Сучасна масоїш-ілформаційііа ситуація 15 страница

2) відеожурналізм спричинює негайне й безмежне поширення всіх
новин;

3) завдяки відеоряду найвідоміші політики, актори, письменники
стають всесвітньовідомими; усі всіх знають, як у селі;

4) створюється всесвітня масова культура, доступна мільйонам і
розрахована на їхній рівень сприйняття;

5) суспільство набуває характеру безособовості, у ньому відсутні
соціально активні суб'єкти;

6) місто як центр творення цивілізації й культури не скоро­
чується, але набуває виразних ознак села.

Паралізуючи свідомість, телебачення призводить до загальної духовної непритомності. Знеособленим суспільством легко управляти за допомогою маніпулятивної пропаганди. Особливо сильному маніпу-лятивному впливові піддаються малописьменні люди й діти. Амери­канський Національний інститут психічного здоров'я провів дослід­ження впливу телебачення на глядачів і встановив такі основні ознаки цього впливу:

1) жорстокість і насильство на телеекранах провокує агресивний
вияв цих рис у поведінці дітей і підлітків;

2) паралізуючий вплив справляє на глядачів реклама, яка через
зовнішню привабливість і барвистість, а також через багаторазові по­
вторювання врізається в пам'ять, витісняє менш свіжі враження і сприй­
мається як взірець змістовної й формальної досконалості;

3) у дітей, що багато часу проводять перед телеекраном, атрофу-

іогі.ся розумові здібності, вони звикають до способу життя пасивних спостерігачів, мало чигають, не вміють аналізувати й викладати поба­чене іі прочитане ні усно, ні письмово, у них погана пам'ять, погано розвинуті навички усного мовлення.

Від знеособлення рятуються ті, хто виробив імунітет перед за­гальним утягуванням в телевидовище. Але все менше і менше людей знаходять у собі сили залишатися особистостями, розчиняються безслідао в колектовній свідомості.

Реальні наслідки досліджень науковців засвідчили обґрунто­ваність занепокоєння Г.М. Маклюенатим становищем в суспільстві, що виникло від запровадження електронних ЗМК.

У цілому ж теорія масових комунікацій Г.М. Маклюена містить у собі багато цікавих думок і спостережень. Вона смілива й нетрадиційна, викликана новітньою масово-інформаційною ситуацією в світі. Вона ви­разно інформаціііноцентрична. її автор прагне всі боки соціальної й приватної дійсності пояснити з погляду тих чи інших способів функціонування в суспільстві інформації. І тут очевидно не можливе її послідовне застосування до всіх випадків життя суспільства. Але праг­нення застерегти людство від небезпечних тенденцій, можливих при надмірному захопленні телебаченням і недооцінці друкованих способів існування інформації, визначають гуманістичну сутність цієї теорії.

А те, що не сам Г.М. Маклюен стурбований можливою дегра­дацією людства внаслідок нівелюючого впливу телебачення на гля­дачів, свідчить і написаний дещо раніше роман Рея Бредбері "451 гра­дус за Фаренгейтом" (1953), який утверджує неперехідну цінність друко­ваного способу передачі інформації як такого, що має свої важливі пе­реваги у порівнянні з електронним. Радимо молодим журналістам по­знайомитися з цим твором.

СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА

ЖОВТА ПРЕСА — бульварно-сенсаційні друковані ОМІ, які під предметом журналістики розуміють події скандально-порнографічного ха­рактеру й розраховані на невибагливі смаки малоосвіченого, досить примітивного за своїм культурним рівнем, але чисельного кола читачів.

Ознаками жовтої преси є сенсаційні репортажі, скандальна кримінальна хроніка, безсоромне висвітлення таємниць приватного Ц інтимного життя відомих осіб, значна кількість ілюстративного ма­теріалу, переважно еротичного характеру. У погоні за сенсацією жовта преса не зупиняється перед неправдивими вигадками, наклепами, плітками, перекрученням фактів.

Виникнення явища пов'язане з винайденням коміксів — своєрідної "преси для неписьменних". їх почав малювати в 1895 році художник І'ічард Уотколт для нью-йоркської газети "The World", яка була власністю магна­ та Джозефа Пулітцера. Зображали перші комікси пригоди "жовтого ма­ люка", який кривлявся, гримасничав, смішив читача. Інший газетний маг­нат Рандольф Герст-старший перехопив продуктивну ідею і запросив ху­дожника за більшу платню до свого видання "New-Jork Jurnal" ', куди й пе-ремандрував "жовтиймалюк".

Виник гучний скандап між: Пулітцером і Герстом, у процесі якого учасники дійшли до публічних образ на адресу один одного. Редактор видан­ня "New-Jork Press" Ервін Уордмен назвав обидві газети, що лаялися через малюка, "жовтою пресою". Так виник термін, що закріпився в жур­налістиці для позначення певного типу видань.

"Преса для неписьменних" — оповідання в картинках з безкінечними продовженнями — була призначена для розглядання, а не читання, містила мінімум слів і максимум усім зрозумілих малюнків. Р. Герст на такого роду виданнях збагатився, а його нащадки заволоділи тронам магнатів "жов­тої" журначістики.

Р. Герст навіть сформулював теоретичні засади "жовтої npec.it". "Читач цікавиться передусім подіями, які містять елементи його власної примітивної природи. Такими є:

1) Самозбереження;

2) кохання і розмноження;

3) честолюбність.

Матеріали, що містять один з цих елементів, слід оцінювати як гарні. Якщо вони містять два з них, вони кращі, але якщо вони.містять усі три елементи, то це першокласний інформаційний матеріал ".

Далі Р. Герст роз яснив, як слід розуміти виділені ним чинники впли­вовості журначістики.

"Іічемент самозбереження міститься у всіх матеріалах, що повідо­мляють про вбивства, самогубства, нещасні випадки, драми, а також: про те, як зберегти здоров 'я, як правильно харчуватися і т. д.

До тем кохання і розмноження слід зараховувати: історії одружен­ня і заміжжя, сексуальні скандали, розлучення, любовний трикутник, ро­мантичні історії про те, як кохання спонукало здійснити що-небудь незви­чайне, драми ревнощів — коротше, усе цікаве у узаєминах статей.

Честолюбність же викликається таємничим у всіх цих історіях. Таємниче примушує замислитися про те, якою буде розв 'язка, до того ж: спонукає читача купувати й наступні номери газети, щоб пересвідчитися в правильності свого здогаду. Ми пишемо для всіх читачів. Ми відсуваємо всі повідомлення, які не містять жодного з перерахованих елементів. Ми нехтуємо або зовсім не помічаємо тих речей, які є лише важливими, але не цікавими"¹¹⁸².

У сучасній журналістиці практично всіх країн світу жовта преса за всієї своєї примітивності займає досить значне місце, виконуючи розва­жальну функцію. В Україні за радянських часів жовта преса не існувала з огляду на цензурні перешкоди, але сьогодні вона створена п досить швидко розгалужуєш ься.

Молодого журналіста слід застерегти: хоч робота в жовтій пресі дає кращі заробітки, але перешкоджає творчій самореалізації п може навіть знівечити й неабиякий талант.

^Ш2 Dovifat Emil Auswttchse der Sensationsberichterstattung.......................... Berlin. 1930. — S. 10.

ВИКЛАД ВІСІМНАДЦЯТИЙ

Світові процеси та обличчя журналістики в Україні Столиця і провінції — особливості розвитку ОМІ. Цензурна ситуація та її най­важливіші характеристики. Стилістика сучасної журналістики: тен­денції до посилення інформативності, трансформації на користь інформаційних жанрів, аполітичність інформації, посилення оціноч- носпи в сучасних ОМІ, іронічність як своєрідний спосіб непрямої оцінки, "стеб" як стиль сучасної журналістики, його негативний вплив на свідомість, мову і мислення, посилення авторського "Я", заміна називних заголовків на дієслівні, які відіграють роль лідів, широ­ке використання розмовного стилю, просторіччя, жаргону, мови ву­лиці, диференціація ОМІ за стильовими ознаками

Масово інформаційна ситуація в Україні сьогодні відзначається рухливістю й динамізмом, що загалом відбиває зміни й еволюцію усіх сфер суспільно-політичного життя. Україна все ще пережинає пе­рехідний період: недостатньо енергійно запроваджуються реформи; ще досить активно діють сили, що прагнуть повернення до старого. Одно­часно в суспільстві зростає усвідомлення того, що від ОМІ залежить не в остаїшю чергу, куди ж рушить Україна, на засадах яких цінностей бу­де сформована суспільна свідомість її народу.

Україна сьогодні все більше адаптується в світовий інфор­маційний простір, а відтак на розвиток української журналістики все активніше впливає світова масово-комунікативна ситуація, яка харак­теризується такими основними тенденціями її розвитку:

1) інтенсивно розвивається сучасна комунікативна технологія,
що впливає на природу, розширює обсяг і поглиблює зміст інформації;

2) процес глобалізації інформаційних мереж, бурхливий розвиток
системи "Інтернет", якою вже охоплено понад 200 млн. чоловік, пород­
жує повнії тип журналізму, що характеризується потенційними можливо­
стями участі кожного громадянина в іворенні масової інформації; у май­
бутньому, на думку футурологів, відбуватиметься пода:п>ше "зрощуван­
ня" людини й комп'ютера, якому людина "передає" частиш' функцій го­
ловного мозку, зокрема й функцію накопичення і збереження інформації;

3) навальне зростання кількості інформаційних повідомлень мо­
же бути охарактеризоване сьогодні як ситуація "інформаційного вибу­
ху", що потребує від журналістики не тільки більш могутньої й технічно
досконалої системи передачі інформації, але й перетворення ОМІ на
моіугаі аналітичні центри, фабрики думки, здатні аналізувати й комен-

тувати численні повипарні повідомлення; без допомоги цієї аналітичної роботи ОМІ читач самостійно неспроможний упоратися і могутнім по­током інформації, який щодня напалюється на нього;

4) зростає розуміння державами, соціальними ірупами та
індивідами важливості циркуляції правдивої і вичерпної інформації;

5) псе більше виявляється бінарна роль журналістики в культур-
но-полі нічному просторі: вона не лише відтворює суспільно-політичну
й духовно-культурну ситуацію в світі, але й у великій мірі створює її;

6) зростає число міжнародних та транснаціональних учасників
процесу руху інформації в світі, а звідси — політичне, соціальне й еко­
номічне розмаїття цього феномену, особливо в сфері освіти й культури;

7) зростає інтерес до порівняльних транс культурних досліджень,
а також до вивчення громадської думки і образів (іміджів) за матеріала­
ми ОМІ; 1

8) розвиваються дискусії про новий міжнародний економічний
порядок (НМЕП) та новий міжнародний інформаційний порядок
(НМІП); з'являється все більше футурологів, що подальшу долю світо­
вої цивілізації пов'язують з розвитком інформаційних супермагістра-
лей, вважаючи вже сучасне постіндустріальне суспільство інфор­
маційним суспільством.

Концепція нового міжнародного інформаційного порядку була запропонована в серпні 1976 року на Конференції голів держав і урядів неприєднаних держав і була спрямована на подолання зростаючого розриву між розвинутими й неприєднаними країнами в справі забезпе­чення засобами інормації й комунікації. У декларації конференції наго­лошувалося, що колоніальне минуле країн, які розвиваються, призвело до нерівності у сфері інформаційних стосунків, а гегемонія інфор­маційного імперіалізму загрожує перетворити ці країни на пасисного споживача однобічної або неповної інформації.

Незважаючи на підтримку ідеї НМі П у Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі та в документах ООН і ЮНЕСКО, вона наштовхнулася на протидію розвинутих капіталістичних країн, які в так званій Таллурській антидеклараци цілком у дусі західного плю­ралізму зажадали запровадження в інформаційних відносинах простої формули: якщо у когось є інформація та засоби її поширення, то ніхто не може перешкоджати порншеншо цієї інформації.

Це означає, що розрив між країнами третього світу і розвинути­ми країнами реально поглиблюється й далі, а глобалізація світового інформаційного простору вже призвела до перемоги концепції "вільно­го потоку інформації" і поразки ідеї НМІП. Особливо гірко спостеріга-

ти за цим в Україні, де багато говориться про захоплення інфор­маційного ринку низькопробною американською продукцією, але мало що робиться для того, аби цей ринок захистити від неї н посприяти по­яві на ньому конкурентоздатного вітчизняного товаровиробника.

Упродовж XX століття лідське суспільство перебувало в стані перманентної кризи, що відзначають усі науковці, до предмета вивчен­ня яких увіходять ті чи інші аспекти соціального життя. Ця криза стала настільки універсальною і глибокою, що людина вже не сприймає її як відхилення від норми, звиклася з нею. Цілком очевидними виглядають сьогодні такі дві речі: по-перше, щоб вижити, людству справді не­обхідно навчитися жити в умовах кризи, поступово поборюючи її; і, по-друге, зрозуміти, що вихід з кризи можливий лише за умови об'єднання зусиль людства в цілому, оскільки глобальність кризових процесів роб­лять безпорадними окремі країни в протидіянні їй.

Не спиняючись на множинних параметрах виявів кризи, вкажемо лише на три з них, найважливіші.

Перший — політичний. Людство все ніяк не може виборсатися з низки численних воєнних конфліктів, які становлять загрозу людському життю в різних куточках планети. Дві жахливі світові війни, що театр воєнних дій розмістили на теренах України, мали жахливі наслідки як для світу в цілому, так і для нашого народу. В'єтнам, Афганістан, Чечня, Югославія — збройні конфлікти в цих країнах сповнюють тривогою серця людей, причому з останніми людство увіходить і в XXI століття. Війна продовжує залишатися активним методом ведення політики. І в цьому полягає трагедія людства. Думається, що цілком скомпрометова­ним упродовж XX століття стало поняття "класова боротьба", але на перше місце знову висунулася боротьба міждержавна й міжнаціональна. Стосунки в цій сфері стають джерелами нових військових конфліктів.

Другий аспект кризи — екологічний. Засміченість природного довкілля внаслідок промислової діяльності людини вже призвела до ка­тастрофічних наслідків. Швидкими темпами на планеті скорочуються запаси питної види, зменшується кількість кисню в атмосфері, вичерпу­ються ресурси корисних копшшн, необхідних для виробництва важли­вих для людини матеріалів, з'являються озонові діри, черз які на по­верхню землі проривається смертоносна сонячна радіація. За деякими найбільш сумними пргнозами розв'язка катастрофи може настатті вже через тридцять корів, якщо людство в даній історичній ситуації не скла­де екологічний іспит перед біосферою.

Третій аспект кризи — дегуманізація духовного життя, а пере­дусім журналістики. Запровадження в масову свідомість культу насиль-

Дата добавления: 2014-11-20