Члени Національної ради

Органами соціального партнерства в Україні є спеціально створені органи, які мають на меті сприяти нормальному протіканню соціального діалогу між представниками трудящих та представниками власників підприємств. Ці органи вступають у соціальний діалог на різних його етапах, мають свої специфічні повноваження, але їх діяльність спрямована на досягнення спільної мети. Органами соціального партнерства виступають Національна тристороння соціально-економічна рада та Національна служба посередництва та примирення.

Соціальні партнери та органи соціального партнерства

Соціальними партнерами виступають сторони, які укладають акти соціального партнерства. Сторонами генеральної угоди виступають:

- професійні спілки, які об'єдналися для ведення колективних
переговорів і укладення генеральної угоди;

- власники або уповноважені ними органи, які об'єдналися для
ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, на
підприємствах яких зайнято більшість найманих працівників держави.

Сторонами угоди на галузевому рівні є власники, об'єднання
власників або уповноважені ними органи і профспілки чи об'єднання
профспілок або інших представницьких організацій трудящих, які
мають відповідні повноваження, достатні для ведення переговорів,
укладення угоди та реалізації її норм на більшості підприємств, що
входять у сферу їх дії.

Угода на регіональному рівні укладається між місцевими
органами державної влади або регіональними об'єднаннями
підприємців, якщо вони мають відповідні повноваження, і
об'єднаннями профспілок чи іншими уповноваженими трудовими
колективами органами.

Національна тристороння соціально-економічна рада є консультативно-дорадчим органом при Президентові України, який утворюється з представників Кабінету Міністрів України, всеукраїнських професійних спілок та їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців (далі - сторони соціального діалогу). Національна рада здійснює свою діяльність на засадах:

- рівноправності та паритетності сторін соціального діалогу;

- відкритості, добровільності та конструктивності соціального діалогу;

- пріоритетності узгоджувальних процедур та компромісних рішень;

- обов'язковості додержання досягнутих домовленостей і виконання прийнятих рішень.

Основними завданнями Національної ради є:

- сприяння узгодженню позицій сторін соціального діалогу щодо шляхів дальшого розвитку соціально-економічних і трудових відносин, укладанню угод з питань регулювання таких відносин

- розроблення та внесення Президентові України пропозицій з питань формування та реалізації державної соціально-економічної політики.

Національна рада відповідно до покладених завдань:

- вносить пропозиції щодо проектів генеральної і галузевих угод, організації та проведення консультацій при їх укладенні, аналізує виконання генеральної угоди;

- бере участь у підготовці висновків щодо проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань соціально-економічного розвитку і трудових відносин, вносить у встановленому порядку пропозиції стосовно вдосконалення законодавства з цих питань;

- співпрацює та проводить у межах своїх повноважень консультації з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, організаціями роботодавців, професійними спілками
та їх об'єднаннями, іншими громадськими організаціями щодо вирішення питань соціально-економічного розвитку і трудових відносин та за результатами вносить у встановленому порядку узгоджені пропозиції;

- забезпечує опрацювання та обговорення щорічних доповідей України Міжнародній організації праці;

- вивчає, узагальнює та сприяє поширенню вітчизняного і міжнародного досвіду з організації та ведення соціального діалогу, а також роботи відповідних тристоронніх органів;

- сприяє створенню та діяльності допоміжних органів соціального діалогу на галузевому, регіональному і виробничому рівнях, надає їм консультаційну та організаційно-методичну допомогу;

- співпрацює з науково-дослідними установами, вищими навчальними закладами з питань проведення наукових досліджень щодо розвитку соціального діалогу;

- здійснює моніторинг стану соціально-економічних і трудових
відносин, додержання прав працівників, професійних спілок та роботодавців;

- інформує громадськість про свою діяльність, результати досягнутих сторонами соціального діалогу домовленостей із соціально-економічних і трудових питань;

- організовує проведення науково-практичних конференцій, семінарів з питань розвитку соціального діалогу на всіх рівнях та бере участь у їх роботі;

- вносить пропозиції щодо розвитку співробітництва з міжнародними організаціями, в тому числі реалізації в Україні проектів технічного співробітництва, спрямованих на реалізацію основних прав і свобод громадян у сфері праці та соціального захисту;

- затверджує регламент та плани роботи Національної ради;

- заслуховує звіти керівника секретаріату Національної ради;

- здійснює в межах компетенції інші повноваження.

Національна рада має право:

- звертатися до Президента України, органів виконавчої влади, об'єднань професійних спілок, організацій роботодавців та їх об'єднань із пропозиціями щодо регулювання відносин у соціально-економічній і трудовій сферах;

- делегувати своїх представників для участі в обговоренні у Кабінеті Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, організаціях професійних спілок та організаціях роботодавців (за погодженням з керівниками цих органів) питань соціально-економічного розвитку і трудових відносин

- створювати робочі групи з числа членів Національної ради для вироблення узгоджених рішень з питань, віднесених до повноважень Національної ради;

- одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, об'єднань професійних спілок, роботодавців, підприємств, установ і організацій інформацію

Національну раду очолюють три співголови, які призначаються та звільняються Президентом України за пропозицією відповідної сторони соціального діалогу.

Співголови Національної ради мають по одному заступнику з числа членів Національної ради.

Співголови Національної ради та їх заступники здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

Членами Національної ради є по двадцять два представники від кожної сторони соціального діалогу. Члени Національної ради виконують свої обов'язки на громадських засадах.

Питання щодо визначення представників від кожної сторони соціального діалогу у Національній раді, а також заступників співголів Національної ради вирішуються в порядку, встановленому кожною зі сторін соціального діалогу. Такі порядки є невід'ємними додатками до регламенту Національної ради.

Співголови є координаторами сторін соціального діалогу в Національній раді.

Співголови Національної ради:

організовують діяльність Національної ради, спільн визначають за пропозиціями сторін соціального діалогу напрями її роботи;

проводять консультації сторін соціального діалогу в разі виникнення розбіжностей;

представляють позицію відповідної сторони соціального діалогу під час розгляду питань на засіданнях Національної ради;

утворюють за дорученням Національної ради узгоджувальні
комісії та робочі групи, розглядають їх пропозиції та висновки.

беруть участь в обговоренні питань, що розглядаються на засіданнях Національної ради, та вносять свої пропозиції щодо прийняття відповідних рішень;

беруть участь за дорученням Національної ради або співголови у роботі комісій, рад, груп з питань підготовки висновків, рекомендацій, проектів угод, нормативно-правових актів з питань соціально-економічного розвитку і трудових відносин;

представляють за дорученням співголови чи за рішенням сторони соціального діалогу позицію сторони соціального діалогу під час розгляду питань на засіданнях Національної ради

інформують органи та організації, що їх делегували до складу Національної ради, про діяльність Ради, прийняті нею рішення та про свою роботу в Національній раді.

Забезпечення діяльності Національної ради здійснюється секретаріатом, до складу якого входять дев'ять осіб.

Секретаріат Національної ради очолює керівник, який призначається в установленому порядку за спільним поданням співголів Національної ради.

Організаційною формою роботи Національної ради є засідання які проводяться не рідше одного разу на три місяці.

Засідання Національної ради скликаються співголовами. У разі потреби на вимогу однієї із сторін соціального діалогу може бути скликано позачергове засідання Національної ради.

Засідання Національної ради є правомочним, якщо на ньому присутні більшість представників від кожної із сторін соціального діалогу, які є членами Національної ради.

Співголови Національної ради головують на засіданнях Ради почергово.

Порядок проведення засідань, прийняття рішень Національною радою визначається регламентом, який затверджується Національною радою.

Рішення Національної ради оформляється протоколом, який підписується співголовами Національної ради, а в разі їх відсутності - заступниками співголів.

У разі незгоди однієї із сторін соціального діалогу або члена Національної ради з прийнятим рішенням їх окрема думка викладається в письмовій формі і додається до рішення Національної ради.

Рішення Національної ради мають рекомендаційний характер.

Рішення Національної ради, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для розгляду органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, організаціями професійних спілок та роботодавців

Реалізація рішень Національної ради може здійснюватися шляхом видання в установленому порядку актів та доручень Президента України.

Національна служба посередництва та примирення
є постійно діючим державним органом, створеним Президентом України для сприяння врегулюванню колективних трудових спорів (конфліктів).

Основними завданнями НСПП є:

сприяння взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними;

прогнозування виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) та сприяння своєчасному їх вирішенню;

здійснення посередництва і примирення під час вирішення колективних трудових спорів (конфліктів);

забезпечення здійснення соціального діалогу, вироблення узгоджених пропозицій щодо розвитку соціально-економічних та трудових відносин в Україні;

здійснення заходів із запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);

підвищення рівня правової культури учасників соціально-трудових відносин.

НСПП відповідно до покладених на неї завдань:

1) вивчає та узагальнює причини виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) і можливі їх наслідки на національному, територіальному і галузевому рівнях, виробляє пропозиції щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів;

2) здійснює реєстрацію висунутих працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів);

3) аналізує висунуті працівниками вимоги та здійснює оцінку їх обґрунтування;

4) сприяє встановленню контактів між сторонами колективного трудового спору (конфлікту);

5) перевіряє в разі необхідності повноваження представників сторін колективного трудового спору (конфлікту);

6) консультує сторони колективного трудового спору (конфлікту) з питань:

компетенції органів стосовно задоволення вимог, які є предметом колективного трудового спору (конфлікту) чи виконання яких сприятиме його вирішенню;

застосування нормативно-правових актів для вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

7) за зверненням сторін (сторони) колективного трудового спору (конфлікту) розглядає матеріали щодо колективного трудового спору (конфлікту) з метою його вирішення;

8) звертається у випадках, передбачених статтею 24 Закону України і коли рекомендації НСПП щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) сторонами не враховано, в установленому порядку із заявою до суду про вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

9) формує списки незалежних посередників та арбітрів;

10) на прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) пропонує їм кандидатури незалежних посередників та членів трудового арбітражу для залучення у примирних процедурах, координує роботу трудового арбітражу, направляє своїх спеціалістів, експертів для участі у роботі примирних органів, здійснює моніторинг стану виконання рішень примирних органів;

11) вивчає, узагальнює і поширює вітчизняний та іноземний досвід роботи щодо запобігання та врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів);

12) залучає у разі необхідності до участі у примирних процедурах народних депутатів України, представників державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб;

13) забезпечує підготовку і підвищення кваліфікації незалежних посередників, арбітрів, які спеціалізуються на розгляді колективних трудових спорів (конфліктів);

14) узагальнює та вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань вирішення колективних трудових спорів (конфліктів);

15) у межах своєї компетенції розробляє і затверджує положення, інструкції та інші нормативні акти щодо діяльності НСПП та здійснення примирних процедур;

16) здійснює організаційно-методичне забезпечення діяльності регіональних відділень;

17) взаємодіє у межах своєї компетенції з Секретаріатом Президента України, іншими допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствами та іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, об'єднаннями роботодавців, профспілок, підприємствами, установами і організаціями;

18) координує вирішення сторонами колективного трудового спору (конфлікту) питань щодо організаційного, матеріально-технічного і фінансового забезпечення роботи незалежних посередників, членів примирних комісій і трудового арбітражу;

19) інформує громадськість про свою діяльність через засоби масової інформації, видає Бюлетень Національної служби посередництва і примирення;

20) сприяє підвищенню рівня правової культури учасників соціально-трудових відносин щодо запобігання і вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

НСПП має право:

брати участь у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) на всіх його стадіях;

координувати роботу трудового арбітражу, направляти своїх спеціалістів, експертів для участі у роботі примирних органів;

одержувати в установленому порядку від державних органів, органів місцевого самоврядування, професійних спілок, роботодавців та їх об'єднань, сторін колективних трудових спорів (конфліктів) інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на НСПП законом функцій;

попереджати сторони про порушення ними вимог чинного законодавства під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту) та можливі наслідки таких порушень;

надсилати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування рекомендації щодо вжиття заходів для вирішення колективного трудового спору (конфлікту), реалізація яких належить до їх компетенції;

звертатися до органів прокуратури, правоохоронних органів, державних органів з нагляду за додержанням законодавства про працю з пропозиціями щодо здійснення заходів, спрямованих на додержання законодавства про працю, в тому числі щодо порядку вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

НСПП у межах своїх повноважень приймає рішення, які мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору (конфлікту), відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

НСПП очолює голова, який призначається та звільняється з посади Президентом України.

Голова НСПП має заступників, у тому числі одного першого.

Голова НСПП:

затверджує структуру і штатний розпис центрального апарату та чисельність апарату її відділень;

здійснює керівництво діяльністю НСПП, визначає функціональні обов'язки першого заступника, заступників голови, керівників структурних підрозділів та інших працівників центрального апарату, затверджує положення про відділення;

представляє НСПП у відносинах з центральними і місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, профспілками, об'єднаннями роботодавців, іноземними та міжнародними організаціями;

затверджує кандидатури незалежних посередників та арбітрів НСПП;

видає у межах своєї компетенції накази, розпорядження, організовує та забезпечує контроль їх виконання;

розпоряджається у межах своєї компетенції фінансовими та матеріально-технічними ресурсами НСПП;

призначає на посади та звільняє з посад першого заступника, заступників голови НСПП, інших працівників центрального апарату, керівників відділень НСПП та їх заступників;

присвоює працівникам НСПП ранги державних службовців відповідної категорії;

звітує про результати діяльності НСПП перед Президентом України.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте сутність відносин соціального партнерства.

2. Що собою являють акти соціального партнерства та яку юридичну силу вони мають?

3. Охарактеризуйте правовий статус сторін соціального діалогу.

4. Хто такі соціальні партнери та органи соціального партнерства?

5. Значення соціального партнерства для розвитку трудових правовідносин в Україні.

Література:

1. Про колективні договори та угоди: Закон України № 3357 від 1.07.1993 р// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 36, ст.361

2. Про організації роботодавців: Закон України № 2436 від 24.05.2001 р.// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 32, ст. 171

3. Про розвиток соціального діалогу в Україні: Указ Президента від 29 грудня 2005 року N 1871

4. Про утворення Національної служби посередництва та примирення: Указ Президента від 17 листопада 1998 року N 1258/98

5. Генеральна Угода на 2008-2009 р.

Дата добавления: 2014-11-20