КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Зведені краєзнавчі каталоги
А) Зведений систематичний каталог Головним краєзнавчим бібліографічним ресурсом бібліотеки є зведений систематичний краєзнавчий каталог (ЗвСКК), котрий містить вичерпні відомості про краєзнавчі документи незалежно від того, чи є вони у фондах певної ОУНБ. ЗвСКК відрізняється від звичайного систематичного каталогу характером відтворюваних у ньому даних. У ньому містяться описи книг, картографічних і нотних видань, кіно-фото-фонодокументів, електронних (онлайнових та офлайнових) документів; дрібних, невеликих за обсягом матеріалів (листівки, плакати, буклети тощо); неопублікованих документів (доповіді не засіданнях місцевих відділень спілок і товариств — краєзнавчого, географічного, охорони природи, охорони пам'яток історії та культури; Літописи історії місцевих підприємств, установ та організацій і т. ін.) краєзнавчого змісту. Проте переважна більшість описів у ЗвСКК — це аналітичні описи частин книг, періодичних і продовжуваних видань, що дають змогу кумулювати виявлену за різними джерелами інформацію про край. У ЗвСКК застосовується зворотно-хронологічний порядок розташування бібліографічних записів документів всередині найдрібнішої рубрики, що забезпечує ознайомлення користувачів у першу чергу з новими краєзнавчими документами. Зазвичай зведений каталог відтворює документи, котрі зберігаються у фондах кількох бібліотек. Стосовно ЗвСКК це поняття набагато ширше: він містить відомості також і про документи, котрі виявлені з різних бібліографічних джерел, але відсутні в бібліотеках регіону. Комплексний характер краєзнавчих документів, різноманітність матеріалів у ЗвСКК ускладнюють процес їх класифікації за галузями знань, тому для краєзнавчих каталогів свого часу було розроблено "Типовую схему классификации для каталога краеведческой литературы областных, краевых, республиканских (АССР) библиотек" (М., 1961), а пізніше — ББК, УДК, рекомендації Державної історичної бібліотеки України щодо її вдосконалення (К., 1992). ЗвСКК по суті є своєрідним та унікальним ретроспективним комплексним бібліографічним покажчиком. Жоден інший каталог за межами регіону не містить повнішої інформації про краєзнавчі документи. Саме тому ЗвСКК є надійною базою для проведення різнопланової краєзнавчої діяльності. Він також надає можливості, здійснювати багатоаспектний пошук документів про той чи інший край. Поповнення ЗвСКК відбувається завдяки поточним надходженням документів і виявлених матеріалів за минулі роки. Головним методом виявлення документів для ЗвСКК залишається суцільний перегляд усього потоку нових надходжень до ОУНБ (книг, журналів, газет, продовжуваних видань і т. ін.). Цей метод дає змогу знайти інформацію про край в окремих частинах книги, у статях, примітках тощо. Суцільний перегляд de visu сприяє знаходженню краєзнавчих відомостей у тих виданнях, зміст котрих складно визначити лише за назвою. Такий метод перегляду дає можливість оцінити документ, зробити найточніший запис на нього, а також скласти анотацію з урахуванням краєзнавчого аспекту. Важливим способом виявлення краєзнавчих документів є обстеження поточних і ретроспективних бібліографічних покажчиків, що допомагає розшукати ті матеріали, що не надійшли до бібліотек регіону. Серед обов'язкових джерел виявлення документів про край слід назвати: • місцевий обов'язковий примірник документів; • центральну періодику (газети, журнали); • видання Книжкової палати України ("Літопис книг", "Літопис журнальних статей", "Літопис газетних статей", "Літопис рецензій", "Літопис картографічних видань", "Літопис нот", "Літопис образотворчих видань", "Нові видання України"); • місцеву періодику (газети, журнали); • науково-допоміжні поточні бібліографічні посібники; • науково-допоміжні ретроспективні бібліографічні посібники; • фонди інших книгозбірень, зокрема депозитарні та репозитарні; • бібліотечні веб-сайти і регіональні веб-портали. Повнота виявлення документів залежить не тільки від широкого кола джерел, але й від якісної організації пошукової роботи, а також від професіоналізму бібліографів. Зазвичай, обстежуються фонди не лише певної ОУНБ та інших бібліотек регіону, але також і найбільших книгозбірень країни (при цьому широко використовують їх друковані каталоги, ретроспективні бібліографічні покажчики). Для забезпечення якості ЗвСКК суттєве значення має відбір документів. До ЗвСКК відбирають документи, котрі мають наукову, історичну або практичну цінність. Вони містять описи подій, фактів, явищ, пов'язаних із територією області й зумовлених її природними особливостями, історичним розвитком, станом економіки та культури. Відібраний матеріал має відповідати таким головним вимогам: • містити відомості про край (область), які мають суспільно-політичне, історичне та наукове значення; • відтворювати нові явища в житті області (демократичні перетворення в суспільному житті, розвиток економіки, науки і культури); • містити конкретні фактичні або підсумкові статистичні дані. До ЗвСКК включають відомості про: • книги, котрі цілком присвячені області; • книги, що частково присвячені області (розділи, підрозділи або сторінки), якщо цей матеріал має цінність для вивчення області; • статті зі збірників, періодичних і продовжуваних видань, передмови та інші матеріали, присвячені області цілком або частково; • статті та матеріали краєзнавчого змісту з місцевих (регіональних, всеукраїнських, зарубіжних) газет і журналів; • рецензії на краєзнавчі документи; • листівки і плакати; • друковану графіку та картографічні матеріали; • аудіальні та візуальні матеріали; • електронні (онлайноні та офлайнові) документи краєзнавчого змісту. Не слід відображати к краєзнавчому каталозі документи вузькоспеціального характеру, а саме: • розпорядження місцевих організацій, котрі не мають принципового значення, наприклад про зміни в графіках роботи транспорту, про прибирання вулиці, тощо); • адміністративно-управлінські, оперативно-господарчі і технічні документи, інструктивно-виробничі документи, які видаються для службового користування в установах і на підприємствах; • форми, бланки йінструкції з обліку та звітності, технічні вказівки і вимоги, тарифно-кваліфікаційні довідники, пам'ятки з техніки безпеки і т. ін.; • рекламні та комерційні об'яви навчальних закладів, культурно-освітніх закладів, спортивних та інших організацій, установ; • програмно-методичні видання (навчальні плани, програми, інструкції), підручники та навчальні посібники, які не містять місцевого матеріалу. Ці та видання місцевих наукових установ, праці вчених не краєзнавчого змісту, що видані на території області, зосереджують у каталозі (картотеці) чи БД місцевих документів. Головним критерієм відбору документів вважається їх краєзнавчий зміст. Не слід перевантажувати ЗвСКК документами тимчасового характеру і такими, що не мають наукової чи пізнавальної цінності. Це загальний принцип відбору. Разом з тим місцеві умови та особливості краю (географічні, національні, економічні), а також забезпеченість фондів інформацією з конкретної теми потребують від ОУНБ прийняття самостійних рішень, тому на місцях складають свої робочі інструкції щодо відбору документів до ЗвСКК. Структура ЗвСКК передбачає три складові: • систематичну (загальну); • топографічну (райони, міста, села області); • біобібліографічну (персоналії). Зважаючи на сучасні вимоги щодо компактності, доступності й інформативності КДБА, фахівці краєзнавчих структурних підрозділів, зазвичай, запроваджують одну — систематичну частину ЗвСКК. Концентрація інформації в ній дає можливість всебічно, повно і разом з тим економно вести КДБА за допомогою детально розроблених топографічних і персональних рубрик, системи посилань та добре організованого допоміжного апарату. У цій частині ЗвСКК містяться описи всіх видів документів загального змісту, де всебічно висвітлюється життя певної області, її історичний, економічний і культурний розвиток, природні умови, ресурси і т. ін. Матеріал усередині рубрик систематичної частини ЗвСКК доцільно поділяти на: 1) книги та інші окремо видані документи; 2) журнальні та газетні статті. З метою впорядкування відомостей про документи застосовується зворотно-хронологічна розстановка. Необхідність ведення топографічної частини не підтвердилася на практиці. ОУНБ не в змозі забезпечити достатньої наповненості цієї частини через великий обсяг роботи. Доцільніше розробити систему топографічних рубрик у розділах самого ЗвСКК і збирати в них описи на документи загального змісту. Детальніше матеріали про окремі регіони області відтворюються в каталогах ЦБС. Водночас виділення топографічних рубрик усередині ЗвСКК ОУНБ дає змогу досягти його цілісності. У цій частині каталогу матеріал розміщується в алфавітному порядку найменувань адміністративних та інших об'єктів, а всередині кожного з них — у тематичній послідовності. Питання щодо ведення біобібліографічної частини у ЗвСКК кожна бібліотека вирішує по-своєму. Деякі бібліотеки виділяють у систематичній частині персональні рубрики за схемою та дублюють ці матеріали в біобібліографічній. Інколи бібліотеки не виокремлюють персональні рубрики в систематичній частині, а ведуть тільки самостійну "Персоналію", куди включають широке коло імен і видань. Найдоречніше виокремлювати персональні рубрики у ЗвСКК за схемою, як це робиться в кожному систематичному каталозі. У бібліографічній частині ЗвСКК бажаним є найширше представлення імен осіб, котрі пов'язані з краєм своєю діяльністю, творчістю, а також походженням. За повнотою представлення таких відомостей у цій частині ЗвСКК можна умовно виділити три групи документів під узагальнюючими назвами: • місцеві діячі, діяльність котрих має суттєве значення для розвитку краю. У цьому разі з найбільшою повнотою мають подаватися відомості про документи двоякого роду: а) про певну особу; б) про праці особи, пов’язані за змістом із цим краєм. • видатні діячі, тимчасово чи постійно пов'язані з краєм, відомі не лише в Україні, але й за її межами. У такому разі перевагу віддають документам, у яких висвітлюється зв'язок особи з краєм; • уродженці краю, пов’язані з ним своїм походженням. У цьому разі, зазвичай, пріоритет мають документи, в яких відображаються бібліографічні відомості або інформація про початковий період.життя особи. Головним критерієм підбору імен і документів для персональних рубрик має бути зв'язок особи з краєм та її внесок у розвиток економіки і культури регіону. Що стосується інформації про особу, діяльність котрої не обмежується однією територією, то такі описи персоналії і у ЗвСКК допомагають відшукати система посилань, додаткові картки, алфавітно-предметний та іменний покажчики. Описи матеріалів про перебування в краї відомих політичних діячів, учених, письменників, художників та інших митців, музичних, театральних та інших колективів відтворюються в таких розділах ЗвСКК, як "Суспільно-політичне життя краю", "Театральне життя краю" і т. ін., де виділяють рубрики типу "З історії літературного життя краю". Якщо матеріали містять відомості про коротке перебування діяча в краї і про те, що життя краю відображені в його творчості, то такі описи зосереджують у розділі "Край у творах художньої літератури". Деякі труднощі в бібліографів викликає питання розміщення записів документів про видатних уродженців краю, що пов'язані з ним тільки фактом народження. Виділяти рубрики для таких осіб у ЗвСКК не логічно. Оскільки у виховній роботі тема "Відомі уродженці... краю" або ж "Видатні земляки... краю" широко використовуються, таким особам можна присвятити картотеку або БД допоміжного характеру. Групування персональних рубрик у біобібліографічній частині ЗвСКК, зазвичай, здійснюється двома способами: 1) за алфавітом прізвищ діячів; 2) через об'єднання осіб за сферою діяльності, а всередині рубрик — за алфавітом прізвищ ("Громадські діячі", "Лікарі", "Артисти" тощо). Доцільнішим є перший спосіб, оскільки він зменшує імовірність дублювання бібліографічних записів у разі, якщо діяльність особи с багатогранною. Бібліографічний опис документів для ЗвСКК здійснюється відповідно до діючого наразі державного стандарту. Матеріали, що виходять друком національними мовами, описують з оригіналу з подальшим перекладом заголовка українською мовою. На документи, заголовки яких не містять інформації про їх зміст, складають анотації. В основному для цього використовують загальноприйняті методичні правила, хоча вони мають свою специфіку. Найголовніше в цій роботі — чітке визначення краєзнавчого об'єкта (району, міста, села; підприємства чи інших конкретних географічних та економічних об'єктів), а також зазначення хронологічних меж або історичного періоду, про який йдеться в документі. Якщо в документі міститься інформація про конкретну особу, обов'язково вказують її прізвище, ім'я та по батькові, рід занять, звання і т. ін. Певну зацікавленість викликають відомості про ілюстративний і картографічний матеріал, а в деяких випадках необхідно навести дані про автора книги чи статті. На картках ЗвСКК містяться умовні позначення: шифр, каталожний індекс і сигли бібліотек, у фондах яких знаходиться певний документ. На зворотній стороні картки записують джерело, в якому було виявлено документ, у тому випадку, коли його місцезнаходження не відоме: Умовні позначення розміщують таким чином: • на картках із описом книг обласної бібліотеки в лівому верхньому кутку проставляють шифр книги, а в лівому нижньому — індекс схеми класифікації для каталогу краєзнавчих документів цієї бібліотеки; • на картках з описом книг про область з виділеного окремо підсобного краєзнавчого фонду зазначають індекс краєзнавчої схеми, за якою вони розміщуються; • якщо краєзнавчий фонд не виокремлено, то на картці проставляють шифр основного книгосховища та індекс краєзнавчої схеми; • якщо краєзнавчий каталог ведеться як зведений, то в нижньому правому кутку або на звороті картки вказують номерні знаки (сигли) бібліотек-учасниць, де зберігається це видання; • на картках з описами книг, що відсутні в обласній бібліотеці, шифр не вказують, а її нижній частині картки скорочено зазначають бібліографічне джерело, з якого запозичений опис. Шифр не вказують також на картках з аналітичними описами. З метою зручності користування й орієнтації в досить складній структурі ЗвСКК створюється допоміжний апарат — предметний та іменний допоміжні покажчики. У предметному покажчику містяться картки з посиланнями на розділи та рубрики ЗвСКК, які відтворюють конкретний предмет, поняття, краєзнавчий об'єкт. У процесі створення цього ключа дотримуються загальної методики його складання з урахуванням особливостей краєзнавчого каталогу. В іменному покажчику подають прізвища осіб та посилання на розділи і рубрики ЗвСКК, які відтворюють видатних діячів. Добре організований допоміжний апарат не тільки полегшує пошук документів у ЗвСКК, алей виконує роль своєрідного довідника для бібліотечних працівників, оскільки прийняті в ньому методичні рішення допомагають дотримуватися єдиних принципів систематизації документів. Для забезпечення надійності й актуальності каталогу його постійно вдосконалюють за допомогою планового та поточного редагування. Найважливішою умовою забезпечення високої якості ЗвСКК є безперервність процесу його ведення — послідовне продовження його формування, доповнення новими описами, редагування з дотриманням прийнятих методичних рішень. Ці рішення відтворюються в спеціальній документації, що дає змогу запобігти дублюванню, порушенню встановлених взаємозв'язків між каталогами бібліотеки та всередині самого краєзнавчого каталогу. Документація необхідна і для нових працівників, котрі будуть продовжувати розпочату раніше роботу. Функції документації, що необхідна для ведення ЗвСКК виконують: паспорти, положення, інструкції на окремі процеси роботи, схема ЗвСКК, а також допоміжні робочі картотеки. До регламентуючих документів, які забезпечують ведення ЗвСКК, належать: • паспорт ЗвСКК; • схема ЗвСКК (у друкованій чи електронній формах); • інструкція про порядок виявлення краєзнавчих документів; • інструкція про відбір документів; • інструкція про порядок обстеження фондів бібліотек певної області (краю); • інструкція про організацію допоміжного довідкового апарату (покажчик імен, алфавітно-предметний покажчик); • перспективний план редагування ЗвСКК (на 15-20 років); • допоміжні картотеки. Особливе значення для якісного ведення ЗвСКК мають допоміжні картотеки. Серед них: • "Переглянуті джерела" — картотека переглянутих видань для обліку, контролю та забезпечення послідовності процесів у виявленні документів. • "Для перегляду de visu" — картотека переглянутих матеріалів, які виявлено з різних джерел і з якими потрібно ознайомитися візуально. • "Методичні рішення" — картотека, яка допомагає дотримуватися єдиних принципів ведення КДБА. • "Знаменні та пам'ятні дати" — фактографічний банк даних, який є основою для підготовки видань типу "Календар знаменних і пам'ятних дат... області на... рік". На відміну від краєзнавчого каталогу ОУНБ, ця картотека містить фактографічні дані про ті чи інші події, факти, дати з життя області із зазначенням джерел, звідки їх узято. • "Видатні уродженці... краю" — картотека біобібліографічних матеріалів. Оскільки сам факт народження видатної людини в краї має значення для патріотичного виховання, то в кожному регіоні виявляють таких людей, а також з'ясовують, якою діяльністю вони займалися. Віднаходять також джерела, що містять відомості про цих людей. У картотеці відтворюють описи тільки тих джерел, де висвітлювалися факт народження або конкретний період життя цієї особи в краї. На описи документів, що подавали відомості про діяльність видатної людини поза межами краю, дається посилання до відповідного розділу загального систематичного каталогу бібліотеки або ж до біобібліографічного посібника (якщо такий є). Матеріал у картотеці розміщують за ознаками трудової або творчої діяльності відомих людей краю. Описи документів групують у розділи з більшою чи меншою деталізацією залежно від обсягу картотеки, а в межах розділів — за алфавітом прізвищ діячів. Можна використовувати й інший варіант, коли описи документів розміщують за алфавітом прізвищ, а в допоміжному покажчику — з урахуванням виду їхньої діяльності. Залежно від умов конкретної бібліотеки може виникати потреба в складанні інших робочих картотек, але слід мати на увазі, що запровадження завеликої кількості картотек не доцільне. З розвитком нових інформаційних технологій відбувається поступова трансформація зведеного краєзнавчого каталога в електронну форму, створення зведеного електронного краєзнавчого каталога (ЗвЕКК) що реалізується у двох головних напрямах: • створення ЕКК па поточні надходження; • ретроспективна конверсія (РК) карткових краєзнавчих каталогів в електронний формат. Для інтеграції ЗвЕКК до електронного середовища необхідно вирішити три головні питання, без чого стає неможливою взаємодія між бібліотеками в майбутньому, а саме: • модернізація правил каталогізації; • комунікативний формат; • лінгвістичне забезпечення. Вирішення названих проблем в Україні набуває особливої актуальності. Найбільші бібліотеки країни, зокрема Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського (НБУВ) і Національна парламентська бібліотека України (НПБУ), працюють у напрямі створення комунікативного формату для бібліотек України. Його базу визначає ДСТУ 3578-97 "Формат для обміну бібліографічними даними на магнітних носіях". НПБУ розробляє інформаційно-пошукову мову вербального типу — "Словник мови предметних рубрик НПБ України", тобто словник дескрипторів із зафіксованими парадигматичними відношеннями, що призначається для координатного індексування документів та інформаційних запитів. У ньому пошуковий образ документа (ПОД) і пошуковий образ запиту (ПОЗ) формуються фізичними особами (індексатором і користувачем) природною мовою з використанням нормалізованої лексики. За відсутності єдиних організаційно-методичних і технологічних засад, тобто в ситуації, коли діють різні операційні системи, прикладні програми та комунікативні формати, ОУНБ і ЦБС України змушені створювати власне лінгвістичне забезпечення або запозичувати його для створення ЗвЕКК і краєзнавчих БД. Бібліотеки, котрі здійснюють ретроспективну конверсію, зокрема процес переведення карткових каталогів на ретроспективну частину краєзнавчого фонду у машинозчитуваний формат, змушені апробувати та/або використовувати всі базові методики (як ручні, так і автоматизовані), а саме: • клавіатурне введення бібліографічних записів (БЗ) із карток або з попередньо відсканованого графічного зображення; • сканування карток та їх надання користувачеві в графічному вигляді з рубрикаторами; • сканування карток, програмне розпізнавання тексту БЗ і його рознесення по полях БД з подальшим редагуванням; • запозичення готових БЗ. Визначальним чинником вибору методики ретроспективної конверсії (РК) слід вважати її адаптацію до конкретних умов, урахування ресурсної забезпеченості бібліотеки, яку розуміють не лише як фінансову забезпеченість бібліотеки, але й її кадровий склад. Ефективним засобом створення ЗвЕКК і краєзнавчих БД є корпоративна каталогізація, котра об'єднує зусилля бібліотек щодо створення електронних краєзнавчих ресурсів. Два її компоненти, зокрема економічна доцільність та орієнтованість на обслуговування, становлять суть корпоративної каталогізації, прийнятої в усіх провідних державах світу. Вона дає змогу запобігти дублюванню в аналітико-синтетичній обробці конкретного краєзнавчого чи місцевого документа, а також спільно створювати ЗвЕКК і краєзнавчі БД на договірних засадах. Корпоративна каталогізація має перспективи щодо використання при формуванні бібліографічної бази даних в бібліотеках багатотомного енциклопедичного видання — "Зводу пам'яток історії та культури України" й перевидання "Історії міст і сіл України" як допомогу авторським колективам. Крім того, підключення бібліотек України до мережі Інтернет дає змогу, з одного боку, запозичувати національні та світові електронні краєзнавчі ресурси, а з іншого, — забезпечувати інші країни краєзнавчими продуктами і послугами власної генерації.
Б) Зведений алфавітний краєзнавчий каталог
Зведений алфавітним краєзнавчий каталог (ЗвАКК), запроваджений у більшості ОУНБ, с важливою ланкою КДБА, оскільки він відтворює репертуар краєзнавчих документів регіону та є засобом простого й оперативного пошуку інформації про рідний край. Зважаючи на те, що обсяг зведеного систематичного каталогу щороку зростає, і структура його ускладнюється, необхідність наявності зведеного алфавітного каталогу в структурі КДБА ОУНБ стає очевидною. У ньому відбивається інформація про краєзнавчий фонд бібліотек регіону, фонди депозитарного та репозитарного зберігання краєзнавчих документів. Отже, без цього каталогу ОУНБ не в змозі забезпечити задоволення запитів користувачів на видання про свій край, що перебувають в інших бібліотеках регіону, та якісно виконувати функції, що покладаються на неї як на депозитарне й репозитарне фондосховище. У каталозі містяться описи всіх документів про край із зазначенням бібліотек, у фондах яких вони зберігаються. Використання цього каталогу дає змогу дізнатися про місцезнаходження кожного краєзнавчого документа. Зведений алфавітний краєзнавчий каталог використовують також для: • ретроспективного дослідження фондів інших бібліотек регіону; • перевірки даних про поточні надходження до фондів бібліотек; • виявлення документів за ретроспективними бібліографічними джерелами. Методика складання ЗвАКК практично не відрізняється від методики організації універсального алфавітного каталогу.
В) Зведений каталог (картотека) місцевих документів Зведений каталог (картотека) місцевих документів (ЗвКМД) містить відомості про документи, опубліковані на території певного краю незалежно від їх змісту, способу видання або виготовлення. ЗвКМД дає можливість дізнатися, які документи і де вийшли друком, де саме вони зберігаються, у яких фондах бібліотек зосереджуються книги та комплекти періодичних видань, скільки разів публікувалися ті чи інші твори певного автора тощо. Він забезпечує виконання різноманітних бібліографічних і фактографічних довідок. Поточне поповнення каталогу здійснюється завдяки системі місцевого обов'язкового примірника документів, а порядок доставки, зберігання та використання останнього регулюється Законом України "Про обов'язковий примірник документів" (2002). Важливу роль у своєчасному отриманні примірника відіграє систематичний контроль за його надходженням до бібліотеки. Вона має стежити за тематичними планами місцевих видавництв, підтримувати постійний зв'язок з організаціями, що публікують власні друковані праці. Зважаючи на те, що на ОУНБ покладаються функції депозитаріїв та репозитаріїв місцевих колекцій творів друку, особливу увагу слід приділяти обліку місцевих видань за минулі роки. Пошук відсутніх у фондах ОУНБ опублікованих раніше місцевих документів проводиться за різними джерелами, до яких належать: фонди і генеральні каталоги самих ОУНБ та інших книгозбірень, універсальні та галузеві ретроспективні бібліографічні посібники, друковані каталоги місцевих видань і т. ін. З метою отримання додаткової інформації, а також для контрольної перевірки результатів пошуку звертаються до органів державної бібліографії Книжкової палати України. Позитивні результати щодо пошуку окремих відсутніх у фонді ОУНБ місцевих видань можна отримати внаслідок ознайомлення з обмінно-резервними фондами інших бібліотек, книгозбірнями букіністів, приватними колекціями, ітернет-магазинами. Описи документів у ЗвКМД розміщують за видами видань: неперіодичні текстові видання; періодичні та продовжувані видання; інші види видань, (афіші, карти, ноти, плакати тощо). Що стосується дрібнодрукованих видань, то їх описують груповим способом і збирають в окремих папках за назвами видавничих організацій. Такий підхід до обробки та зберігання подібних документів забезпечує оперативність пошуку інформації про них і запобігає перевантаженню каталогу. У кожному розділі описи документів розміщують у хронологічній послідовності, а в межах рубрик — за алфавітом назв документів. Описи зазвичай супроводжуються короткими анотаціями, у яких містяться вказівки на зв'язок документа з краєм, на його редакційно-видавниче та поліграфічне оформлення, наявність довідково-пошукового апарату тощо. У розділі "Неперіодичні текстові видання" в межах кожного історичного періоду описи документів розміщують у хронологічному порядку, а в межах року — за алфавітом прізвищ авторів і назв документів. На розділових картках розділу "Періодичні та продовжувані видання" міститься загальна характеристика журналів і газет: назва, підзаголовок, найменування колективу, назва видавництва або видавничої організації, рік заснування, періодичність, місце видання, тираж і ціна; мова, якою воно друкується; примітки про перейменування, якщо таке відбулося, а також роки, номери видання тощо. Ці дані звичайно звіряють з відомостями про видання, що містяться в органах державної бібліографії "Літописах періодичних видань України" Книжкової палати України. На базі ЗвКМД можна скласти покажчик "Періодичні видання... краю". У розділі "Інші види видань" у рамках кожного історичного періоду описи документів також зазвичай групують у хронологічному порядку, а в межах року — за видами документів.
Г) Тематичні та інші краєзнавчі картотеки Теоретики і практики в галузі бібліотечного краєзнавства протягом останніх років постійно обговорюють питання про доцільність створення тематичних картотек як однієї із складових КДБА. Фахівці дійшли висновку, що для досягнення компактності КДБА не слід складати окремі тематичні картотеки, а розкривати якесь актуальне питання необхідно у зведеному систематичному краєзнавчому каталозі за допомогою тематичних рубрик і деталізованих за певною темою розділових карток. Слід однак зазначити, що складання тематичних картотек доцільно в тому разі, якщо тема не висвітлюється або ж недостатньо повно розкривається у ЗвСКК, але є актуальною для користувачів певного фаху. Такі картотеки здебільшого складають у спеціалізованих відділах ОУНБ. Так, у патентно-технічному відділі можна скласти картотеки "Продукція місцевих підприємств", "Винахідники... краю" тощо. Крім тематичних, бібліотеки ведуть бібліографічні, фактографічні, персональні та інші картотеки. Система картотек краєзнавчого характеру зумовлюється ступенем інтенсивності краєзнавчих інформаційних потреб користувачів, що свідчить про їхню доцільність у бібліотеках різних типів і видів. Розвиток комп'ютерних і телекомунікаційних технологій створює надійну технологічну базу для трансформації системи краєзнавчих картотек у систему краєзнавчих баз даних.
4. Електронні форми краєзнавчих бібліографічних посібників
Краєзнавча база даних (БД) — це сукупність взаємопов'язаних даних, що за своїм змістом стосуються певної місцевості всередині країни, поданих у відповідному форматі на машинному носієві. Краєзнавча БД є важливою та найперспективнішою складовою краєзнавчих електронних ресурсів бібліотеки, яка забезпечує багатоаспектний пошук краєзнавчої інформації. Головними складовими елементами системи краєзнавчих баз даних слід вважати: • документографічні краєзнавчі БД, які містять упорядковану сукупність відомостей про краєзнавчі документи та їхголовні різновиди — бібліографічні й реферативні БД; • повнотекстові краєзнавчі БД, що містять повні тексти краєзнавчих документів; • фактографічні краєзнавчі БД, де подається інформація про конкретні факти, події, явища, пов'язані з краєм; • адресно-довідкові краєзнавчі БД, які надають відомості про адреси, профіль діяльності місцевих підприємств, організацій та установ; • персональні краєзнавчі БД, котрі містять інформацію про видатних діячів краю; • тематичні краєзнавчі БД, що надають відомості про окремі аспекти життєдіяльності краю. Система краєзнавчих БД є найдинамічнішою частиною краєзнавчих електронних ресурсів бібліотеки, що постійно поповнюється та збагачується. До типових краєзнавчих БД краю (області) можна віднести: • край (область) у центральних і місцевих виданнях; • періодичні видання краю; • календар знаменних і пам'ятних дат; • законодавство; • установи й організації; • знані діячі; • навчальні заклади; • хроніка життя; • видавництва; • бібліотеки; • краєзнавчі читання. При створенні краєзнавчих БД найскладнішими є процеси відбору й аналітико-синтетичної обробки краєзнавчих документів. Відбір краєзнавчих документів супроводжується їх аналізом та індексуванням. Визначення класифікаційного індексу здійснюється на базі прийнятої в бібліотеці схеми класифікації — УДК чи ББК для краєзнавчих каталогів бібліотек. Бібліографічні записи містять довідкову анотацію, яка стисло розкриває тему, уточнює часові межі, вказує ім'я тієї чи іншої особи, дати її життя. Метою аналізу є виявлення в тексті документів смислових компонентів — значущих елементів змісту, котрі в подальшому можна використовувати для інформаційного пошуку. Поки що немає єдиної загальновизнаної методики формалізованого аналізу змісту краєзнавчих документів. Разом з тим застосування методів формалізації в процесі семантичної обробки документів сприяє точному відтворенню змісту первинного краєзнавчого документа у вторинному (рефераті, анотації) з метою зниження ймовірності неоднозначного розуміння його смислу. Суть формалізованого аналізу полягає в тому, що в тексті первинного документа виявляються головні аспекти краєзнавчого змісту на підставі заданого переліку маркерів та індикаторів. Саме результати семантичної обробки документів (класифікаційний індекс, сукупність ключових слів, предметних рубрик, анотації, реферати і т. ін.) суттєво впливають на якість пошуку краєзнавчої інформації, ефективність використання електронних краєзнавчих ресурсів бібліотечних установ. Особливої цінності для відтворення у краєзнавчих БД набуває краєзнавча інформація, почерпнута з центральних і місцевих періодичних видань — газет і журналів, у яких міститься до 90 % краєзнавчої інформації. Відбору підлягають насамперед статті з оригінальною фактографічною, узагальнюючою, аналітичною і практичною інформацією. Приділяється також увага матеріалам, що висвітлюють особливості культурного будівництва, історію населених пунктів, підприємств, організацій, установ, профіль їх діяльності; роботу місцевої адміністрації, правоохоронних органів, пенсійного фонду, окремих видатних діячів краю тощо. Ці матеріали підлягають першочерговій формалізованій семантичній обробці. Оскільки основу газетних і журнальних статей становлять краєзнавчі документи публіцистичного характеру, у процесі створення формалізованої методики згортання інформації вирішуються такі завдання: • виявляються ознаки, котрі дають змогу атрибутувати краєзнавчі документи публіцистичного характеру; • визначається склад жанрів краєзнавчих документів публіцистичного характеру та встановлюються притаманні окремим із них структурно-стилістичні особливості; • виявляється склад аспектів змісту, що характеризують кожний із жанрів, визначаються формальні текстові ознаки (маркери), що дають змогу відрізняти в тексті краєзнавчого документа публіцистичного характеру один аспект від іншого; • створюється формалізована методика анотування краєзнавчих документів публіцистичного характеру. Суть цієї методики: 1) на базі "Класифікатора жанрів" бібліотекар-бібліограф визначає жанр краєзнавчого документа публіцистичного характеру; 2) застосовуючи аспектно-маркерну модель конкретного жанру, з'ясовує краєзнавчі аспекти, що висвітлюються в первинному документі; 3) використовуючи перелік зворотних дієслів (описується, досліджується, характеризується тощо), складає текст анотації, а потім здійснює його редагування. Ефективне здійснення семантичної обробки краєзнавчих документів передбачає наявність відповідного нормативно-методичного забезпечення: технологічних інструкцій, методик виконання технологічних операцій, карток методичних рішень і т. ін. Створення такого інструментарію базується, з одного боку, на досягненнях наукової теорії, а з іншого, — має орієнтуватися на роботу в автоматизованому та електронному режимах та характеризуватися прагматичністю. Використання формалізованої методики згортання краєзнавчої інформації забезпечує об'єктивність і повноту відбиття змісту первинного документа, збільшує ресурсні можливості створюваних краєзнавчих БД, розширює можливість інформаційного пошуку. Смислові компоненти є основою для створення предметних рубрик. Саме тому вони потребують надзвичайно точних формулювань, які б не звужували або ж, навпаки, не розширювали зміст документа. Для формування системи краєзнавчих БД бібліотеки створюють спеціальні словники: • тематичний рубрикатор (словник) (на базі "Типової схеми класифікації краєзнавчих документів"); • словник персоналій, де відомості про кожну особу відбиваються з якомога максимальною повнотою; • географічний словник, де відбиваються всі географічні об'єкти, зокрема уточнені географічні назви й окремі об'єкти, визначення належності котрих до певної території може викликати деякі ускладнення; • словник предметних рубрик, який є доповненням до тематичних рубрик і не повторює їх назв. Предметні рубрики формулюються за допомогою довідкових видань — енциклопедій, словників, алфавітно-предметного покажчика до ББК і т. ін.; • список періодичних видань, які є базовими для формування поля БД ("Джерела інформації") і т. ін. Серед названих складових, що забезпечують підготовку краєзнавчих БД бібліотеки, найважливішу роль відіграє тематичний рубрикатор, змістовою основою якого є "Типова схема класифікації краєзнавчих документів". Обласні універсальні наукові бібліотеки України наразі набули певного досвіду щодо впровадження комп'ютерних технологій обробки та зберігання інформації з використанням різних програм для створення електронного каталогу краєзнавчих документів, а також складання оригінального словника тематичних рубрик, який розглядається як головний інструмент лінгвістичного забезпечення цього каталогу. Запровадження комп'ютерних і телекомунікаційних технологій значною мірою збагачує ефективну бібліографічну діяльність бібліотек з краєзнавства, робить доступнішими її результати — краєзнавчі інформаційні продукти і послуги.
Дата добавления: 2014-11-20; Просмотров: 2177; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |