ретельної діагностики. Діагностичний цикл доцільно здійснювати у два етапи: експрес-діагностика і функціональна діагностика. Запропоновано декомпозицію цілей діагностики і схеми її проведення для кожного з указаних етапів та методику експрес-діагностики загального стану підприємства, що ґрунтується на використанні експертних оцінок. Для оцінки стану підприємства запропоновано оснований на використанні адитивної функції інтегральний показник, що об’єднує такі локальні критерії функціонування підприємства як ліквідність, платоспроможність, рентабельність тощо і дозволяє оцінювати рівень розвитку підприємств.