Роботодавці як суб'єкти трудових правовідносин

В науці трудового права, в нормативних актах все частіше використовується термін «роботодавець». На стороні роботодавця визнається власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, а також фізична особа, яка використовує найману працю.

Наведемо визначення «роботодавець», яке дається в нормативних актах.

Роботодавець - особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом) (Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України (ст.1), 15 грудня 1993 року № 3687-XII)

Роботодавець - власник підприємства, установи або організації незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності або уповноважений ним орган чи фізична особа, які відповідно до законодавства використовують найману працю (Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України (ст.1) м. Київ, 15 вересня 1999 року № 1045-XIV

Роботодавцем відповідно до цього Закону вважається:

власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю;

власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародних), філії або представництва, який використовує найману працю, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України (ст.7) 23 вересня 1999 року №1105-XIV).

Роботодавець:

власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю;

військові частини Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, які виплачують грошове забезпечення, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи внутрішніх справ та податкової міліції, а також воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування), створені відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військові формування);

власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (в тому числі міжнародної), філії або представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України (ст. 1) від 2 березня 2000 року № 1533-III м. Київ).

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованих в Україні іноземних підприємств, установ, організацій (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням: Закон України в редакції від 01.01.2011р.Р отодавець - власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю (Закон України “Про організації роботодавців”) в редакції від 27.07.2010р.

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю (Закон України

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування:Закон України (ст. 1), 9 липня 2003 року № 1058-ІV).

Таким чином, можна зробити висновок, що роботодавцями виступають:

· юридичні особи - власник підприємства, установи або організації незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності або уповноважений ними орган

· фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Фізичних осіб як роботодавців можна умовно поділити на дві типи

фізичні особи — підприємці, вид занять яких потребує використання найманої праці. Здебільшого суспільно корисна діяльність таких роботодавців пов'язана з одержанням ними доходу, їх право найму робочої сили додатково передбачене відповідними нормативними актами.

фізичні особи, які використовують найману працю без здійснення господарської діяльності. Використовуючи працю інших осіб, вони не ставлять за мету одержання доходів. Це здебільшого громадяни (власники) які використовують найманих працівників для роботи в домашньому господарстві, для догляду за малолітніми дітьми, важкохворими членами сім'ї, а також для роботи особистими водіями тощо.

У разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України (ст. 24 КЗпП України).

Дата добавления: 2014-11-20